Синоними за дошлїдносц

автор и. сабадош
201 Опатрене

Понеже наступни Попис жительства як и виберанки за нове зволанє Националного совиту Руснацох хтори приходза такой после нього з новинарского угла подїї першого приоритету, у прешлим уводнїку нє було простору визначиц ище даєдни подїї о хторих писане у тим чишлє „Руского слова”, а безсумнїву заслужую увагу и почитованє.

То два тогорочни ювилеї – 70 роки часописа „Шветлосц”, чийо перше число нєдавно друковане як репринт, и 50 роки „Приручного терминолоґийного Словнїка” Миколи М. Кочиша. Як могло чуц на Округлим столє хторе з нагоди рочнїци Словнїка орґанизовало Дружтво за руски язик, културу и литературу, Кочиш Словнїк базовал на скорейших тематичних словнїчкох хтори обрабяли поняца з рижних обласцох (политично-административни, технїчни…), алє лексичну градзу и материял у велькей мири черпал и зоз „Руского слова” и „Шветлосци”. Шицки нашо нєшкайши словнїки, а на щесце маме их, и скоро поряднє доставаме нови и актуалнєйши, походза з того Кочишового. Велї його сеґменти ше превипитую бо язик живи, а наука нє доґма, алє його найглїбши пасма по нєшка скоро нєощербени.

З другого боку, з фельтона о 70-рочнїци „Шветлосци” могло пречитац же у чаше його порушованя водзена полемика чи вообще єствує руска литература, чи поєдинци хтори ю пишу лєм винїмок. Чи вообще єст потреби за „Шветлосцу”?

Кед опатриме (у спомнутим репринту) чийо шицко литературни, публицистични и подобово прилоги були обявени у першим числу „Шветлосци” (Дюра Варґа, Микола М. Кочиш, Микола Скубан, Дюра Латяк, Мирон Будински, Янко Сабадош, Штефан Чакан, Василь Мудри, Михал Ковач, Евґений Кочиш, Йовґен Чакан…), кед видзиме яка то плеяда авторох, шлєбодно мож повесц руских класикох, очиглядне же з порушованьом „Шветлосци” дилема дефинитивно ришена. Руска литература  нєшка жиє, твори ше и чита, виучує на факултетох ту и у иножемстве.

Окрем же послужела як свойофайтова колїска и притульок за руску литературу у наставаню и вирастаню, „Шветлосц” за шицки єй предходни 70 роки була и остала и єден з найдошлїднєйших чуварох руского язичного стандарду, руски медий з найгустейшу редакторску и лекторску рошту. Хто пише лєбо бешедує по руски, нє сиґурни є як ше дацо гвари а словнїк му нє под руку, най шлєбодно закукнє до „Шветлосци”. Нє погриши.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ