Будзме свидоми своїх правох и вихаснуйме их

автор Б. Хома Цветкович
122 Опатрене

Руснаци свойо право на службене хаснованє язика и писма можу вихасновац у кулскей, вербаскей, жабельскей, новосадскей, шидскей и бачкотопольскей општини. Тото право важне  хасновац, же бизме нє були у циню других заєднїцох, векших по числу, и же бизме указали нашу значносц медзи другима заєднїцами. То право хторе нам нїхто нє може вжац

Децениями ше бешедує же треба чувац и пестовац свой мацерински язик, на трибинох, конференцийох, сходох, културних збуваньох, а окреме на Дзень мацеринского язика. Шицки знаме як го мож чувац  и же язик єдна од основних ознакох националного идентита нє лєм поєдинца, алє и ґрупи зоз хтору ше чува їх окремносц. На мацеринским язику найважнєйше – бешедовац и хасновац го.

Право хасновац руски язик маме оддавна, у шицких обласцох живота, лєм питанє чи ми сцеме тото право вихасновац, чи нє. То нам заґарантоване и зоз Законом ище од 1991. року, зоз медзинароднима инструментами за защиту меншинох, европскима и законами нашей держави. Тото право ше одноши на приватне, явне и службене хаснованє хаснованє руского язика. Приватне то кед ше приватно комуникує на руским язику (усно и писмено), явне хаснованє то хаснованє язика на явних местох, або у присустве других людзох вонка, док службене хаснованє руского язика значи хасновац го у комуникациї зоз орґанами явней власци.
  Од 27 националних заєднїцох у Войводини, лєм шейц маю право хасновац свой мацерински язик и службено, док ше гевти други за тото право боря. Ми маме чесц же попри словацкого, мадярского, румунского, горватского, сербского и наш руски язик у службеним хаснованю. А цо то значи? То значи же ми маме право руски язик хасновац, т.є. виражовац ше на нїм и у правних поступкох, у писаню актох, документох… З другима словами, службене хаснованє язика и писма рускей националней заєднїци значи же Руснаци можу на своїм язику писац особне мено и презвиско  у явних документох, же ше явни документи и водзенє службених евиденцийох тиж можу водзиц на руским язику, же ше на мацеринским язику можу водзиц управни и судски поступки, же мацерински язик и писмо гражданє можу хасновац при комуникациї орґанох зоз явнима овласценями, же маю право на гласацких лїстинох и виберанковим материялу шицко мац виписане по руски, же руски язик можу хасновац у роботи представнїцких целох, же можу мац закони и други предписаня на своїм, мацеринским язику. То значи же и шицки документи хтори ше у нашей держави даваю на увид, як особна карточка, здравствена, вожачка, транспортна, вивод зоз матичней кнїжки народзених, винчаних и умартих… итд, можу буц виписани на мацеринским язику, кед припаднїк єдней националней заєднїци то вимага.

Алє то нє шицко. Зоз тим правом, у шицких локалних самоуправох дзе мож службено хасновац руски язик и писмо Руснаци маю право по руски мац виписани назви местох и других ґеоґрафских поняцох, улїцох, орґанох и орґанизацийох, транспортних знакох, сайтох, обвисценьох и спозорйованьох, як и виписани назви фирмох, подприємствох, установох… по руски.

 Ище вше, нажаль, лєм мале число Руснацох свидоме цо значи зачувац свой мацерински язик. Векшина у тих нєлєгких часох углавним роздумує о еґзистенциї, а чи буду табли, документи и друге виписани по руски, о тим ридко хто роздумує, то у другим шоре. Медзитим, треба и о тим роздумовац, бо то важне.  Мушиме дзбац о своїм, сцец свойо, озвец ше по руски и указац же зме ту, же постоїме и же зме видлїви и важни як и други заєднїци. Нє треба ше бац хасновац свойо права, алє их вихасновац и  намагац ше тирвац цо длужей. Спомнуте право то лєм єдна з карикох у ланцу дзе скапчани и образованє, и информованє по руски, и култура и ище вельо того цо нам припада. Кед ше єдна карика у тим ланцу претаргнє и други ше буду таргац, док ше шицко нє потарга. А кед нє будзе нїч по руски, кед нє будзе язика, вец нєстаню култура, обичаї и шицко друге цо вязане за нашу заєднїцу.  Руснаци нєстаню, буду лєм у историї же раз, на тих просторох ту жили. Шицки штири права цо нам дати,  (образованє на мацеринским язику, право на културу, информованє, и службене хаснованє язика и писма), ше на даяки способ преплєтаю, а основни алат – мацерински язик.   

Даєдни спомнути општини часточнє почитую тото право, алє нє цалком, а задаток Одбору за службене хаснованє язика и писма Националного совиту Руснацох же би надпомли, опомли и преверели у локалних самоуправох у якей мири го почитую, чи маю прекладательох и з яку фахову приготовку, чи преложени сайти по руски, чи даваю роботу на одредзених местох припаднїком рускей заєднїци, чи ше водза судски поступки на руским язику итд.  Людзе хторих маме у Одборе то млади правнїци, адвокати, прекладателє, фахово особи хтори добре бешедую по руски, стретаю ше з такима проблемами у судских поступкох и дзечни су помогнуц нашим гражданом.

На концу,  права нам дати, алє нїхто нас нє будзе дриляц же бизме их хасновали, то мушиме ми сами буц того свидоми и єдноставно – лєм хасновац тото цо нам держава дала. Же бизме ше нє зачирели до векшини и постали фолклорна прикраска векшинскому народу. Бо, дармо ше ми огутаме, же яке богатство и благо зме мали, теди кед го уж страциме. Так як цо треба чувац и допатрац здравє же би нас цо длужей служело, исте вредзи и за права хтори треба и пестовац, и почитовац, и хасновац их  же би зме цо длужей тирвали.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ