Наисце, хто ти, хто ми?

автор А. Деянович
131 Опатрене

Я ше пребачуєм. Вона ше пребачує. Глупе же сом то гварела, алє нє знала сом цо друге, а ище глупше було же ше вона мнє пребачує, озда анї вона нє знала цо друге. Було озда коло пол ноци у Общим шпиталю у Вербаше, на Одзелєню за дзеци, дзе тота жена роби як медицинска шестра, а я там як провадзаца особа/мац пациєнта. Глєдала сом лїк дзецку и вона го принєсла.

Познєйше толкує же є знємирена. Патрела на вистох вияви просвитних роботнїкох о аґресиї родителя на професорку и потрафело ю, же як ше нєшка дружтво одноши ґу професором. Нє поровновала, анї нє анализовала, алє лєм як кед би шведочела же нам просвитни роботнїки остатнї бастион образованих людзох хтори робя на унапредзеню и розвою дружтва и же тото цо им ше случує єдноставно поражуюце. Була наисце застарана… Я патрела на ню и була сом цихо. Була сом заслупнута, бо  ми на пол ноци у двох виреченьох указала цалу правду же хто зме нєшка.

Тота жена робела свою змену, хтора тирва 24 годзини, прето же нєт досц медицински шестри же би покривали змени. Школовала  ше и чежко виборела за тоту роботу. Охабела свойо дзеци дома на цали дзень и ноц меркуюци  на нашо дзеци. И була щиро застарана за кажде.

Пре тоту першу жену хтора лїчела мойо дзецко, благала мою совисц и ище ми ше питала чи най ми увари кафу, могла сом ше и розплакац, буц горда на ню, або скричац же прецо ше спрам таких людзох система и дружтво так одноша.

Жена зоз школи робела як наставнїк биолоґиї у основней школи. Витирвало ше школовала и бизовно тиж чежко виборела за свою роботу. Набил ю родитель єдного школяра прето же робела свою роботу.  И верим же наставнїца и познєйше була щиро застарана за тото исте дзецко.

Тоти жени щиру застараносц и пожертвованосц ноша у души, у професиї…

Тота жена хтора пише тот текст застарана за обидва. Нє знам хто то  тоти жени, нє знам им мена, роки, особносци, алє знам цо представяю. Од нїх завиши сущносц – здравє, образованє и розвой, а ми жиєме у квилєню тих найважнєйших особох. Нє може буц правда же просвитни и медицински роботнїк так чежко и понїжено зарабяю свою плацу. Нє верим же зме нательо подруцели, пущели же би ствари пошли так погришно.

И кед так, у яким зме дружтве, хто ми?

Я нє знам хто ти. Можебуц, нє знам анї  хто я.

Алє сом застарана за обидвоїх.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ