Обща линґвистика унапрямела професорков живот

автор а. балатинац 9. април 2022

Др. сц. Оксана Тимко Дїтко порядна професорка на Катедри за українски язик и литературу на Филозофским факултету у Заґребе. У тей хвильки є и шеф Катедри и прочельнїк Одсеку. Катедра за українски язик и литературу, вєдно зоз Катедру за русийски язик и Катедру за русийску литературу, твори Одсек за восточнославянски язики и литератури.  И наука и наша собешеднїца у фокусу статї хтора шлїдзи.

– Народзела сом ше у Вербаше 1965. року, а до основней школи сом ходзела до рускей класи у Дюрдьове, паметам, було нас штернацецеро. Мац Меланка була професорка русийского язика, а оцец Ромко инжинєр, алє оцец, нажаль, умар кед сом мала лєм дзевец роки. Мала сом и шестру Олесю хтора погинула, та мойо децинство нє було найвеселше, алє, як людзе знаю повесц – живот идзе далєй, мушели зме ше ґу тому прилагодзиц – почина Оксана о своїм живоце, дзецинстве, фамелиї.  

–  После дюрдьовскей основней школи сом закончела язичну ґимназию у Сримских Карловцох, а вец сом ше уписала на студиї, на Филозофски факултет у Заґребе (Катедра за общу линґвистику и фонетику). Пейц роки сом була у Ужгородзе на постдипломских студийох, там сом и маґистровала. Докторовала сом у Заґребе, на тим факултету дзе сом и студирала и дзе тераз робим – у кратких смужкох приповеда Оксана о своєй фаховей драги хтора наисце импресивна. 

Зоз колеґами з України на нашим Факултету

А ЯК ТО ПОЧАЛО? 

– Почало так же сом до Заґребу пришла студирац, бо сом у штреднєй школи у Карловцох мала Общу линґвистику. Любела сом тот предмет и професорку котра нам го преподавала, та сом одлучела студирац линґвистику, а таки студиї були у Заґребу и так шицко ишло єдно за другим – предлужує Оксана.

– Велї думаю же я студирала українски язик, понеже тераз робим як порядна професорка на Катедри за українски язик и литературу. У сущносци, я була на постдипломских студийох у України и там сом написала и одбранєла маґистерску роботу на Филолоґийним факултету у Ужгородзе. По українски то титула „кандидат науки”. 

После дипломованя 1992. року достала сом дворочну стипендию ученя українского язика у Ужгородзе, вец сом положела испити за постдипломски студиї, та сом була прията на трирочни студиї под час хторих сом мушела написац кандидатску дисертацию. Ту ми тоту диплому нострификовали як маґистерску. Так же сом у України була  пейц роки – толкує Оксана и предлужує о пребуваню у Ужгородзе. 

Бивала сом у студентским доме котри бул наменєни за асистентох, постдокторандох. Було ми крашнє и ище вше мам пайташох з тих часох з котрима отримуєм вязу. Стипендиї, за хтори ми ше часто знаю опитац – першу дварочну за ученє язика, и другу трирочну за постдипломски студиї и змесценє, плацела Україна. Мило ми же сом була праве у Ужгородзе, бо вон значни за нашу историю. Од приселєня по нєшка нашо вязи  попреплєтани.

ФАМЕЛИЯ  

Покойни владика кир Славомир Микловш бул власни брат Оксановей мацери, а жил у Заґребе, та зме ше опитали чи мал даяки уплїв на єй школован.

– Владика Славомир Микловш бул мой бачи, нє мишал ше до того цо будзем студирац, потримовал ме, помагал ми, обезпечел ми змесценє як прави бачи, а и кед сом почала робиц у „Новей думки”, док Союз ище бул у Заґребе, помогнул ми так же ми дал студентску хижу на хаснованє. Нїґда ше нє мишал до того цо будзем студирац лєбо робиц – гвари вона.

– Док сом робела у Союзу, упознала сом Звонка Дїтка зоз Вуковару. Побрали зме ше 2000. року. Маме дзивче Павлинку хтора нєшка ма 13 роки и ходзи до седмей класи, а ходзи и до музичней школи. Сцела би предлужиц ходзиц до штреднєй музичней школи. Уж други рок учи  корейски язик и то ше єй барз пачи. Люби язики, музику, та думам же у тим напряме и предлужи.

Оксана за округлим столом Дружтва за руски язик,
литературу и културу

ЯЗИК ЯК ВИБОР

Понеже Оксанова Павлинка вибрала учиц корейски язик цо насправди нєкаждодньове, опитали зме ше Оксани яке єй думанє коло того же на яки способ би требало промововац наш язик же би го други препознавали як жридлови язик Руснацох и пожадали и сами научиц исти.

 – Думам же вше треба рушац од себе. Перше ми мушиме научиц нашо дзеци по руски бешедовац. Чом би други сцели учиц наш язик кед го ми нє сцеме учиц? Нє шмеме ше ганьбиц свойого походзеня, та ше анї нашо дзеци нє буду ганьбиц. Нїхто нє будзе почитовац наш язик кед видзи же го ми сами нє почитуєме.

Корень шицкому у нєзнаню. У Горватскей дзеци мало знаю о нашей прешлосци, култури, язику, а мало знаю, можебуц и прето бо и їх родичи о тим мало знаю – гвари Оксана. 

МЕДИЇ, НАУКОВО КОНФЕРЕНЦИЇ, ВИУЧОВАНЄ ЯЗИКА

У своєй биоґрафиї Оксана зазначує и роботу у „Новей думки” од 1996. року як новинарка, а 1998. року постава редакторка. На тим месце робела по 2001. рок кед є прията на факултет, на место асистента. То були часи кед ше Союз преселєл зоз Заґребу до Вуковару. 

Гвари же поряднє провадзи и „Руске слово”, а стара ше и вше одволац кед ше орґанизую науково конференциї. 

 – Остатнїраз сом участвовала на онлайн конференциї пошвеценей проф. Юлиянови Рамачови. Нажаль, праве теди зме мали реакредитацию на факултету, та сом нє мала часу провадзиц роботу цалей конференциї. Пред тим як ше зявела корона, поряднє сом участвовала на конференцийох и округлих столох котри орґанизовало Дружтво за руски язик, а тиж и на конференцийох на факултету котри орґанизовала наша Катедра. 

У бешеди з нашу собешеднїцу нє мож нє бешедовац о науки, а кед зме у науки, о виучованю українского язика др. сц. Оксана Тимко Дїтко гутори:

Од того року на Катедри українистики маме лекторку зоз України и сцела бим же би то остала пракса на Катедри, бо  тримам же важне учиц язик од жридлових ношительох язика. 

Кед зме ше єй на концу опитали цо би по єй думаню требало зробиц же би ше наших познатих и припознатих Руснацох з рижних фахох представело заєднїци у хторей жиєме, та и швету, же би їх нашлїдство лєбо у тей хвильки посцигнуца були баржей промововани, єдноставно нам одвитовала: – Треба писац о нїх.

ПОЗНАТИ РОД

По Оксановей мацери зме спомли найблїзших у фамелиї, но так исто завредзує спомнуц же и презвиско Тимко, хторе Оксана ноши по оцови, тиж познате. Оксанов дїдо, Онуфрий Тимко бул брат Иринея Тимка, познатого музиколоґа, хорского дириґента и композитора, а Оксанов оцец Ромко братняк Агнети Тимко Мудри, познатей композиторки и интерпретаторки наших шпиванкох. 

Зоз колеґами з України на нашим Факултету

(Опатрене 86 раз, нєшка 1)