Проєкт „Билинґвалне СТЕМ научнице” хтори реализовало Здруженє гражданох „руСТЕМ” зоз Руского Керестура у чиїм ядре дакедишнї ґимназиялци и нєшкайши заняти у школи „Петро Кузмяк”, представени у Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ у Беоґрадзе вовторок, 25. мая, з нагоди Шветового дня културней рижнородносци, диялоґу и розвою.
То проєкт хтори промовує начала ровноправносци и єднаких шансох, конкретно у сфери образованя и професийного розвою, полу, националней припадносци, мацеринского язика и места походзеня, а наисце у найширшим смислу тих поняцох. Медзитим, кед нам требало мено проєкта написац по руски – такой проблем. У бешеди, якошик прецихно хасновани виведзени компромис же то „Билинґвални СТЕМ жени у науки”. Алє, кед зме у Редакциї, пририхтуюци звит зоз подїї у Беоґрадзе, о тей вариянти роздумали кус глїбше и ширше, похопели зме же тота верзия заправо знєважує саму сущносц идеї и основней вредносци проєкта, бо „научници” меновани описно и заобиходно. Як кед бизме за лїкарку поведли же є жена-лїкар. У наших референтних друкованих словнїкох, хтори поправдзе уж маю и роки, вообще нє препозната „женска” вариянта занїманя зоз науку, алє поняце науковец предложене и за жену и за хлопа. Дараз часи були иншаки и прето нє треба пригваряц нашим линґвистом предходних ґенерацийох. У тим контексту, добре же ше и нєшка роби на нових руских словнїкох, затераз у диґиталней форми. У цайтноту пред посиланьом новинох до друку, нє було кеди преглєдовац тоти бази, алє ше наздавам же ше уж думало о подобних терминолоґийних пражнїнох .
Прето нашому язику на власну инициятиву понукаме нови конструкт, поняце научнїца/научнїци. Вшелїяк же линґвисти поведза конєчне слово чи су прилаплїви чи можебуц мож повесц и даяк иншак, алє ми го хаснуєме з найлєпшу намиру и прешвеченьом же адекватно почитує и сущносц поняца и форму руского язика.
Гоч ше у сербскей явносци праве тих дньох водзи цалком анахрона дебата о родно сензибилней терминолоґиї, понеже закон нїби, нє препознава поняца як цо виглєдовачка и подобни, нєминовносц же ше швет и живот меняю, та ше муши меняц и язик (а и закони, поправдзе).
Скаменєти, нєпременлїви язик з часом постава нєдостаточни своїм бешеднїком понеже ше на нїм нє можу виражиц анї витвориц. Преставаю го хасновац и постава мертви язик. Закон ище швидше постава мертве слово на паперу.
Одвше зме мали учительку и наставнїцу. З часом зме прилапели директорку, студентку, адвокатку/правнїцу, колеґиню, народну посланїцу… На концу, прилапели зме аж и медицинского брата. Родна ровноправносц реалносц нашого часу. Прето би нам анї научнїца нє шмела представяц препреченє. Окреме же героини проєкта „Билинґвални СТЕМ научнїци” тото право и почитованє аж и на то заслужели.