Тих дньох почала оберачка червеней роговей паприґи у Руским Керестуре, вельо скорей як цо плановане. Од 1. авґуста ше тарґовело з паприґу на велько, а од штвартку, 8. авґуста, єст орґанизовани одкуп першей и другей класи
Паприґу було досц чежко продуковац тей сезони, дижджовни период у юнию допринєсол же паприґа охорела, док тропски температури у юлию шицко застановели. Медзитим, тераз у оберачки, общи упечаток, же то досц добре. Зоз квалитетом финалного продукту задовольни и продукователє и одкупйоваче, а красни плоди ше понука на предай у валалє. Нєт правила кеди цо мож обчековац од сезони, та анї як ше тота сезона закончи. Початна цена гет од тей цо ше обчековало, така є яка була и пред пейцома або шейсцома роками, алє тераз треба вельо вецей укладац. Велї паприґаре обераю, а окреме тоти котри пресадзовали концом априла и початком мая, но медзи керестурскима продукователями єст и тих котри звичайно познєйше пресадзую, та ше и оберац рихтаю аж у септембру.
Початок оберачки нєсподзивал продуковательох, алє после юлийских горучавох, мож повесц же ше то и обчековало. Того лєта у юлию призначени длуги тропски период зоз температурами коло 40 ступнї, цо наисце нє одвитовало анї єдней култури на полю. Паприґи ше у тим периодзе интензивно залївало, продукователє ше знаходзели хто як знал и могол. Фаховци препоручовали же би ше пирскало зоз препаратами котри щица рошлїну од УВ зарйованя, алє и прикривало поля зоз защитну мрежу.
ВЧАС ДОЗРЕЛА ЗА ОБЕРАНЄ
Найвецей керестурскей паприґи одкупи домашнє подприємство „Изґлед”, котре за собу ма уж озбильне искуство у тей роботи. Преважно сотрудзую зоз домашнїма хладзальнями и маркетами, алє кед буду мац нагоду, порихтани су вивожиц и до околних державох, цо потераз и робели. Надалєй преношиме упечатки о самим початку сезони од ґаздинї подприємства, Еуфемиї Чизмар.
– Того року сезона вчас почала, ми були порихтани, а и обчековали зме же так будзе. Сотрудзуєме зоз нашима стаємнима купцами, алє єст и нових котри ше за паприґу интересую. На самим початку сезони велї продукователє ше поносовали на квалитет, медзитим, людзе нам приноша красни паприґи, и першу и другу класу. Видзи ше ми же су нє дробни, же плоди того року векши як прешлих рокох. Дакус нам проблем цо ше дотика другей класи, же фабрики ище нє цалком порихтани за роботу. Дзепоєдни робя ремонт линийох, або прерабяю дацо друге, лєбо су на рочних одпочивкох… Розумим же ше нє порихтали, бо оберачка скорей починала коло 15. у мешацу. Кажде нам гвари же ше будзе глєдац векши количества, алє дакус познєйше – толкує Чизмарова, и наглашує же одкуп чече барз добре.
БУДЗЕ ШЕ Ю ГЛЄДАЦ
Кед слово о оберачки, мож повесц же є скоро у полним розмаху, велї паприґаре обераю, чи на менєй чи на вецей, кому як виходзи. Першу класу паприґи ше тарґує углавним по 100, алє найбаржей по 90 динари. Даєдни продукователє ше опредзелєли за менши поверхносци, та свойо плоди предаваю виключно на мало, од 140 до 180 динари за килу, зависно од пияца до пияца. Другу класу, котру ше одкупює за препробок до хладзальньох, кошта менєй як 40 динари, алє вибору нєт, окреме тераз кед єй нє сезона. Цену ше нє формує локално, алє ґлобално спрам тарґовища, як у Сербиї, так и у околних жемох. Формовали ю хладзальнї, спрам понуканя и поглєдованя, и других факторох. Окреме треба буц свидоми моцней конкуренциї, праве тих котри ше на плодней войводянскей жеми опредзелєли пестовац и по даскельо дзешатки гектари паприґи. Обчекує ше же ю на єшень годно ище лєгчейше предац.
– Мам упечаток же паприґа будзе глєдана, медзитим, у Войводини єй єст надосц посадзено, цо уплївує и на тото кельо будзе коштац. Окреме же єст вельких продуковательох цо маю поверхносци вецей як сто гектари котри диктираю цену, вони сами понукаю свой продукт туньше, як цо у валалє. Истим купцом з котрима ми сотрудзуєме, таки продукователє понукаю паприґу и по 4 динари менєй – дознаваме од Еуфемиї Чизмар, котра визначела и же досц добре почал одкуп и першей класи, вони одкупюю менши количества, алє у валалє єст тиж озбильни одкупйовач котри ту роками приходзи по паприґу и роби з полним капацитетом. Глєда ше и першу класу, аж и баржей як ше обчековало. Пред тим то було як правило, же ше першу класу почало глєдац аж у септембру кед дзеци почали до школи, а барз добре же уж тераз єст и накупцох, и одкупйовачох.
ВЛОНЇ ПРИ КОНЦУ ОДКУПА БУЛА ВЕКША ЦЕНА
Тераз паприґа кошта менєй як прешлого, 2023. року, кед ше першу класу тарґовело од 110 до 120 динари. Другу класу Керестурци тарґовели од 50 до 54 динари, а по 30 динари ше на самим концу предавало желєну и шатирану, значи тоту остатню котру дзепоєдни анї нє обераю. Гоч теди каменєц побил Керестур, було єй и у других местох, та нє мож повесц же чи то причина же була така цена. Но, продуковательом остава почекац приємнєйшу єшеньску хвилю, кед би паприґа требала буц ище глєданша.
БИЛУ НЄ ЛЄГКО ПРЕДАЦ
Того року, як и остатнї рок або два, у валалє нєт орґанизовани одкуп билей паприґи, парадичовей и бабури. Посадзеней єст, оберачка билей почала уж штредком юлия, а тарґує ше за ню коло 60 динари, зависно од файти, чи є лєм била чи и червена, та и якого є квалитету, або хто ше як догвари зоз купцами. Же ю нє лєгко предац, потвердзує и факт же тих дньох на керестурским шмециску було висипане вельо билей паприґи.