Новорочни и крачунски швета, Велька ноц… вше добра нагода же би велї нашо людзе хтори жию и робя у иножемстве пришли до свойого краю зоз наймилшима препровадзиц швета и дакус ше одпочинуц у домашнїм амбиєнту. Праве таки случай и зоз Иґором Давидом, инженєром електротехнїки за рахункарски технїки, хтори зоз фамелию жиє и роби у Даблину, у Ирскей.
Иґор дзечнє прилапел подзелїц свойо упечатки и искуствия у роботи зоз нашима читателями, а на самим початку розгварки, щиро припознава же му мозоґ там дзе робота, а шерцо остало дома.
– После дипломованя сом 2004. року почал робиц у компаниї „Yunetˮ у Беоґрадзе на роботох технїчней потримовки и инсталованю интернета у квартельох и за подприємства. Робел сом тоту роботу седем роки, точнєйше по 2011. рок, алє ме цошка цагало дознац як ше роби у швеце и здобуц нови знаня. Одлучел сом пойсц до Даблину, до Ирскей, дзе сом робел за познату фирму „Амазонˮ. Слово о фирми хтора ше занїма зоз предаваньом найрижнороднєйшей роби и продуктох прейґ интернету, у хторей сом даскельо роки робел на програмованю и отримованю рахункарох и серверох – приповеда Иґор Давид.
ЗОЗ „АМАЗОНА” ДО БАНКИ
Звичайна пракса у заходних жемох же людзе часто меняю роботне место и иду там дзе им лєпше и дзе су плаценши, та так и Иґор прешол робиц до єдней банки дзе роби и нєшка на отримованю ИТ структури, и дзе здобул нови знаня. У банки роби и його супруга Наташа, родом зоз Краґуєвцу, а Давидово маю седемрочну дзивочку Зарю и пейцрочного сина Оливера. Опредзелєли ше остац жиц и робиц у Ирскей, та себе у Даблину купели и хижу.
Иґор Давид нам приповеда же до иножемства зоз Сербиї мож пойсц лєм кед ше идзе на сиґурну роботу и кед роботодаватель напредок пошлє потребни папери, цо нє важи за роботнїкох хтори приходза зоз других державох Европскей униї. У Даблину упознал людзох зоз Польскей, Шведскей, Италиї, Французкей, Америки, а єст их и зоз державох бувшей Югославиї. Найвецей зоз Горватскей, понеже вони у Европскей униї, алє и зоз Босни и Герцеґовини. Сходза ше з нїма по обисцох, алє нє таке то друженє як ту у Сербиї. Дружа ше и зоз Ирцами, углавним по пабох. Праве ше и домашнї Ирци найвецей стретаю у пабох, дзе ше звичайно пиє чарне пиво „Ґинисˮ, добре познате и у швеце, приповеда наш собешеднїк.
ШЛЄБОДНИ ЧАС – З ФАМЕЛИЮ У ПРИРОДИ
Цо ше дотика члєбодного часу, Иґор го звичайно препровадзує з фамелию у парку и часто одходзи бежац, плївац и гонїц бициґлу. Даскельо раз рочно, фамелиярно одходза на одпочивки. Того априла планую пойсц на Канарски острова, а у авґусту на Майорку. З оглядом на тото же Даблин морска лука, морйо му нєдалєко, коло два километри од обисца, алє є досц жимне та ше найчастейше лєм шейтаю по плажи. З дзецми збераю школьки и ужаваю у швижим воздуху. Дзеци ше уж на пейц роки пририхтує за школу, но по Иґорових словох, школска програма у Ирскей лєгчейша як у Сербиї.
Познате же 12. марца, на Дзень Святого Патрика, єст фестивал кед Даблин, а и цала Ирска, прикрашени зоз традицийну желєну фарбу. Теди приходза Ирци зоз цалого швета, та ше на фестивалу позбера и коло пол милиона людзох. Грає ше и шпива, а вец ше вешелє предлужує по пабох, звичайно зоз добрим пивом.
– У Даблину єст наших людзох зоз бувшей Югославиї хтори тиж там пришли робиц и жиц. Аж сом упознал и єдну нашу Рускиню родом зоз Вербасу. Прейґ интернету провадзим „Руске словоˮ, а и прейґ других медийох сом затримал вязу зоз моїм родним крайом. Приход до Шиду бул нє лєм одпочивок, алє и стретнуце з родичами, братами, родзину и приятелями. Як сом уж гварел, там ми мозоґ, а ту шерцо. Любим пойсц и до нашей церкви дзе сом водзел дзеци на богослуженя през Крачун, а тиж зме з дзецми на Вилїю з домашнїма дзецми ходзели по шпиваню, же би и вони видзели и почуствовали яки то нашо руски обичаї и традиция – гвари на концу Иґор Давид и додава же ше намага голєм два раз або три раз до рока присц до Шиду, дзе го шерцо вше цага.
ПОЧИТОВАНЄ ТРАДИЦИЇ
Иґор Давид як млади бул активни у КПД „Дюра Кишˮ дзе у оркестру грал на гармоники и ґитари. Як хлапец ходзел и на богослуженя до церкви и отамаль му остали красни памятки на тоти часи о хторих приповеда и своїм дзецом. Кед придзе до Шиду, пойдзе до Ирского пабу хтори ту роками иснує и, як гвари, почувсвує ше яґод же є ознова у Даблину.
