Гомеопатия, як окремна медицинска метода хтора у лїченю хаснує природни закони, вше значнєйша у цалим швеце, алє и у Сербиї. Засновює ше на голистичним приступу ґу пациєнтови, цо значи же ше лїчи чловека як цалосц, а нє лєм його хороту або симптоми. Думаня о валидносци ґу такому приступу лїченя подзелєни, а вецей о тим побешедовали зме зоз дохторку Наду Бесерминї, єдну од першей ґенерациї студентох тедишнєй Югославиї, хтора закончела натуропатску медицину, и перша хтора специялизовала гомеопатию и гомотоксиколоґию. Нада родом зоз Руского Керестура, а вецей як 40 роки жиє и роби у Канади.
– Мой оцец нє сцел же бим студирала медицину. Думал же робиц з хорима нє за мнє. Пре ньго сом була примушена напущиц медицину на 4. року, и уписац ше на Педаґоґийни факултет у Зренянину, хтори сом потим и закончела. Медзитим, понеже медицина вше була моя велька любов, ю сом закончела, так повесц, без оцового допущеня. Кед дознал же сом покрадзме ходзела до Сараєва покладац испити, лєм цо ме нє набил – здогадує ше, през франту, о своїх початкох на студийох медицини наша собешеднїца.
При самим концу студийох у Сараєве, Нада ше одала за свойого, тераз уж покойного супругa Владимира, машинского инжинєра, єднак успишного у своїм фаху. Єй супруг, 70-их рокох одлучел пойсц до Канади, а по дипломованю, ’76. року, пошла и Нада ґу ньому. Два роки жили там, а потим ше ознова врацели до Югославиї, дзе Нада єден час як лїкар робела у Босанским Петровцу, а потим и у шпиталю у Новим Кнежевцу. Ознова, тераз уж за стаємно, до Канади одходза ’83. року, та по нострификациї дипломи, Нада ше уписує на Факултет за природну медицину, хтори теди примал першу ґенерацию студентох зоз цалого швета, а хтори ше на природну медицину уписовали на уж закончени основни студиї медицини.
– Студиї сом закончела по пошвидшаней, интензивней програми. Порядна ґенерация того Коледжу студирала 4 роки, а нам направели тот интензивни курс хтори тирвал рок и пол, прето же зме уж мали званє лїкарох. Преподаваня зме мали кажди дзень, и през викенди, од рана до вечара, рок и пол, без павзох, кажди дзень. За рок и пол, положела сом 32 испити. То було барз напорне – здогадує ше наша собешеднїца, додаваюци же анї сама нє зна як шицко посциговала, понеже мала и двойо дзеци.
Приватна клинїка у Канади
Такой по законченю студийох у Канади, дохторки Нади професор понукнул роботу, та рок робела за ньго, а потим, одлучела виєднац простор за свою клинїку.
– Здогадуєм ше, 15. мая 1988. року сом отворела свою клинїку, медзитим, пациєнтох сом ище нє мала, та и приходи були слаби, а трошки ше громадзели. Мой други професор, др Вуд, ме теди поволал робиц и за ньго, та сом прилапела, и дас рок, раз тижньово коло 150 километри вожела до Торонту на роботу. Помали, по препорукох, почали ми приходзиц и перши пациєнти – приповеда Нада о своїх початкох, хтора ище и нєшка роби у своєй клинїки, гоч є у пензиї.
Голистични приступ лїченю
Дохторка Нада специялизовала гомеопатию и гомотоксиколоґию такой накадзи почала робиц. Гомеопатия єй примарне занїманє, алє роби и з гербалну медицину, а преучовала и стару китайску медицину.
– Гомеопатия роби по принципу єднакосци. Кед у орґанизму постої даяки проблем, мой задаток же бим пренашла тоту точку хтора виволує проблем. Тото цо характеристичне за гомеопатию то же кед ше почнє пиц лїки, з початку ше симптоми погоршую, медзитим, з часом симптоми вше слабши, док ше орґанизем нє приведзе до балансу. Гомеопатски препарати єст коло 4.000, правя ше зоз рошлїнох, и нєт нусзявеня – толкує дохторка и предлужує о тим цо подрозумює гомеопатски препатрунок:
– Перше бешедуєм з пациєнтом, так же би ми потолковал свойо здравствени проблеми, як физични так и психични, а потим препатрим цале цело же бим утвердзела чи у орґанизму постої дацо цо звонка балансу. Ту хаснуєм одвитуюци апарати, як поведзме Веґу, тестирам присутносц витаминох, минералох, чежких металох и инше, а сам препатрунок тирва досц длуго. У найлєпшим случаю три годзини, алє и длужей. Часто у франти пациєнти ми знали повесц же вецей часу препровадзую зо мну як зоз свою фамелию – франтує др Нада и предлужує:
– После тестираня давам програму костираня, потолкуєм як ше хаснує лїки. Мнє циль же бим орґанизем приведла до балансу, же би кажди орґан, шицки гормони, ензими, функционовали як треба. Лїки можу буц у рижних формох, алє я их нє правим, поручуєм их зоз єдней фирми зоз Французкей. На основи шицкого достава ше комплетну слику здравственого стану особи, и праве таки приступ ше вола голистични, понеже ше на чловека патри як на цалосц – толкує вона.
Попри гомеопатиї, Бесерминьова преучовала и стару китайску медицину хтора, як гвари, нє подрозумює лєм акупунктуру, алє и комбинованє рижних препаратох и чайох.
– Кед сом почала робиц, дас три роки сом ше и з тим занїмала. Медзитим, кед сом себе раз наварела комбинацию тих чайох, то так шмердзело же сом подумала же кед з тим будзем лїчиц пациєнтох, та их шицких розплашим – франтує дохторка Нада, визначуюци же од акупунктури нєодлуга дзвигла руки, понеже принцип лїченя вимагал части нащиви пациєнтох за цо вони пре власну роботу и обовязки, нє мали часу.
– Пациєнт мал два раз або и три раз тижньово приходзиц, алє понеже людзе робя, нє маю тельо часу, та и то було чежко зорґанизовац. Тераз робим акупунктуру, алє зоз ласером, нє з игелками – визначує наша дохторка.
Муши ше пременїц стил живота
Пре стресни и пошвидшани способ живота хтори ше нєшка водзи, досц людзох „звонка балансу”, цо ше манифестує з рижнимима зявенями як цо нервоза, проблем зоз концентрацию, сном, нєдостаток енерґиї… а шицко тото уплївує на квалитет живота. Гомеопатия у тим може помогнуц, гвари дохторка, алє же би ше сцигло по спомнути баланс, потребни и пременки у животним стилу. А пре хтори проблеми ше людзе найчастейше явяю за помоц, дохторка Нада приповеда:
– Найволєла сом робиц на програму ваготносци при женох. Поведзме, було досц случаї у хторих би жени после двох-трох мешацох страцели бебу. То часте зявенє при тих хтори тримаю мачки у обисцу. Мачки, алє и миши и патканї, преноша токсоплазму, файту хороти хтору виволую паразити. У Америки єст найвекше число шлєпих людзох праве, пре тоту хороту. Тиж, пациєнти часто нє маю одвитуюци бактериї у черевох, вец приходзи до препаданя шлїжинки черевох, у хторих ше продукує серотонин, гормон щесца, а лєм дас 20 одсто того гормону продукує мозоґ. Кед вам, поведзме, високи гистамин, хтори виволує алерґию, ваш серотонин у мозґу и черевох опадує. Людзе часто падаю до депресиї, нєзнаюци же то у ствари лєм алерґийска реакция – толкує дохторка и за конєц гвари:
– Способ живота барз важни. Лєгац на час, скорей ставац, пребувац на слунку, швижим воздуху, шицко тото цо векшина уж и зна, лєм ше слабо того притримуєме. Ви ту у Сербиї, ище вше, маце барз квалитетне єдзенє. Думам же сце анї сами нє свидоми того цо шицко маце – прешвечлїво наглашує дохторка Бесерминьова.
До Атомскей банї аж зоз Канади
– Поведзме, людзе хтори маю неуролоґийни проблеми, чи од диябетеса, чи маю мултипласклерозу, паркинсонову хороту, посилала сом аж зоз Канади ту до Сербиї до Атомскей банї, Горня Трепча. Док сом ище робела у Новим Кнежевцу и Босанким Петровцу ище теди сом пациєнтох посилала там и врацали ше з барз добрима резултатами.