Отримани округли стол на тему „Од предписаня по праксу: як обезпечиц применьованє и функционованє меншинских язикох”. На тей дискусиї участвоали представнїки вецей уровньох власци, релевантних институцийох, националних заєднїцох у Сербиї, а медзи нїма и нашей рускей.
У сучасним дружтве язична розличносц представя драгоцини ресурс котри збогацує културу, идентитет и дружтвену кохезию. Меншински язики треба же би були значна часц того богатства, медзитим и тераз, у модерним дружтве, праве тоти меншински язики зочени зоз рижнима виволанями у своїм применьованю, хаснованю и очуваню. Просто поведзено стретаю ше зоз почежкосцами же би шицко було витворене, цо медзи иншим и заґарантоване зоз законом.
Праве о тим ше розправяло и бешедовало на округлим столє, представени приклади зоз пракси, нажаль тоти неґативни якош вше охабя моцнєйши упечаток, ґу тому тоти приклади дзе ше права меншинских язикох нє почитую и дзе су занєдзбани, повторюю ше з рока на рок, и якош ше здобува упечаток же медзи компетентнима нєт щирей дзеки же би були розришени. Розлики медзи законским рамиком и реалним станом применьованя наисце вельки, на паперу мож и права єст, а у пракси нєт.
През конструктивну розправу з часци идентификовани препреченя и предкладани дзепоєдни конкретни ришеня за унапредзенє ситуациї. Важне осиґурац же би меншински язики нє були лєм часц законского тексту, алє и ровноправно присутни у образованю, медийох и явним живоце. Мож повесц же меншински заєднїци у Сербиї витворюю велї права зоз того законского рамику, алє нажаль за дзепоєдни права потребне уложиц дополнююци напор же би були витворени, док надосц того ше прикрива зоз слику часточней правди.
Пописани табли населєних местох дзе виписани назви на меншинских язикох часц каждодньовосци, погришно виписани назви институцийох на меншинских язикох, нє визначени застави меншинох и подобне, тиж так. Потим бриґи у образованю, зоз котрима ше стретаю шицки припаднїки меншинох. Нєдостаток учебнїкох на меншинских язикох, гашенє, або збиванє меншинских оддзелєньох лєм реална слика.
Най здогаднєм, єден позитивни приклад котри тераз достал нєславни епилоґ, Република Горватска нєдавно финансовала вибудов будинку за оводу у Таванкуту на горватским язику, медзитим пре рижни збуваня, зразу принєшена одлука же би ше там воспитно-образовна програма одвивала двоязично на горватским и сербским. Финансиєром и Националному совиту Горватох то нє прилаплїве, и затераз овода уж други рок празна.