Рочнїца, нагода здогаднуц ше на вик и двацец роки континуовано-орґанизованих предшколских активносцох на руским язику у Руским Керестуре, на хтори вельки шлїд охабела перша вихователька Ирина Джуня Рот, а єй активносци децениями успишно реализує Предшколска установа „Бамби”, Оддзелєнє „Цицибан” у Руским Керестуре зоз управу у Кули. До дня нєшкайшого велї виховательки предлужели мисию виховйованя наймладших Керестурцох.
Пред Другу шветову войну, 1936. року у Руским Керестуре була руска школа, робели 10 учителє, єдна оводашка Ирина Рот (од 1902. по 1938. рок), до школи ходзели 800 школяре, а до оводи 200–300 дзеци. Од войни, та по 1947. рок роботу вихователькох превжали часни шестри служебнїци – Ирина Канюх, Вира Пап, а мено трецей шестри-виховательки нє зачуване.
ЧЕЖКИ ПОВОЙНОВО РОКИ
Од 1947. року за предшколске воспитанє у Руским Керестуре, мож повесц же почина нови час, бо од теди з дзецми почала робиц вихователька Маґдалена (Барна) Колєсар – велїм ґенерацийом позната як учителька Маґда. Повойново роки були чежки, условия за роботу нєвигодни, а було 200 дзеци од 2 по 6 роки. Велька спокуса виховательки була робиц зоз телїма дзецми. Теди ше почало дзецом давац и ужину, та учительки Маґди помагала Каролина Гарди, тета Драґа ю волали. Цали роботни вик тоти два особи пошвецели дзецом у керестурскей оводи. Учителька Маґда умарла 2004. року, а тета Драґа 2012.
Як уж писане, перши будинок оводи бул направени концом ХIХ вику, а находзел ше на углє Маковского шора просто Мироньовей карчми. Тот будинок звалєни 1969. року, а на його месце направени нєшкайши Дом здравя. Ґенерациї Kерестурцох, хтори до того будинку ходзели по 1969. рок до оводи, го добре паметаю же мал добри условия за пребуванє дзецох. Од валяня 1969, та по 1971. рок, док ше нє адаптовало будинок терашнєй оводи, штири ґрупи дзецох зоз предшколскей установи ходзели до Дому култури, дзе бул дакеди „Клуб 10”, а там просториї були прилагодзени за намену оводи.
Од 1960. року овода видзелєна од школи у чиїх рамикох до теди робела, бо ше на уровню општини Кула формовало Предшколску установу „Бамби”, а у валалох були оддзелєня дзецинских заградкох.
У НОВИМ БУДИНКУ, ПО НОВИМ
Року 1971/72. адаптовани терашнї будинок дзецинскей заградки на Вельким шоре – уведзене парне зогриванє, купена нова опрема (мебель, бависка), санитариї, оспособени дзецински парк зоз бависками у дворе итд. Треба визначиц рускокерестурски модел облапеносци наймладших од яшелькового возросту по одход до школи, зоз предлуженим пребуваньом присподобеним ґу занятим родичом и зоз здравствену защиту и воспитно-образовну роботу, цо ше поспишело витвориц концом 90-тих рокох зоз добудову просторийох за тоту наменку у рамикох постояцого обєкту Дзецинскей заградки, оддзелєньох „Цицибан”.
Цалодньове пребуванє у керестурским оддзелєню „Бамби”-я уведзене 1. децембра 1983. року. Нови приступ вимагали родичи, понеже тих рокох у валалє робели вельо подприємства – комбинат, хладзальня, садзело ше паприґу навелько. Шицки були даґдзе заняти – у валалє лєбо околних местох, та им одвитовало же би дзеци були на сиґурним у дзецинскей заградки. У яшелькох дзеци чувала медицинска шестра-вихователька Олена Рац и сотруднїца Мария Пеїн. Перши яшелька нє були дзе и овода, алє у просторийох старей амбуланти на Вельким шоре, просто дакедишнього породзилїща.
РОБОТНИ ВИК З ДЗЕЦМИ
На тот завод треба спомнуц и мена других руских вихователькох, або воспитачкох, хтори зоз свою практичну, пожертвовну, виховну роботу допринєсли розвою у тей обласци. То длугорочни керестурски учительки Маґдалена (Барна) Колєсар, Наталия (Колбас) Колєсар, Гелена (Гарди) Жирош, Леона (Папуґа) Петкович (жиє у Вербаше), Наташа (Чижмар) Голубова (жила и робела у Дюрдьове) шицки по походзеню зоз Руского Керестура, Ирина Папуґа по походзеню зоз Бачинцох, Мария (Лазор) Бодянєц по походзеню зоз Коцура. Ту и кухарки Каролина Гарди – тета Драґа, Михалїна Орос, Амалия Еделински.
(Предлужи ше)