Наука нє ма гранїци

автор Цецилия Надь 8. януар 2021

Пренайсц ше у обласци хтора це виполнює и ґура напредок представя праве щесце. Наука єден окремни швет – вона охабя печац у живоце, формує нас и нашо роздумованє, алє и дальши крочаї. Праве по такей драги крача и Марина Сакачова зоз Нового Саду. Часто ше за дальше школоване млади одлучую пойсц до иножемства и там розвивац и усовершовац започату обласц. Марина свойо мастер студиї уписала на католїцким Универзитету у Белґиї, у Лувену, напрям Социялна и културна антрополоґия.

После закончених основних студийох Етнолоґиї и антрополоґиї на Филозофским факултету у Беоґрадзе, Сакачова мала вельке жаданє видзиц як випатра образовна система на заходзе. Вона конкуровала на два розлични универзитети – єден бул Универзитет у Лувену, стари познати Универзитет зоз 15-того вику, хтори ше котира у перших 4 лєбо 5 найлєпших у Европи, а други универзитет на хтори конкуровала бул Централно Европски универзитет у Бечу и Будимпешти. Достала место на обидвох универзитетох, а одлучела ше за Лувен, прето же є дворочни и як таки понука надосц часу за виглєдованя, а тиж до Белґиї ю прицагла и любов, прето же ше єй и леґинь там преселєл.

Национална библиотека у Лувену

– Цо ше дотика условийох конкурсу, хаснує ше якашик универзална/заходна система за рахованє просеку хтори думам же максимум 4, а обчекує ше озда же бизме мали помедзи 3.5 и 4. Мала сом високи просек на основних студийох и ту нє постоял даяки вельки проблем, вецей ме интересовало цо ше обчекує од активносцох звонка факултету. Чула сом же ше на заходу барз почитує волонтиранє, хторе сом мала у своїм ЦВ-у. Попри тим, верим же вельо значело и тото же сом участовала на штирох студентских конференцийох, двох наших руских и двох медзинародних, у Польскей и Словениї. Мастер програма ше одвива на анґлийским язику, так же сом мушела покладац тест знаня. Тести анґлийского хтори прилапени на заходу то ТОЕФЛ и ИЕЛТС, я покладала ТОЕФЛ у Америцким кутку у Новим Садзе. Положела сом го зоз високу оцену, цо и за обчековац з оглядом на тото же ми брат мастер професор анґлийского язика. Шицки тоти активносци, як и потримовка родичох и приятельох уплївовали же бим успишно реализовала свою прияву на Универзитет у Лувену – толкує Марина.

СИСТЕМА ПОДОБНА, ОЦЕНЬОВАНЄ ИНШАКЕ

Наша сообешеднїца гвари же орґанизация на єй Универзитету у Белґиї подобна як и на Беоґрадским универзитету. Дзекеди гаотична, дзекеди нєзвичайна и же ше нє зна вше хтори чийо задачи, алє ше углавном на концу шицки добре спорозумя.

–  Єст вельо самостойней роботи, и нє постоя нїяки вежби, цо ми дакус було чудне. На Филозофским у Беоґрадзе зме на вежбох зоз асистенткинями и асистентами преходзели през литературу и мали простор поставиц рижни питаня кед нам дацо нє було ясне. Ту, у Лувену ше можеме явиц професором на имейл, а одвит дакеди знаме чекац и по два тижнї, а можеме и заказац 15–30 минути онлайн розгварки зоз нїма. Хвильково пре епидемиолоґийну ситуацию преподаваня маме онлайн, и тото цо досц хасновите то же ше преподаваня часто знїмаю, та их можеме послухац ознова. Професоре сцу помогнуц, алє постої єдно дакус формалнєйше одношенє хторе здабе на олдскул преподаваня – таки задумуєм же мойо родичи мали – гвари Сакачова.

Парк у Антверпену

Систему школованя у нас и у Белґиї мож поровнац, нашо факултети ноша епитет „моцни”, а здобуте знанє и квалитет у настави потвердзує и Марина.

– Мож поровновац системи на универзитетох, голєм кед мой напрям у питаню. Можем повесц же беоґрадски Универзитет нє пожнї теорийно анї кус, шицко цо сом звладала на основних студийох ми хасновите и помага ми. Ту швидши темпо, и чуднєйши обчекованя – нє вельо ше вимага, алє у исти час маме и вельо обовязки. Найвекша розлика у ствари система оценьованя. Ту оцени иду од 1-20, дзе 20 найвисша оцена хтору нїхто скоро нїґда нє достава без огляду же написал барз добру роботу. Преходна оцена то 10, яґод у нас 6, и вец маю ниянсирани неґативни оцени, велька розлика медзи тим чи дахто достал 2,3 чи 8,9. Поведзене нам же просек хтори ше обчекує за докторски студиї то 14, цо би значело же оцени помедзи 14 и 20 високи и почитовани – приповеда млада антрополошкиня.

Студентски днї провадза и нови познанства, та так и Марина упознала приятельох зоз цалого швета. Може ше похвалїц же ма приятельох зоз Китаю, Япону, Турскей, Румуниї, Белґиї, Словацкей и Непалу.

– Сходзиме ше тельо кельо нам допущаю епидемиолоґийни мири у держави и кельо маме часу од факултетских обовязкох. Направели зме чет ґрупу у хторей ше дописуєме кажди дзень, та себе помагаме кед нам чежко, дакеди читаме єдни другим домашнї роботи и даваме конструктивни коментари, препоручуєме себе филми и музику – гвари Сакачова.

НОВИ МИРИ МЕНЯЮ КАЖДОДНЬОВОСЦ

Марина гвари же єй одвитує самостойносц и чувство же єй живот нє стої у месце. Нєпреривно ше збува цошка нове. Як нагадла, планує будучносц на мире и нє ма даяки окремни огранїченя, голєм их вона нє чувствує затераз. Єдине цо би пременєла, а цо нє може нїхто пременїц, то епидемиолоґийна ситуация.

– Любела бим видзиц шицки учальнї хтори направени за мойо преподаваня, упознац професорох а нє припатрац ше на нїх лєм прейґ камери, мац можлївосц пойсц на кафу зоз колеґами после преподаваня, то ми найвецей хиби. Ситуация у Белґиї така же високи процент смертельносци и уведзена полицийна годзина, огранїчени роботни час и даєдни индустриї вообще нє можу робиц. Од початку новембра по початок децембра ше нє могло исц куповац шмати, ципели, пойсц до кафичу. Єдзенє з ресторанох ше могло наручовац онлайн зоз доставу, кафи ше могли наручовац лєм звонка локалох, а алкогол ше предавал лєм у предавальньох и то до 20 годзин – закончує Марина.

(Опатрене 146 раз, нєшка 1)