Кед иншак нє мож, валалски лїкаре одменюю и специялистох

автор м. джуджар 22. фебруар 2021

На здравство спадла найвекша часц терхи новонастатей епидемиолоґйней ситуациї котра нїкому нє одвитує, алє з яку ше велї уж и зожили. Людзе свидоми же одход до дохтора тераз муша плановац, розпитац ше на телефон и аж вец одходза до амбуланти, дзе их, и попри шицкого, дочекує дохтор общей пракси порихтани вислухац их, посовитовац и преписац им терапию. Проблем настава кед людзом потребни специялистични препатрунки, а найзанєдзбанша превентива.

Гражданє Руского Керестура у валалє маю доступних двох лїкарох общей пракси, цо значи же амбуланта роби у двох зменох, а лїкаре укладаю вельку усиловносц же би шицко було у порядку и же би вишли вочи шицким пациєнтом.

У рамикох Дома здравя Кула робя лїкаре общей пракси и специялистични служби – за плюцово хороти и ТБЦ, интернистична служба, офталмолоґийна, неуропсихиятрийна и служба за отоларинґолоґию. Ту и ґинеколоґия, служба за радиолоґию и ултразвучну дияґностику, та и стоматолоґ, поливалентна патронажна служба и медицина роботи, як и педиятрия.

ДОПОЛНЮЮЦА РОБОТА У ЕПИДЕМИЇ

Пре епидемиолоґийну ситуацию котра тирва уж скоро рок, ДЗ Кула оформел и ковид амбуланту у Кули. Пре тоту амбуланту ДЗ Кула перше направел реорґанизацию роботи, так же у нєй робя двоме лїкаре котри ше меняю кажди други дзень. Потим, одкеди почало вакцинованє од Ковиду, тиж двоме лїкаре премесцени зоз своїх роботних местох на тот важни задаток. Чи тоти додатни задлуженя уплївую на роботу валалских амбулантох?

– У тим периодзе углавним маме коло 50 пациєнтох по змени на єдного лїкара, цо нє таке страшне, бо кед ше озбильно и на час приступи ґу роботи, то мож посцигнуц. Маюци у оглядзе  епидемиолоґийну ситуацию, людзе маю порозуменя же урґентни случаї посиламе далєй, а превентивни препатрунки углавним на чеканю, но, то уж ми одценюєме – толкує др Златана Надь.

Др Надьова була анґажована и на вакцинованю у Кули, дзе будзе одходзиц по потреби и надалєй, алє нє кажди дзень, а будзе робиц и у валалє.

– Предлужованє порядней терапиї у условийох пандемиї можлїве и на телефон, цо вельке олєгчанє и за дохтора, а и за пациєнтох, окреме тих старших котри ше уж звикли мерковац и менєй виходзиц – гвари др Надьова, и предлужує же памета и часи кед у амбуланти мала и вецей як 100 препатрених пациєнтох у змени.

– Кажди рок найвецей пациєнтох значиме у чаше вакцинованя од сезонскей ґрипи, а здогадуєм ше же концом 2019. року було надосц хорих у валалє, та сом мала и 121. препатреного пациєнта у єдним дню.

Попри тим, у Керестуре роби и лїкарка Александра Варґа, хтора нам потвердзела же нє вше гужва, и же ше окреме тераз людзе обаваю чи пойсц до амбуланти, чи нє.

БЕЗ ПЕДИЯТРА УЖ СКОРО РОК

Як „Руске слово” уж писало, валалска амбуланта од юния 2020. року остала без педиятра. То горуци проблем котри котри тирва уж роками, и по шицким, нє будзе ришени пошвидко, голєм нє тирвацо. Дом здравя Кула ма занятих штирох педиятрох на шейсц населєни места – Кулу, Червинку, Сивец, Руски Керестур, Крущич и Липар, з котрих два лїкарки-педиятри поряднє ординую у Кули, єдна у Червинки и єдна у Сивцу, так же три општински валали без стаємного педиятра. Проблем же би тоти штверо специялисти требали лїчиц шицки дзеци до 18 роки у цалей кулскей општини, а на тото треба додац же у рамикох служби  педиятриї роби и совитовалїще за беби котре ше поряднє отримує у каждим населєним месце општини, як и специялистични ултразвучни препатрунки клубох при бебох, цо ше тиж окончує на кулским оддзелєню педиятриї. О можлївих ришеньох за спомнути проблем бешедовали зме зоз директором Дома здравя Кула, Жарком Шевином.

– Ришенє за педиятра зме нашли, алє же би було конєчне, потребни час. Маме двох лїкарох на специялизациї, алє потребне найменєй 4 роки же би закончели специялизацию. Накадзи нам перши педиятер  закончи специялизацию, будземе мац исту кадровску ситуацию як кед робела др Весна Надь у Керестуре и Крущичу. Патриме розподзелїц кадри спрам наших можлївосцох. И попри тим же нашо двоме колеґове уж на специялизациї, а у септембру рихтаме послац ище єдного лїкара на специялизацию педиятриї, ми вшелїяк же мушиме патриц и на будучносц кед нам терашнї заняти почню одходзиц до пензиї – визначел др Шевин.

Пре таки обставини, родичи дзецох ше знаходза на рижни способи, векшина нащивює даєдну приватну ординацию, цо нє мали трошок, и мож повесц, анї нє доступне у каждим чаше.

Мац дворочних тройняткох, Андреа Оросова нам толкує же на яки способ ше вони знаходза, и дзе водза  свойо дзеци.

– Педиятер у валалє наисце нєобходни, цалком нєкоректно обчековац же би ми, зоз валалу, ходзели до Дома здравя у Кули, дзе и так вельки гужви. Вибрац ше зоз хорим дзецком нє лєгко анї зоз єдним, а нє зоз троїма, та ше знаходзиме, алє дзеци водзиме и на приватно до педиятра у Керестуре. Мушим надпомнуц же кулске оддзелєнє педиятриї ма лєм єдну вельку чекальню, дзе шицки дзеци вєдно, значи и здрави цо ше пришли вакциновац, або по даяке потвердзенє, и тоти хори, цо у чаше пандемиї, видзи ше ми, треба обкеровац. З другого боку, педиятрийне оддзелєнє у валалє ма барз добре обдумани простор котри тераз празни – визначує Оросова, и хвалї керестурских лїкарох общей пракси котри вше маю дзеку и найду часу препатриц дзеци.

Одход до приватней ординациї би требал буц вибор, а нє нужна потреба з яку ше стретаю родичи  у валалє. Треба наглашиц же трошки лїченя на приватно нє мали, ту треба ураховац голєм два нащиви до лїкара, углавним и дзепоєдни лабораторийни анализи, и шицки лїки. Вшелїяк же ше дзепоєдни родичи зоз валалу  опредзелєли за педиятра у Кули, и поряднє на шицки препатрунки одходза там, а єст и тих цо по тей основи там одходза и до совитовалїща за наймладших, и там окончую порядне вакцинованє.

У чаше пандемиї и совитовалїще за беби у валалє нє роби кажди штварток (як цо була пракса скорей), а мож присуствовац лєм по поволанки педиятрийней шестри. Як нам анонимно потолковала мац єдномешачней беби, з оглядом на тото же мали потребу отвориц здравствени картон, а требало заказац першу нащиву совитовалїщу, то випатрало як права авантура. Перше волали до керестурскей амбуланти, потим на кулске оддзелєнє педиятриї дзе достали мобилне число педиятрийней шестри, потим воланє шестри дополадня, та ище раз после 13 г, и конєчно, кед думали же покончене, достали одвит же най наволаю на идуцу стреду, та ше препатрунок закаже…

Общи упечаток же би и могло, и требало буц вельо єдноставнєйше, поготов тераз кед ше найвецей бешедує о тим же як затримац младих у менших штредкох.

ЗА КАДРОВСКИ РИШЕНЯ ШЕ ЗНАХОДЗА ЯК ЗНАЮ

Пандемия причина за позарядови стан у здравству, яки ше нє памета у новшим чаше. Роботу ше мушело реорґанизовац, шпиталї преходзели до режиму роботи у ковид системи, та вец назад и так до круга, а шицко усоглашоване зоз потребами спрам числа хорих од Ковиду. Предлужуєме далєй з розгварку о тим же, пре шицко цо начишлєне, яка тераз ситуация у Доме здравя Кула.

– Дефицитарни зме зоз лїкарами, ми були на кадровским минимуму и пред пандемию корони, бо ше през роки число занятих барз зменшало пре тедишню забрану приманя нових роботнїкох. Кед сом 2012. року 26. октобра превжал функцию директора, було 286 занятих на нєодредзени час, а тераз маме 188, цо аж за 98 менєй. Мали зме 59 лїкарох занятих на стаємно, а тераз маме 45. У стаємним роботним одношеню маме пнеумофизиолоґа котри ма 76 роки, котри пред 10 роками мал условиє за пензию, алє понеже пре нови законски предписаня, же доми здравя вецей нє маю право на тоту службу, та ше ми намагаме затримац го цо длужей, бо з його одходом до пензиї ше загаши и його роботне место, односно тота специялистична служба – визначує директор Дома здравя Кула др Шевин.

Директор ДЗ Кула Жарко Шевин прави  огляднуце  и на специфичносц керестурскей амбуланти, понеже ту потребни медицинаре котри бешедую руски язик.

– Керестур єден специфични штредок пре руску национални меншину дзе потребне, кельо то можлїве, же би и дохторе знали бешедовац по руски. Прето зме добре познатей валалскей дохторки др Златани Надь предлужели роботне одношенє, гоч уж ма условиє за пензию – гвари др Шевин.

Епидемия, зменшанє числа занятих и обєктивно, нєдостаток фахового медицинского кадру на локалу, нє єдине цо загрожує отриманє здравственей служби на уровню хтори потребни, и на яки людзе звикли. Директор ДЗ Кула др Жарко Шевин надпомина же пред нами у чечуцим року и попис жительства. Понеже число лїкарох завиши од числа жительох у єдней локалней самоуправи, кед же на попису „нє сполнїме квоту”, ДЗ Кула годзен остац без дзепоєдних специялистох, або число лїкарох годно буц ище зменшане.

Но вшелїяк же нє треба правиц проблем кед го ище нєт, алє би на час роздумовац о можлївих сценарийох кед же ше зисци нєвигодна проґноза.

ЧИСЛО И ВОЗРОСТ ОСИҐУРАНЇКОХ

По податкох зоз 2018. року, а котри, предпоставя ше, тераз подєднак процентуално зменшани, пациєнти до 18 рокох так розпоредзени по населєних местох у општини Кула – Найвецей, коло 4 400 дзеци и младих  єст у Кули, у Червинки коло 2 400, у Сивцу коло 2 100, у Руским Керестуре коло 1 800, Крущич ма коло 1 200, а Липар 400 малолїтних. По кадровским ришеню, єден педиятер плановани до Керестура и Крущичу, а треба надпомнуц же Липар нїґда анї нє мал педиятра. По доступним Правилнїку о окончованю здравственей защити у здравствених установох, мож видзиц же єден специялиста педиятриї би требал буц компетентни за 850 дзеци до 6 рокох, лєбо єден педиятер за 1 500 школски дзеци. Єден дохтор общей пракси за 1 600 одроснути особи. Специялиста ґинеколоґиї на 6 500 жени, а нпр. интерниста на 20 000 жительох. Правила таки, а цо и як годно сполнїц и отримац, укаже наиходзаци попис жительства.

(Опатрене 280 раз, нєшка 1)