Мелодия зоз далєка

автор Л. Вереш
288 Опатрене

Ґреґор Ґашович-Варґа двацецєднорочни леґинь хтори жиє у Ванкуверу у Канади. Од дзецинства є у музики, а любов ґу флаути одкрил кед мал дзевец роки.

Ґреґор Ґашович-Варґа свойо дзецинство памета як барз красне, гоч мал вельо обовязки коло школи, музики и спорту. На початку нашей розгварки Ґреґор нам виприповедал, так повесц, єдну анеґдоту зоз свойого живота. Гоч є народзени у Ванкуверу, дзе ше бешедує по анґлийски, наш собешеднїк тот язик нє научел, покля нє рушел до школи.

– Перши язик хтори сом научел бул праве руски. Як мали сом вельо часу препровадзовал зоз мою маму, та сом од нєй и учел язик. У нас ше одвше слухала руска шпиванка. Найбаржей то були шпиванки хтори  моя мац шпивала на руских фестивалох у Сербиї, алє мал сом нагоди слухац и стари, жридлово шпиванки. Оцец ми по походзеню зоз Сараєва, та сом ше коло нього научел бешедовац и по сербски, алє и вон научел бешедовац по руски, так же сом у своїх найвчаснєйших рокох живота анї нє мал потребу бешедовац по анґлийски. Тот язик сом научел аж кед сом почал ходзиц до школи – започина Ґреґор нашу розгварку.

Oдмалючка у музики

Перши инструмент хтори Ґреґор почал грац бул клавир. На нїм ше почал учиц грац кед мал пейц роки и учела го його мац, а кед наполнєл дзевец роки похопел же постої ище єден инструмент хтори го барз прицагує, а то флаута. Перше ше учел на древеней флаути, хтору хасную початнїки, и у гевтим чаше дньово вежбал од петнац по двацец минути. З роками тоти петнац минути преросли до даскелїх годзинох, та нєшка приповедка цалком иншака. Нєшка Ґреґор студент трецого року Музичней школи на Универзитету у Британскей Колумбиї (University of British Columbia), на музичним оддзелєню за флауту.

– У Канади система школованя цалком иншаки од системи у Сербиї. Нам основна школа тирва од першей по седму класу, а штредня од осмей по дванасту. У нас нє постоя штреднї школи як у Сербиї, наприклад музична, медицинска, економска, алє шицки идземе до истей, а по законченю ше вец опредзелюєме з чим бизме ше любели занїмац у будучносци. З оглядом на тото же у Канади нєт державна музична школа, я под час цалого свойого школованя приватно покладал испити зоз клавира и флаути. Кед сом закончел штредню школу мал сом даскельо опциї кадзи бим ше могол уписац. Похопел сом же ми флаута идзе барз добре и же ми то идзе найлєгчейше, та сом  так вибрал же предлужим  свойо школованє у тим напряме – толкує наш собешеднїк.

Од штирох солистох двойо Руснаци

Свойо школованє, кед слово о флаути, Ґреґор започал при професорки Драґани Гайдук, а предлужел го при професорки Бренди Федорук. Штири роки искуство здобувал зоз Младежским симфонийним оркестром Ванкувера, и два роки грал у симфонийним оркестру Музичней академиї у Ванкуверу. Свою музичну основу обогацел и на дворочней програми Даґлас коледжу. У остатнїм року штреднєй школи, Ґреґор бул визначни солиста зоз Ванкуверску филгармонию, кед виведол концертни дует.

Ґреґор у тей хвильки наступа у Симфонийним оркестру Универзитета у Британскей Колумбиї и Симфонийним дуйним ансамблу, як и у рижних камерних ґрупох.

Рижни гобиї

Ґреґор, окрем того же є одмалючка у музики, тиж так є и у спорту. Роками тренирал плїванє и зазначовал велї успихи. У бешеди нам гварел же нє було вше лєгко уклопиц шицки обовязки хтори мал у школи, у музики и спорту, алє же зоз добру орґанизацию шицко лєгчейше. Тренинґи плїваня мал седем раз до тижня, а случовало ше же мал и два раз на дзень. Понеже му тренинґи починали од пол шестей з рана, у франти гварел же ше мушело теди досц вчас ставац. Окрем того же люби плїванє, Ґреґор люби вожиц и каяк, бициґлу, алє и скияц. Кед слово о скияню, ту гварел же окреме люби виучовац рижни технїки скияня, а нє лєм ше швидко спущиц.

Под час штреднєй школи, нашого собешеднїка барз цикавело на яки способ роби компютер и на яки способ є составени. Йому ше аж удало же би сам себе направел компютер хтори хаснує, а окрем того же себе направел компютер, направел себе и стол за тот компютер. Як нам гварел, бул то чежки проєкт, алє на концу ше му шицко самому удало.

Єден од найновших Ґреґорових гобийох то и фотоґрафия. Ужива у природи и люби зазначиц шицко тото цо його оку красне, алє анї ту нє конєц. После ше з тоту фотоґрафию люби ,,бавиц” на компютеру и уруцовац рижни ефекти же би була ище красша.

На самим концу нашей розгварки, питали зме ше Ґреґорови яки ма плани за далєй и дзе себе видзи у будучносци.

– Перше плануєм закончиц факултет, а после того ше уписац и на мастер. Любел бим мастер уписац на даєдним другим универзитету, же бим здобул нови знаня и искуства, алє сом ше ище нє опредзелєл дзе то будзе точно. Кед закончим школованє  любел бим грац, односно буц заняти, у професийним оркестру, алє же бим дошол до того, мушим ище вельо учиц и вежбац – закончує Ґреґор нашу розгварку.

Концерт зоз филхармонию

– Наступал сом на велїх концертох, и у оркестру и як солиста, алє праве тот концерт зоз Ванкуверску филгармонию ми останє длуго у  паметаню. То бул мой перши векши концерт, а чесц же бим там грал сом мал прето  же сом ше приявел на змаганє… Тиж так, єден од милших концертох хтори сом мал, отримани пред даскельома мешацами. Тот концерт интересантни по тим же од штверих солистох половка були Руснаци – Сара Гайдук и я – гварел Ґреґор.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ