…Гварел Бенджамин Френклин о тим напитку, хторе ше продукує вецей як 10 тисячи роки, и од теди по нєшка його продукция еволуировала до правей науки. През тоти роки, зоз мишаньом технолоґийох продукованя и сировинох, сцигло ше до цифри од 400 файти пивох хтори ше нєшка продукує. Меркуйце, нє марки (Лав, Єлен, Туборґ…), ФАЙТИ (Пилснер, IPA, Житни пива…)!

Пива хтори ми пиєме на тих просторох грих наволац пиво, алє пиєме их, бо су тунї. Вельки пивски компаниї сконтали сербске тарґовище и пласую тото цо найбаржей преходзи, а то подли пилснер пива. Важне же би було цо туньше и же би „лапало”, та так ярец заменєли зоз ґенетски модификовану кукурицу, хтора ма простейши цукри од ярцу, швидше ше ферментує, алє ошлєбодзує квашнїну од хторей глава болї баржей и баржей нам нєдобре.

Остатнї даскельо роки у Сербиї пороснул тренд домашнїх, ткв. craft, пивох. Отворени на дзешатки домашнї пиварнї, хтори продукую пиво по правих рецептох и даваю нам можлївосц уживац у правим смаку пива. Цена тих пивох векша як индустрийних, алє, верце ми, вредзи вецей заплациц, бо розлика у квалитету огромна.

Як перше, вельо менєй ше хаснує штучни конзерванси и „хемию”, а вецей природни конзерванс – хмель, та тоти пива частейше горчейши од тих цо зме звикли на нїх. Як друге, хасную ярцов слад, а нє кукурицову крупу, та екстракт вираженши, а смак полнєйши. Як треце, найчастейше су нє филтровани, мутни су, рок тирваня им кратши, а уживанє у нїх подполне.

Зоз таким наглим пороснуцом продукованя домашнїх пивох, предвидзує ше опадованє трошеня индустрийних пивох. З тим ше наженє вельки пиварнї же би злєпшали квалитет пива, або и сами почали продуковац даяки сraft пива.

Цо тайна доброго пива?

– Єдино любов. Любов ґу пиву и ґу вареню пива – гварел нам на „Новосадским фестивалу ремеселского пива” Синиша Николич, домашнї пивар з Бечею.

– Taйна доброго пива, у сущносци, добра вода, потим добри кухар и добри сировини. Сировини муша буц квалитетного походзеня, а зоз тим и саме пиво будзе добре – гварел Лука Митрович зоз пиварнї Црна корняча.

Яки єст файти пива?

Скоро шицки пива мож подзелїц до двох ґрупох, а то лаґер и але пива. Розлика лєм у квасу. Але пива то стари пива, чийо продукованє почало пред вецей як 10 тисячи роками. Лаґери релативно млади, на сцени су лєм даскельо стотки роки. Але пива ше ферментує на висших температурох и маю горню ферментацию, цо значи же квас плїва по верху под час ферментациї. Лаґери ферментую на нїзшей температури, и квас ше под час ферментациї ушеда на дно. Але пива маю полнєйши смак, арому слада, присмачкох, або овоцох и єст их барз вельо файти, док лаґери то пива хтори найчастейше пиєме, лєгки су, ошвижуюци и то найпопуларнєйши пива на швеце.

Смаки ше розликую и о тим нє треба розправяц. Уж сом гварел же на швеце єст коло 400 файти пивох, та сом сиґурни же себе кажди пивопия найдзе смак котри му будзе одвитовац. Зоз мишаньом стилох и технолоґийох продукованя часто нє мож дефиновац до хторей точно ґрупи спада одредзене пиво, алє даяке обще подзелєнє би випатрало так:

– Пилснер – Класичне Лаґер пиво. Часто златней бистрей фарби. Характеризує го благо сухи и горки смак.

– Житни пива – Барз лєгки пива, лєгко ше их пиє, маю мало квашнїни и їх смак ше кратко затримує у устох. Жито им дава мегкосц и часто су мутни.

– Овоцово пива – Нє, при тим нє думам на радлери. Векшина спада до але пивох, алє нє ноша але характеристики. Же би ше почувствовало смак овоци, смак сладу у нїх нє доминантни и тоти пива найчастейше маю благу горкосц.

“Није све тако сиво, кад имаш с‘ неким отић‘ на пиво.” Миле Кекин, Хладно пиво

– India Pale Ale – Характеризує их помоцнєни смак хмелю. Походза зоз Анґлиї, алє ше их вивожело до Индиї дзе були британски воєни трупи. Понеже хмель природни конзерванс, кладли го у векших количествох же би ше пиво нє погубело док путовало на ладї од Британиї до Индиї.

– American Pale Ale – Понеже Американци у шицким муща буц най, вони до IPA пива, хторе уж мало вецей хмелю як обичне, положели ище хмелю. У питаню пиво прекрасних пахох цитруса, хторе охабя моцни и горки смак у устох.

– Porter – Пива цмей фарби, маю овоцово-сухи смак. Правя ше як але пива, зоз комбинацию праженого сладу же би ше помоцнєло смак, пах и фарбу.

– Stout – Барз мала розлика медзи стоут и портер пивами. Стоут ше прави як лаґер и чарней су фарби. Вони нє таки сладки, маю богату, кремасту пену, а смак и фарбу доставаю зоз сладу. Ярец ше часто пражи же би ше достало арому кафи и диму.

– Brown Аle – Кафови але мено достал по своєй кафовей фарби и смаку карамели и чоколади. Може мац цитрусни ноти, алє и буц чежки зоз смаком сладу и лїсковца. Постоя розлични рецепти, у зависносци од походзеня.

– Blonde – У питаню але пива ясней фарби у котрих мож почувствовац швижосц, сухосц и благу горкосц. Арому достава од хмелю, а сладкосц од сладу.

– Амбер – Амбер пива маю моцни смак сладу и назнаки карамели. Можу буц и лаґер и але.

– Bock – У прекладу з нємецкого значи – цап. Характеризує го векши процент алкоголу. Слово о пивох цмейшей фарби зоз смаком слада и карамели. Можу буц лєгчейши и хмелясти (Maibock, лєбо Helles bock), моцнєйши и полни сладу (Doppelbock), лєбо барз зає**ни, як цо то Eisbock, хтори ше достава зоз змарзованьом и винїманьом ляду, же би ше достало на моцносци.

– Pale Ale – Пале Але маю овоцов смак и маю фарбу бакра. Слово о пивох зоз дакус векшу концентрацию хмелю.

– Трапист пива – Гей, добре сце пречитали. Наисце ше волаю трапист пива. Їх характеризує моцносц, густосц, цма фарба, богати и комплексни смак на котри дїйствує квас. Продукує ше их лєм на 10 местох у швеце, найчастейше у манастирох.

– Light пива – Барз бляди пива, слабого смаку. Тоти пива маю менєй калориї и дакус менши процент алкоголу.

Фото: pixabay.com