Зоз керестурскей Ґимназиї до швета медицини

автор Ол. Папуґа
283 Опатрене

Кед би ше тераз уписовал до штреднєй школи, знова би вибрал керестурску Ґимназию общого напряму хтору закончел як вуковец.

Общи напрям Ґимназиї у Руским Керестуре бул вибор за дальше школованє нашого собешеднїка др Деяна Загорянския после законченей Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше. Думал же после матурованя у Ґимназиї будзе оспособени за вецей факултети, знал же будзе дацо студирац, медицина була єдна з идейох, алє то нє було дефиноване. Штири роки док ходзел до Ґимназиї, бул и у интернату, хтори давал иншаке преберанє обовязкох як кед ше жиє з родичами, давал самостойносц, социялну компоненту през помаганє пайташом у ученю, рижни спортски активносци, ушорйванє школских новинох, додатну наставу тим цо сцу вецей научиц. Наставни кадер у керестурскей Ґимназиї бул барз добри, професоре мали високи критериюми, цо ше указало же то добре за дальше школованє. Любел природни науки як цо то биолоґия и хемия, та им вецей уваги у школованю пошвецовал, цо му оможлївело же би ше лєм прейґ урядовей настави, без додатного пририхтованя, без проблему уписал на медицину. Кед би ше тераз уписовал до штреднєй школи, гвари, знова би вибрал керестурску Ґимназию общого напряму, хтору закончел як вуковец.

– Конкуровал сом на Медицински факултет у Беоґрадзе и на ФТН у Новим Садзе, прето же сом нє бул сиґурни чи попокладам примаци испити у Беоґрадзе. Стиґматизем же приходзиш зоз малого места у Войводини, же ши закончел школу на валалє, давало мало надїї же ше упишеш  на медицину. Алє, удало ше ми, уписал сом ше на Медицински факултет у Беоґрадзе, бул сом на буджету, студирал 6 роки без павзи,  бул сом у Студентским доме „4. април” на Вождовцу. Студирал сом по старей системи, а то значи же нєт кампаньского ученя. Кажди рок мал даєден чежки и вецейсеместрални испит як цо анатомия, физиолоґия, патолоґия, фармаколоґия, хтори ше слухало 4 семестри, нє покладало ше их одразу, алє з тестом по обласцох, практично, вец усно пред комисию. Учиц ше мушело вельо, нє було дружтвеного живота, раз у мешацу ше ишло дому – гвари др Загорянски.

Медицински факултет у Беоґрадзе найстарши факултет того типу у Сербиї, отворел го  9. децембра 1920. року професор Милан Йованович Батут, од теди по нєшка ма добри наставно-науково бази, професорски кадер реномовани, студентох єст зоз цалей Сербиї. Була то єдна велька машина у хторей нє було лєгко буц, бо ше вельо учи, окреме предклинїчни предмети по треци рок, после испита ше дзень одпочива и вец знова почина учиц. Но, Деян нє побановал же постал дохтор.

Ризик сам вибрал

– Дипломовал сом у фебруару, 2008. року и нашол сом ше пред першу животну ситуацию, а то же маш вариянту остац у Беоґрадзе дзе будзеш подквартельош, дзе волонтораш, чекаш нагоду роками же би ши достал стаємну роботу. И маш другу вариянту врациц ше дому одкаль ши рушел, дзе ше ми видзело же скорей достанєм роботу. Я надумал же ше врацим до Вербасу, почнєм робиц у даєдним валалє, и будзем напредовац ґарадичу по ґарадичу. Алє, нє було то так. Два роки сом нє достал роботу, явял сом ше на шицки конкурси по цалей Войводини. У медзичаше сом цивилно служел войско у шпиталю у Вербаше як дохтор на диялизи. Теди сом уж мал лиценцу за самостойну роботу. У медзичаше сом ше уписал на специялистични студиї на Криминалистичнополицийней академиї у Земуну, хтори розписує Министерство нукашнїх дїлох и дипломовал на напряме Криминалистично-форензична идентификация. Була то доквалификация хтора тирвала два роки, а и резервна вариянта кед же нє найдзем роботу як дохтор  – приповеда др Загорянски.

У медзичаше наш собешеднїк достал роботу у Общим шпиталю у Вербаше, у новоотвореней урґентней гирурґийней приємней амбуланти. Кед мал два роки стажу здобул право на специялизацию, хтора як гвари, була компромисне ришенє бо нє сцел длуго чекац, та гоч бул порихтани за гирурґийну обласц, по совиту старого гирурґа хтори бул пред пензию, надумал специялизовац ґастроентеролоґию, знаюци же то будучносц у медицини пре ендоскопию хтора ше теди почала розвивац. Достал специялизацию з интереней медицини хтора тирва 5 роки. На специялизацию ше уписал у Новим Садзе, бо вона идзе вєдно зоз роботу, у його случаю робел на пулмолоґиї у Вербаше, бо там нє було кадри. Колеґове у установи сцели най будзе пулмолоґ, алє його плани були иншаки. Аж кед постал специялиста интерней медицини гварел же його субспециялизация будзе вязана за ґастроентеролоґию и гепатолоґию. Нїхто му то нє зауважел.

– Субспециялизацию ґастро-ентеро-гепатолоґиї сом сцел учиц у Беоґрадзе, и то ше ми поспишело. Алє пришол Ковид, прешол сом назад до вербаского шиталю и цали час у епидемиї сом робел у Ковид центру, бо нє було кадри за трияжу пациєнтох. После Ковиду сом ше врацел и закончел субспециялизацию, а у тей хвильки пишем наукову роботу  ̶  гвари наш собешеднїк, хтори роби на интерним оддзелєню Общого шпиталю у Вербаше, оддзелєнє ґастроентерогепатолоґиї.

Уведол сучасну ендоскопску дияґностику до вербаского шпиталю

После Ковиду звладал ендоскопску дияґностику, хтору ше мало учи на специялизациї, та их звладал на курсох на Першей гирурґийней клинїки у Беоґрадзе, цо за ґастроентеролоґа барз важне, та дохтор Загорянски  фаховец за ґастроскопию, колоноскопию и езофаґо-ґастро-дуоденоскопию. Препатрунки хтори поробел нїхто до теди у Общим шпиталю нє поробел, а то инвазивна ендоскопска гирурґия хтора вязана за полопектомиї, односно, знїманє полипох. Робота з пациєнтами приноши рижни спокуси, пациєнтох єст вельо, а тих цо лїча мало, мало єст часу пошвециц ше пациєнтом, та дохтор муши буц ефикасни, муши швидко реаґовац. Окрем роботи з пациєнтами др Загорянски акредитовал преподаваня хтори будзе тримац у Здравственим совиту Сербиї, участвує и на медзинародних конґресох интернистох. На питанє чи банує же нє остал робиц у Беоґрадзе, гвари же ризик сам виберал, та ше нє шме поносовац. Алє, з оглядом на тото же досягнул сам верх у своїм усовершованю и пошвеценосци пациєнтом, Деян задовольни, а окреме задовольни пациєнти з його руского народу хторому є вше и гоч у яким чаше на помоци.

 И КАРПАТИ И НАЦИОНАЛНИ СОВИТ

Врацанє до Вербасу после студийох, дало му нагоду  пошвециц ше руском народу, та ше др Деян анґажовал у КУД „Карпати” дзе бул у Управним одборе, у двох мандатох його предсидатель. Свой шлєбодни час трошел у тим дружтве у менаджерско-орґанизаторских роботох.  Зоз тим анґажованьом у Карпатох, пришли и два мандати у Националним совиту рускей националней меншини. Найновши тирва.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ