Активни новинар у младосци

автор Вл. Дїтко
450 Опатрене

Же новинарство може буц велька любов або професия, шведочи и Янко Ждиняк хтори ище у младосци полюбел шицко цо вязане за новини и информованє. Нєшка у пензионерских дньох дзечнє ше здогадує на младосц и часи кед нє лєм зоз Шиду, алє и околних валалох, посилал информациї до „Сримских новинох, алє и до новинох по руски: МАК и  „Рускe словo”.

До швета новинарства  Ждиняк вошол ище як штредньоколєц давного 1972/1973. року кед бул у штреднєй школи „Сава Шуманович” у штредньошколским центре дзе ше школєл за автомеханїчара. Источасно бул активни у младежскей орґанизациї и член предсидательства Союзу социялистичней младежи.

Понеже сом бул активни як омладинєц, найчастейше сом праве и писал о младих и їх активносцох –  почина  Янко Ждиняк, хтори теди провадзел активносци младежскей орґанизациї, рижни акциї на ушореню околїска, ожелєньованю штредку…  

– На манифестациї Пребиваня сримского фронту, провадзел сом спортски змаганя, рижни забави и писал о найлєпших омладинцох. Информациї сом посилал до „Сримских новинох” и новинох по руски.

Наш собешеднїк припознава же у тедишнїм чаше нє мал машинку за писанє, та тексти писал з руку, по сербски, а у редакциї ше тексти прекладало на руски язик. Нє було сучасней технолоґиї як нєшка, та  прилоги посилал у писемку. Нє мал анї фото апарат, та ше часто за фотоґрафиї знаходзел так же их питал од собешеднїкох, а вец посилал вєдно зоз текстом. Кед требало дацо попровадзиц, шеднул на бициґлу и пошол до околних валалох поробиц новинарску роботу, бо теди ище нє мал свой авто. Гвари же му найзначнєйше було же би були обявени прилоги о Руснацох и зоз шидскей општини. У розгварки надпомина же  вше мал потримовку редакторох хтори му помагали у роботи и на єден способ го унапрямовали, та швидко звладал новинарске ремесло. Гвари же ше часто радзели коло темох о хторих мал писац.

МЛАДЕЖСКИ АКЦИЇ СИМВОЛ БУВШЕЙ ЮГОСЛАВИЇ   

З оглядом на тото же бул активни як омладинєц,  и Ждиняк бул учашнїк на тедишнїх младежских роботних акцийох хтори були популарни медзи младима.

– Добре паметам же зме 1973. року були на роботней младежскей акциї у Нишу у Младежскей бриґади „Дюра Киш”. Робело ше на копаню яркох за кладюенє канализацийних цивох. Акция тирвала  мешац, а участвовали млади зоз цалей бувшей СФРЮ. Тоту роботну акцию сом запаметал и по тим же сом бул преглашени за удернїка акциї цо теди була велька чесц  ̶  гвари Янко и предлужує же участвовал и на числених локалних  младежских акцийох на подручу општини Шид.

̶ Окрем  тей роботи у паметаню ми остали друженя и забави хтори зме орґанизовали вечарми у шлєбодним чаше. Теди були познати и братименя младих з  местох по цалей Югославиї, а окреме були популарни музични ґрупи хтори були познати у цалей Югославиї и отримовали концерти нє лєм у вельких городох и местох, алє и у менших местох. Дзечнє, гвари, приходзел  до Шиду и „Парни валяк” цо наисце було нєкаждодоньове за младих з малого штредку. Госцовали и „Про арте” и „Златни прсти”, звичайно у Доме култури, або тедишнїм Младежским доме, а сали були преполни з публику. Праве таки наступи популарних ґрупох були новинарска спокуса же би ше и о тим писало и информовало ширшу явносц  ̶  здогадує ше Янко.

У СТАНДАРДУ ПО ПЕНЗИЮ

Роки преходзели, а Ждиняк предлужує розгварку  о тим кед закончел за автомеханїчара,  и кед першираз почал робиц у „Услуги” хтора була у рамикох тедишнього будовательного подприємстав „Ґрадитель”. У тим подприємстве робел два роки як автомеханїчар, а вец прешол до тедишнього КРО „Стандард” ище давного 1978. року дзе остал робиц по пензию, 2017. року.

– Накадзи сом почал робиц у „Стандарду”, мал сом вельо вецей обовязки и уж теди сом помали преставал робиц як новинар. А вец сом ше и оженєл и так ше закончела єдна часц моєй младосци у хторей сом мал свой гоби хтори сом найволєл, а то було новинарство. Паметам же сом за „Сримски новини” обявел остатнї текст о превозкох у нашим подприємстве. Було то 1979. року и, гоч прешли телї роки, и у новинки пожовкнути папер, уж и очкодовани, чувам тот текст. После того  сом  робел лєм у подприємстве дзе сом бул на вецей заводи на руководзацих местох –  гвари Ждиняк хтори попри основней роботи,  заш лєм любел обрабяц жем.

Нєшка кед є пензионер, Ждиняк дзечнє чита „Руске слово”. Гвари  же люби пречитац о случованю и подїйох вязани зоз Шид и околни валали дзе жию Руснаци, а тиж и о информацийох зоз других руских штредкох. З часу на час ше и сам здогаднє як то було кед бул млади и кед сам виберал теми о хторих будзе писац.

ПИСАЛ И ЯК ВОЯК

Кед пошол до войска 1976. року, Ждиняк бул у Постойни у Словениї. Анї теди нє преривал новинарску роботу и дзечнє писал.

 – У Словениї виходзел часопис „Нашо войско” дзе сом писал о воякох хтори були найлєпши и каждому за приклад. Писал сом и о живоце воякох. Кед сом видзел же з материялу хтори сом мал можем дацо вихасновац,  тексти сом посилал и до МАК- у. Паметам же сом писал и Якимови Сивчови з Бикичу хтори тиж бул у войску – здогадує ше Ждиняк.

НОШЕЛ ШТАФЕТУ

Янко Ждиянк бул нє лєм омладинєц, алє и роботнїк за приклад. Були то часи кед ше ище ношело штафету младосци з нагоди означованя родзеного дня Йосипа Броза Тита. Лєм найлєпши теди могли буц ношителє централней штафети.

– Вше будзем паметац же сом як найлєпши роботнїк достал чесц ношиц штафету младосци. Було то 14. априла 1982. року кед сом штафету превжал при Товарнїку и штафета теди прешла през Шид – здогадує ше  Ждиняк як кед би то було пред пар днями, а нє пред даскельома децениями.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ