Польопривредне ґаздовство Боґданов з Дюрдьова скоро петнац роки продукує орґански лїсковци, шпарґлу, штири файти пасулї, билу кукурицу, алє и чудесну рошлїну з Африки.
Бамия (Abelmoschus Esculentus) спада до фамелиї Malvaceae и походзи з юговосточней Африки. Пестовали ю перше у Малей Азиї и Єгипту, и тото походзенє барз значне пре єй биолоґийни вимаганя хтори нєобходни за єй продукцию. Цеплолюбива є заградкарска култура и успишно ю мож продуковац у подручох хтори добри за продукцию кукурици. Люби Слунко, под час веґетациї требаю єй шветлосц, цеплота и релативно влажни воздух. До наших крайох бамия принєшена зоз Штреднього Востоку и садзи ше ю углавном у заградох.
Тота рошлїна ма барз вельки биолоґийни вредносци и богати нутритивни состав. Ма мало сухей материї – од дзешец по дванац одсто, а скоро дзеведзешат одсто ма води. Медзитим, у тим малим постотку сухей материї єст вельо протеини зоз есенциялнима аминоквашнїнами, хтори нашо цело нє може створиц саме, алє ше муша уношиц прейґ єдзеня, а нєобходни су за наш орґанизем. Тиж пребогата є зоз биолоґийно вреднима защитнима материями – антиоксидансами, витаминами, минералами и фенолами.
Шицко тото було досц же бизме представели єдного з найвекших продуковательох бамиї у нашей держави – Симу Боґданова з Дюрдьова.
ПОЧАЛИ Ю САДЗИЦ ПО ПРЕПОРУЧЕНЮ
Сима Боґданов
Фамелия Боґданов за бамию першираз чула од Милици Томан, хтора закончела мастер студиї орґанского продукованя на Польопривредним факултету у Новим Садзе. Милица часто приходзела до Боґданових и робела рижни виглєдованя на пасулї и билей кукурици хтору садзели. На тот способ ше сприятелєли и вона им предложела же би садзели бамию. По єй словох, бамия на плодним ланцу жеми може зродзиц єден ваґон, алє як и у шицким – продукователь ше ей муши пошвециц кед ше сце високи резултат.
– Того року зме зменшали продукованє бамиї пре други култури хтори садзиме, мали зме лєм коло пол ланца. Прешлого и предпрешлого року зме садзели по ланц бамиї. Можебуц то дакому будзе випатрац як мало, алє за тоту културу то барз велька поверхносц, ю ше углавним садзи на менши поверхносци, до загради, и то лєм даскельо рошлїни. Ми садзиме єдну файту бамиї, а то Султания. Вона ми якошик найкрасша. Ма барз красни и смачни плоди. Султания ма вельо векши ґенетични потенциял як цо ше указало у пракси, алє то лєм значи же ище вше єст простору за єй розвой. Садзели зме єдного року червену бамию, алє вона ми ше нє пачела пре цернї цо мала по себе и мал сом упечаток же єм павучину. Цо ше дотика пририхтованя жеми пред садзеньом, жем ше пририхтує як и за кажду другу културу, а садзиме ю под мотику, як цо то дакеди жени робели кед садзели пасулю – започина бешеду Сима Боґданов.
ОБЕРА ШЕ ПОКЛЯ Є МАЛА
Плоди ше обера кед досцигню длужину три по пейц центиметри и пречнїк два центиметери. Обера ше кажди лєбо кажди други дзень, як и огурки корнишони, же би плоди були швижи и сочни. У процивним нарошню по петнац центиметери, постаню груби и страца свойо нутритивни вредносци. Урожай бамиї ше руша од пейц по осем тони по єдним гектару швижих плодох. Вони за найкратши час муша дойсц до тарґовища, прето же пре вельке количество води швидко траца на квалитету. Плоди ше можу чувац седем по дзешец днї на температури од седем по дзешец ступнї, лєм кед влажносц воздуху прейґ дзеведзешат два одсто.
– Того року бамия пре вельку сушу зродзела менєй як цо зме обчековали. Направели зме єдну гришку на початку. Нє знали зме же будзе така суша, та зме зоз залїваньом нє почали начас. Тераз як почали жимнєйши днї и дижджи, по плодох ше почала влапац скорочка як ардза, алє то нє уплївує на єй квалитет и людзе ю дзечнє купую. Спочатку людзе нє знали цо то бамия и обавали ше ю купиц, алє тераз видзим же су вше информованши о тей нєзвичайней рошлїни.
На Рибовим пияцу у Новим Садзе ми маме закупени столїк и свойо орґански продукти, та так и бамию, предаваме всоботу. Велї нас уж познаю и волаю чи маме бамиї за предай. Бамию зме тиж предавали и у Беоґрадзе на пияцу. Там ю углавним куповали Китайци, понеже ю вони традицийно хасную у своїм костираню. Случовало нам ше же зме предали осемдзешат кили бамиї за два годзини. Того року цена у нас пейцсто динари кила, алє сом видзел же ю людзе педаваю и по седемсто, осемсто динари– гварел Сима.
Бамия хтора нє предата ше нє руца, алє ю ноша до Зренянину на поступок лиофилизациї. To технїка сушеня природних субстанцох, хтори ше швидко губя, же би ше цали конзервовали и могли чувац длуго, а же би нє страцели свойо нутритивни прикмети. На тот способ бамию мож хасновац цали рок, а нє лєм кед єй сезона.
Є ШЕ Ю И ЯК ЛЇК
Бамия як лїк винїмкова при рижних здравствених проблемох. Найважнєйши предносци тей рошлїни то же олєгшує тровенє єдзеня и благотворно дїйствує на жалудок, порушує ,,лєнїви” черева и пошвидшує метаболизем. Барз помага у борби процив анемиї и знїжує уровень нєдоброго холестеролу у креви и чува шерцо. Помага хорим од диябетесу, дзекуюци еуґенолу хтори ше находзи у бамиї, хтори уровноважує уровень цукру у креви и застановює його звекшованє так же звекшує його абсорпцию у черевох. Бамия тиж барз хасновита при ваготносци и розвиваню плода пре вельке количество фолатох, хтори помагаю же би ше нервна система фетуса правилно розвила. Ефикасна є у борби процив респираторних хоротох и зменшує ризик од карцинома дебелого черева – одстранює шлєбодни радикали зоз орґанох за тровенє и зопера дальшу мутацию малиґних клїтинкох.
– Бамию мож рихтац на було хтори способ, алє треба знац як ше хаснує. Вона ше додава на самим концу рихтаня єдзеня, поготов кед ше рихта у дювечу, лєбо зоз рискашу, же би нє страцела свой квалитет. Вона да подполно други смак єдзеню. Кед ше положи скорей, бамия пущи свою шлїж и то на око нє випатра фино. Праве пре тоту шлїж бамия барз здрава. Вона ше справує як зеолит и наш орґанизем вичисци од шицких токсинох хтори ше ту находза – закончує свою бешеду наш собешеднїк.