У рамикох Календара рочнїцох за 2022. рок Дружтво за руски язик, литературу и културу здогадло на 120-рочнїцу воспитаня и образованя наймладших у Руским Керестуре, хторе почало 10. новембра 1902. року. Нашо хронїчаре о предшколским воспитаню мало писали, лєм даєдни кратки тексти мож найсц у моноґрафийох, народних календарох и новинских текстох, та ше треба запитац прецо ше нє цешиме и нє хвалїме зоз тим цо маме.
Предшколске воспитанє у швеце ма длугу традицию. У Угорскей, дзе припадали и нашо краї, предшколске воспитанє постої од 1872. року, а 1891. року принєшени перши Закон о защити дзецох, зоз хторим було реґулованє же општини хтори маю вецей як 40 дзеци мушели отвориц дзецинску заградку. Так почало отверанє установох за дзеци од 3-7 рокох, а на таку одлуку Угорску державу понукли нє лєм воспитни и социялни аспекти, алє главна причина була державна политика мадяризациї – однародзованє нємадярского жительства починаюци од наймладшого возросту у предшколских установох. Дзецински заградки могли орґанизовац општински орґани и вирски заєднїци, гражданє-поєдници и други. Зоз того „мадярского” периоду, у нашим народу, и нєшка остала мадярска назва овода, оводарци, оводашка, хтору хаснуєме.
Руснаци такой прилапели можлївосц орґанизованя предшколского воспитаня у Керестуре и у Коцуре, та овода у Руским Керестуре, теди Бач Керестуре основана 1902, а у Коцуре 1905. року. У тим мини- фельтону як жридла похасновани статї зоз Народного календара, за 1990. рок и Руского християнского календара за 2013. рок.
ЗОЗ РУСКИМА ДЗЕЦМИ 36 РОКИ
„Главни документ же под час Державней школи у Руским Керестуре була овода и же у нєй робела вихователька Ирина Джуня Рот то фотоґрафия зоз 1904. року на хторей учительски збор зоз управительом Михайлом Полївком. Мено Ирини Ротовей ше находзи и у записнїкох наставнїцкей ради, у Бач Керестуре, за 1906–1916. рок. Тиж так у записнїкох на початку каждого школского року дате и число уписаних дзецох до оводи. Було од 50 до 60 дзеци, медзитим, през рок ше число дзецох звекшовало, та през жимски час у оводи було и по 300 дзеци”, пише Ирина Папуґа у Народним календаре за 1990. рок.
Ирина Рот по походзеню зоз познатей учительскей Джуньовей фамелиї зоз Руского Керестура, єй оцец Михайло Джуня бул перши школовани руски учитель, а шестра Наталия Джуня учителька. После законченого дворочного образованя у Зомборе 1902. року, або такв. курсу за виховательки Ирина Рот постала перша школована вихователька. У керестурскей оводи робела 36 роки (од 1902. по 1938. рок). Ротова фамелия, дзе ше одала перша руска вихователька, була зоз Торжи, нєшка Савине Село, а после Другей шветовей войни пошли до Нємецкей.
О школованю и роботи виховательки Ирини Рот приповедала єй дзивка, тиж Ирина, хтору познаю стари Керестурци, бо була писарка у Валалскей хижи. Вона гварела же будинок оводи бул направени концом ХIХ вику, а находзел ше на углє Маковского шора просто Мироньовей карчми. Тот будинок звалєни 1969. року, а на його месце направени Дом здравя. Тот стари и перши будинок керестурскей оводи бул добри за тоту намену, бо мал два вельки учальнї, место дзе дзеци охабяли шмати, мал квартель за виховательку, вельки двор. Ґенерациї Kерестурцох, хтори до того будинку ходзели по 1969. рок до оводи, го добре паметаю же мал добри условия за пребуванє дзецох.
З ДЗЕЦМИ ПО РУСКИ И У НАЙЧЕЖШЕЙ МАДЯРИЗАЦИЇ
У оводи було найвецей дзеци, возросту пред школу. Нїхто нє сцел виостац. Од 1902–1918. рок, у периодзе найтвардейшей асимилацийней державней политики, урядови язик у оводи бул мадярски, алє учителька Ирина Ротова з дзецми бешедовала по руски и учела их мацеринску бешеду, та прето дзеци барз любели ходзиц до оводи. Жадали чуц свой язик, гоч у тедишнїм чаше то нє було дошлєбодзене. Мисия учительки Ротовей и любов ґу свойому була моцнєйша од каждого державного закону. То Керестурци знали ценїц, та по тим паметали тоту виховательку. Вона була чувар рускосци при дзецох найменшого возросту, а цо ше научи у дзецинстве, през живот ше нє забува. Прето по дзень-нєшка дзецински заградки медзи Руснацами маю нє лєм воспитну улогу, алє и глїбоку националну, бо су чуваре рускосци.
У новей держави, Министерство просвити за Банат, Бачку и Бараню, 11. марца 1919. року, видало розказ шицким школским управом, наставнїком, учительом, воспитачком, у хторим ше гвари же ше у школох муши виучовац мацерински язик, дзеци цо маю 4-6 роки муша ходзиц до дзецинскей заградки, учителє и воспитачки з висшима власцами комуникую по сербски, кед же нє знаю по сербски, та на мацеринским язику. Зоз тим розказом по першираз ше виєдначую учителє и воспитаче по правох и длужносцох, а виєдначую ше им и плаци, бо до теди воспитачки мали вельо менши плаци од учительох.
Теди на цалей териториї Банату, Банату и Бачки було 322 воспитачки у 84 местох. Найвецей було општински дзецински заградки – 67, державни 54, а церковни 30. Нови Сад теди мал 6 дзецински заградки, а Кикинда 15.
НЄТ ПИСАНЕЙ ПЕДАҐОҐИЙНЕЙ ЛИТЕРАТУРИ
Гоч предшколске вихованє при Руснацох ма длугу традицию потераз ше ридко хто з нїм занїмал и виглєдовал його историйни, социолоґийни, предаґоґийни аспект. Наш народ памета богате практичне искуство предшколского воспитаня, алє о тим нєт шлїди у писаней педаґоґийней литератури. О предшколским воспитаню у нашим народзе єст мало документациї, алє би вшелїяк требало же би ше, нє лєм керестурска овода, алє и коцурска захоронка, широтинєц у Сриме, нашли у виглєдованьох руских науковцох.
