Дзень ошлєбодзеня

автор михайло зазуляк 9. новембер 2016

„Нєшка пионире свойому валалу,

з шпиванку и танцом радосц подарую.

За дзецинство нашо, старшим дзекуєме,

здобутки шлєбоди ми чувац будземе”…

Так шпивали рускокерестурски дзеци пред коло трицец роками на шветочних академийох з нагоди Дня ошлєбодзеня валалу у Другей шветовей войни, односно од фашизма. Тот рефрен шпиванки написаней и компонованей праве за тоту нагоду (текст М. Зазуляк, музика Ю. Рамач). Пионирох, голєм у гевтим дакедишнїм идеолоґийним значеню, вецей нєт. Нєт анї, голєм у Керестуре, шветочних академийох з нагоди 20. октобра (тедишнї даскельо остатнї були прилагодзени праве дзецом, з кловном, пшичками на бини). З тедишньго часу нєт вельо того, уж на пальци єдней руки мож почитац и дакедишнїх живих учашнїкох у Народноошлєбодительней войни. Алє датум – 20. октобер и историйни факт же на тот дзень, односно у октобру, у Другей шветовей войни ошлєбодзени велї места у тей часци Войводини, медзи нїма и Руски Керестур, Кула, Коцур… и надалєй ту и будзе.

Медзитим, „пионирчата” дакедишнїх пионирох з горнїх стищкох анї нє знаю кеди Дзень ошлєбодзеня даєдного места од тей страшней пошасци (бо им старши нє споминаю), процив хторей ше борели и гинули тедишнї, векшином млади людзе и векшином без идеолоґийних, чи даяких других „измох”. За тото людске опредзелєнє одупрец ше злу и нєправди, насампредз за жиц шлєбодно, погинули теди и 53 особи з Керестура, 55 з Коцура, у Дюрдьове у войни и од фашистичного терору настрадали 223 особи… И, як то вшадзи у швеце – заслужую достоїнствену почесц, а шведкове зме же на кладзеню венцох на памятнїки з нагоди Дня ошлєбодзеня (на цо ше нєшка зводзи) у векшини местох присутне барз мале число людзох (чесц винїмком).

Анї сом нє юґо, лєбо даяк иншак носталґични, анї нє загварям на старе, алє можебуц зме у тим „новшим ошлєбодзованю” од „измох”, за цо ше углавним вязало и тоти днї ошлєбодзеня, як дружтво забули на цивилизацийни досяги менованих и нєменованих жертвох под час найвекшей чуми прешлого вику, та ше их єден час и скоро цалком престало споминац. Днї ошлєбодзеня у векшини местох престали буц и днї општини (знова чесц винїмком), лєм прето же так було у социялизме (а на рахунок других „измох”), а кед би нє було новинарох, у векшини местох би анї нє знали же тот дзень на даяки способ означени.

„Здобутки шлєбоди ми чувац будземе”, з акцентом на „шлєбоду” – задумац би ше хто и як, та прето и барз важна тогорочна инициятива даскелїх младих Керестурцох котри з нагоди Дня побиди над фашизмом, у маю, прейґ дружтвених мрежох поволали на достоїнствене даванє почесци. Лєм, чи то будзе достаточне…

(Опатрене 84 раз, нєшка 1)