Того року ше наполнюю 20 роки як написал першу шпиванку „Руснакова драга” за „Ружову заградку” и може ше похвалїц же 12 писнї успишно одшпивани на тим фестивалу.
Ище 90-тих рокох дзечнє одходзел до Нового Саду на „Ружову заградку”. Було му то як даяке швето, бо люби музику и шпиванки, атмосфера ше му пачела, а и стретнуц ше з людзми на павзи кед ше гласа и после фестивалу на коктелу. Тих рокох ище нє було гранїци з Републику Горватску, а и кед настала гранїца та нє завадзало же ше на фестивал ходзи зоз пасошом и през штири гранїчни контроли. Того року ше наполнюю 20 роки як написал першу шпиванку „Руснакова драга” за „Ружову заградку” и може ше похвалїц же 12 писнї успишно одшпивани на тим фестивалу.
– Пред 20 роками, точнєйше 2005. року, сом надумал написац текст за шпиванку „Руснакова драга” и нашол сом композитора Юлияна Рамача Чаму хтори ю компоновал. Писню на 15 фестивалу шпивал, тераз уж покойни, Павле Паланчаї зоз Руского Керестура. На самим фестивалє нє було даякого „одгуку”, можебуц, таку писню требал шпивац моцнєйши хлопски глас. Павле Паланчаї вше шпивал романтични писнї, а тота, заш лєм, родолюбива и вимага иншаки шпив. Кед сом ютредзень пошол до сушеда хтори Серб по националносци, гварел ми же на телевизиї патрел „Ружову заградку”, бо знал же будзем мац шпиванку и же вона заслужує буц руска гимна. То ми барз значело же и дахто хто нє з нашого народу, а хто одроснул з Руснацами, похопел о чим ше шпива. То ми бул порив робиц далєй – приповеда Владимир Дїтко.
Перша писня найуспишнєйша
Тоту писню ше и после 20 рокох дзечнє шпива, зоз ню ше, наприклад, отвера фестивал „Дравски габи” у Осиєку у Републики Горватскей, а крашнє ю шпива солиста Янко Сеґеди и хор КПД „Карпати” з Вербасу.
После тей шпиванки настала павза у писаню, Владимир глєдал дакого хто би компоновал писнї на його тексти, бо нас Юлиян Рамач Чамо напущел, а на тих просторох нє нашол композитора хтори му бул по дзеки. Року 2010. у єдней звичайней розгварки дознал же би то могла зробиц Драґана Ґлувня Бабич зоз Шиду, хтора була шпивачка од младосци, понукла ше компоновац на його тексти, та так почало їх сотруднїцтво.
– Перше настала шпиванка „Одаванка” хтору шпивала Ивана Привизер, вец 2014. року Йовґен Надь одшпивал „Хижа стара”, а 2015. року писню „У рускей винїци” одшпивал дует Саня Полдруги Дивлякович и Борис Маґоч. Шпиванку „Дїдов калап” 2016. року одшпивал Марко Радишич, 2017. року шпиванку „Браца” одшпивал Мирослав Малацко, а 2018. року писню „Била блузна” одшпивала Тамара Ґрозданич зоз Шиду. На 30-тим фестивалє 2020. року Мирела Тимко одшпивала „Мацерово памятки” и тота шпиванка достала награду публики. Зоз тоту писню сом на конкурс послал и „Нашо руски места”, у хторей ше споминаю шицки валали и городи у Войводини дзе жию Руснаци, ма добри рефрен, алє, нажаль, тота шпиванка нє вибрана за фестивал. У 2021. року була шпиванка „Грайце гудаци”, одшпивал ю Борис Маґоч, а 2023. року шпиванку „Погар винка” одшпивал дует Михаило Колєсар и Яким Гаргаї – спомина шицки свойо писнї наш собешеднїк.
Сримска вяза зоз композиторку и шпивачку найприроднєйша
Кед ше на фестивалє почало шпивац писнї у забавним духу, Владимирови ше то попачело, та 2024. року настала шпиванка „За лєпши швет”. Инспирация була тото цо ше збува у швеце, рижни войни, природни катастрофи, нєщєсца и так настал сон о лєпшим швеце преточени до шпиванки. Тотa писня му дала вельо инспирациї и барз му значела. Написал и най ю шпива „нови глас на рускей музичней сцени” Ана (Дупаль) Тесла зоз Шиду, хтора шпивала на „Пупчецу” у Керестуре кед була дзивче, а вецей як 20 роки активно зоз бендом шпива на рижних вешельох, преславох и у ресторанох. Композиторка Драґана Ґлувня ше зложела, та почала тимска робота. З оглядом на тото же Ана нє бешедує по руски преложел сом єй текст же би знала о чим шпива и же би могла виражиц емоциї. Мала барз добри музично сценски наступ на бини СНП, алє, нажаль, нє було награди. Дакус го розчаровало же нєпрепознате о чим ше шпива, алє ше радує кед видзи же тота шпиванка на интернету ма вецей препатурнки як тота цо наградзена.
– 2024. року сом тиж мал ище єдну композицию „При студзенки” хтору компоновал син моєй шестринїци Гелени з Осиєку, професор музики Оґнєн Здравкович, а шпивала ю Ивана Привизер. Тота шпиванка першобутно мала свою сербску верзию, бо зме ю порихтали за Фестивал жридловей народней музики РТС „Собор народней музики”. Там нє прешла, та сом подумал же би зоз одредзенима текстуалнима и музичнима вименками могла буц присподобена за „Ружову заградку”, та так и було. Тиж и шпиванка „Била блузна” першобутно мала свою сербску фолк верзию под назву „Цесна блузна” (у са-са ритму), алє сом ю тиж присподобел за вивoдзенє по руски и за наш фестивал. Щиро най повем, думал сом же ю, можебуц, нє вибере фахова комисия и же им будзе „дакус провокативна”, алє ю, на щесце, вибрали – приповеда Владимир.
Направиц ретроспективни вечар
За тогорочни Фестивал ше барз добре порихтал. Ище влєце 2024. року настала шпиванка „17. януар”, пошвецена присельованю Руснацох на тоти простори.
Кед дакус „одлєжала у ладички” и кед настала конєчна верзия, послал ю композиторки Драґани, хторей ше барз попачел текст и дзечнє ю викомпоновала. Ознова зме ше як авторски тим опредзелєли же би ю шпивала Ана Тесла. Нажаль, тота шпиванка нє прешла за фестивал, цо Владимира и композиторку барз нєсподзивало. Нє знаю дзе „гришка”. При самим концу конкурсу, у новембру 2024. року, го поволал музични фаховец Юрий Судї зоз Селенчи жадаюци сотрудзовац з нїм. Нашол писню „Нє сцем богатого”, пред тим написану, и послал му ю. За менєй як дзень и ноц ю викомпоновал, послал му нотни запис и аудио знїмок як ю одшпивал, алє анї тота писня нє вибрана за фестивал 2025. року.
– Кед сом пред двома роками мал 10 одшпивани композициї на мойо тексти на „Ружовей заградки”, моя шестра Нада, хтора жиє зоз дзивку и Беоґрадзе и приходзи на „Ружово заградки”, ми предложела же бим требал орґанизовац вечар зоз ретроспективу спомнутих шпиванкох. То добра идея, склада ше и композиторка Драґана, алє зме то ище нє витворели – гвари Владимир.
Тей яри 20 роки од першей шпиванки „Руснакова драга”, та и то, можебуц, будзе порив же би ше єден таки ретроспективни вечар (бо тераз єст уж 12 композициї) и витворело. Як у живоце так и у музичней творчосци єст лєпши и нє таки добри хвильки, алє чловек нє шме ставац. Так дума и Владимир и композиторка Драґана.