Вельки скарб и драгоцини здобуток

автор сл. фейса
602 Опатрене

На рускей Катедри числени професоре вибудовали науково кариєри, вишли з нєй велї дипломовани студенти, а єдна з нїх, уж тераз з младшей ґенерациї студентох и професорка Анамария Рамач Фурман, хтора кариєру предлужела на факултету. На нїм препровадзела 13 роки, преподавала рижни предмети з руского язика (лексиколоґию, историю язика, синтаксу), українски язик, як други славянски и руски язик як странски.

Початки студийох Анамариї Фурман вязани за Україну дзе ше уписала на факултет, на Києвским националним универзитету „Тарас Шевченко”, Институт филолоґиї, напрям Українски язик и литература. Там здобува широке славистичне и филолоґийне образованє.

– За мнє тоти студиї и живот у иножемстве представяли наисце єдно вельке животне искуство. З оглядом на тото же сом пред одходом до України мала нагоду студирац и у Сербиї, могла сом поровнац студиранє у тих двох жемох. Мала сом упечаток же студиранє у України озбильнєйше, понеже присуство на годзинох було обовязне, мали зме розлични обовязки през тидзень, писали домашнї задатки, реферати, семинарски роботи, а поготов зме ше мушели рихтац за практичну наставу. Попри тим, живот у України оможлївел ми добре упознац богату українску културу и традицию и прешвечиц ше же нас повязую заєднїцки коренї – гвари Анамариа.

Кед почала робиц на Оддзелєню за руски язик, на Новосадским универзитету ше почал запровадзовац болоньски процес, цо подрозумйовало обовязне присуство студентох на преподаваньох, бодованє студентских активносцох, испитох и подобне. То бул прави момент и нагода, здобуте искуство под час студираня вихасновац у настави.

– Пред тим ше студиї на Оддзелєню найчастейше зводзели на консултациї зоз професорами и на самостойне ученє. Таки вид настави подрозумює же професор да студентови литературу и основни напрями як звладац одредзену тему и студент приходзи консултовац ше зоз професором лєм у случаю даякей нєясносци. У тим плану я можебуц була свойофайтове ошвиженє, бо професоре хтори длуги час там робели мали свою рутину и чежше им було запровадзиц нову систему обовязней настави. Теди сом ше нє могла поровнац зоз искуснима професорами, алє сом мала идеї як мож наставу пополнїц зоз интересантнима змистами и як реализовац практичну наставу. Студиранє у хторим присуство у настави обовязне – заправо вельо лєгчейше, то мойо особне становиско. На годзинох мож вельо того научиц и запаметац, а практична настава стимулує студентох же би були активни и окончовали свойо тижньово обовязки. Реално, так и испити мож порихтац за даскельо днї, и „очисциц” семестер.

За шицок тот час Оддзелєнє прешло през рижни фази. На початку зме на каждим року мали по 4-6 студентох, же бизме ше на концу нашли у ситуациї же на даєдним року нє маме анї єдного студента. То барз нєзавидни стан, алє, нажаль, з подобнима проблемами ше зочую и други дружтвени напрями, цо найчастейше спричинєне зоз социялно-политичнима обставинами у цалим нашим дружтве.

ЄДЕН З НАЙКРАСШИХ АСПЕКТОХ У НАУКИ

– Док сом ше занїмала зоз науку мойо виглєдованя сом пошвецовала историї язика, конкретно розвою нашого язика и першим памятнїком хтори були записани медзи Руснацами у Бачкей. Познєйше сом свою увагу унапрямела на преподаванє руского язика як странского: порихтала сом скрипту, розробела сом методолоґию викладаня на основи знаня хторе сом мала у викладаню странского язика. Каждому професорови важне кед ше прешвечи же пренєсол свойо знанє студентом, то доказ же його труд и методи принєсли плод. Мнє наймилше було кед сом чула студентох як бешедую по руски. Думам же запровадзованє виучованя руского язика як странского на факултету барз значне за нас, воно отвера велї можлївосци. Студентом, будуцим фаховцом у своїх обласцох – социолоґом, педаґоґом, психолоґом, историчаром, журналистом, филолоґом и так далєй – оможлївює же би преширели свою професийну дїялносц и уключели до нєй и руску дружтвено-културну и наукову сферу. Вше сом ше намагала пренєсц студентом мойо прешвеченє же ученє гоч хторого странского язика – нє лєм шветового – хасновите, и же кажде знанє найдзе свою применку. А за нашу заєднїцу важне отверац ше ґу другим и шириц информацию о себе. На тот способ и ми доприношиме ширеню толеранциї у нашей мултиетнїчней Войводини – прешвечена Анамария Фурман.

За тринац роки, док робела на факултету, присуствовала численим науковим конференцийом у жеми и иножемстве, упознала ше з велїма колеґами славистами и филолоґами. Гвари же можлївосц упознац своїх колеґох хтори шветово реномовани науковци, чийо науково роботи читала и цитирала у своїх статьох, хасновала у своїх виглєдованьох, а вшелїяк и черанка искуствох, стретанє з колеґами зоз других универзитетох, по словох нашей собешеднїци – то наисце прекрасни аспект науки.

– Роботу на Оддзелєню сом барз любела. Звичайно, кажди продуктивни чловек би повед же ше вше мож було вецей зробиц. З велїма студентами сом вибудовала приятельске одношенє и остали зме познєйше у контакту, тераз уж як колеґове. Од самого початку сом ше намагала же би мойо одношенє ґу студентом було колеґиялне, алє сом им указовала и же их почитуєм. Гоч нашо ґрупи найчастейше були мали, хтори оможлївйовали лєпше упознаванє и векшу блїзкосц, заш лєм ше робота на годзинох окончовала достоїнствено, порядно и одвичательно. Мали зме обичай раз рочнє ше стретнуц споза мурох факултета у нєформалней атмосфери и таки друженя нас поготов зблїжели. Вельке задовольство припатрац ше на младих людзох хтори нєдавно постали полнолїтни, алє хтори ше з дня на дзень меняю, поставаю вше озбильнєйши и за штири роки досягли дозретосц одвичательних академских гражданох.

Окрем же сом им преношела знанє, давала сом им до знаня же под час студийох нє мож научиц шицко, алє же зоз студираньом, окрем квалификациї, достаню и єдну иншаку перспективу и систематични, критични и индивидуални приступ ґу шицкому у живоце.

ВАЖНЕ КАЖДЕ ДЗЕЦКО У РУСКЕЙ КЛАСИ

Оддзелєнє за русинистику представя найвисшу образовну институцию – остатню, алє барз важну каричку у рускей образовней системи – после предшколского, основного и стреднього образованя. Основна улога Оддзелєня едуковац, у першим шоре професорох руского язика, хтори буду робиц у образованю, алє и ширше – новинарох, педаґоґох, дружтвених и културних роботнїкох итд. Без Катедри, чежко и задумац як бизме мали наставнїкох и професорох за нашо школи и факултети.

– Праве прето Катедра Руснацом витално важна, а з другого боку, єй важне кажде дзецко хторе ходзи до рускей класи, бо кед бизме ше нашли у ситуациї же страциме руски класи и школи, нє будзе анї потреба за едукацию наставнїкох. У таким случаю иснованє Катедри би ше зведло лєм на наукову димензию, а то би була велька утрата за нашу заєднїцу.

Оддзелєнє за русинистику и русинистични студиї вообще, прицагли увагу велїх славистох у швеце. Резултат науковей дїялносци професорох Оддзелєня представя огромни друковани опус – фахова литература, учебнїки, ґраматика, словнїки, науково статї, алє и зборнїки з конференцийох и наукови часопис. За 40 роки такволана Катедра, як ю медзи собу нєформално волаю Руснаци, виросла до розвитого филолоґийного оддзелєня на Филозофским факултету. Вона вибудовала науково кариєри численим професором и випестовала числених дипломованих студентох. Вона вредна сама за себе, а Руснацом є вельки скарб и драгоцини здобуток – гвари на концу Анамария Рамач Фурман.

ПЛАНУЄМ ОЗНОВА РОБИЦ У ФАХУ

– У єдней хвильки ше случело же моя животна драга нєсподзивано рушела у єдним другим напряме. Супруг достал роботне понукнуце у Австриї и мушели зме ше опредзелїц чи останєме дома, чи ше будземе селїц. На концу зме заш лєм ришели же фамелия треба же би була вєдно. То и за дзеци була велька споскуса, бо ше нашли у ситуациї же муша звладац нови язик. Спокуса то и за мнє и супруга, бо зме скорей нїґда нє учели нємецки. Єдного дня плануєм знова робиц у своїм фаху, алє предусловиє за тото добре знанє нємецкого язика. Прето ше тераз даяки час мушим пошвециц ученю язика, цо мнє як линґвистови и професорки по фаху наисце представя вельке задовольство. За особу хтора преподава странски язик барз хасновите искуство поставиц ше до позициї своїх школярох – гвари Анамария Рамач Фурман.

(Предлужи ше)

Виправка

У 1-2 числу тижньових новинох Руске слово, хторе обявене 11. януара 2022. року, у тексту „На хасен Руснацом” на 4. боку и у „Штерацец роки Оддзелєня за русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе” (4), на боку 26-27, професор др Михайло Фейса представени як заменїк Оддзелєня за русинистику, а треба же би писало: „порядни професор на Оддзелєню за русинистику”.

Редакция

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ