Кед на наших манифестацийох учуєце як Катарина Кочиш з Нового Саду крашнє шпива, такой себе подумаце же є барз талантована. И то правда! Знаце цо ище люби робиц? Грац на клавиру, рисовац, штрикац…
Вериме же сце чули за нашого руского линґвисту и писателя Миколу М. Кочиша. Його праунука Катарина Кочиш з Нового Саду, випатра, нашлїдзела велї його таланти.
Кед почала ходзиц на годзини руского язика, учительки Ана-Мария Рац и Оля Яковлєв поволали шицких школярох же би участвовали на манифестацийох „Веселинка” и „Пахулька”. Катарина пошла вєдно зоз свою пайташку и гвари же ше єй тоти наступи барз пачели.
– Першираз зме шпивали у хору. Нє знали зме бешедовац по руски, алє зме знали шпивац. Були зме найгласнєйши. Мнє ше барз пача руски шпиванки, иншаки су од сербских. Ище кед шпиваме у хору и кед нас дахто провадзи на клавиру, вец наисце уживам – памета Катарина.
Ма вельо активносци
Дознали зме од нєй же уж досц научела руски язик, скоро шицко розуми и зна писац, алє ище нє так добре бешедує. И гвари же волї шпивац по руски, як рецитовац.
Катарина тераз ходзи до трецей класи Основней школи „Никола Тесла”, а на годзини пестованя руского язика до Основней школи „Войводянски бриґади”. Окрем школи, вельо часу єй одбераю карате и ґлума, та ма наисце вельо обовязки.
– Ходзим на карате и на годзини ґлуми. Уж сом ґлумела на даскелїх местох, аж сом и у Беоґрадзе була. И гоч мам жовти и помаранчецови пас у каратеу, волїм ґлумиц, бо вец можем и шпивац, и грац на клавиру и можем шицко робиц. На каратеу шицко муши буц по правилох, а у ґлуми нє.
Катарина нє ходзи до музичней школи, алє барз люби грац на клавиру.
– Мам пайташку котра ходзи до музичней школи, та вец вєдно вежбаме грац, и дацо ми вона укаже и научи. И то барз любим робиц. Понеже мам вельо обовязки, найволїм шеднуц за клавир и грац себе дацо цо любим.
У шлєбодни час Катарина люби танцовац, а окреме рисовац стрипи.
– Тераз ше учим рисовац твари. Патрим на интернету як ше цо рисує, а барз любим манґи. И читам их, и рисуєм. Наприклад, виберем даяку сцену зоз стрипа и вец рисуєм твар тей особи. То ми барз интересантне.
Нєдавно ю мама научела и штрикац. Зоз целовей волни виштрикала себе красни шал, а планує научиц од мами як ше прави волняни бабки рижних велькосцох, животинї и други интересантни предмети.
Улїчка Миколи М. Кочиша
Же Катарина зна хто бул єй прадїдо потвердзела нам кед зме ше єй опитали чи зна дзе ше у Новим Садзе находзи улїчка з його меном.
– Знам дзе тота улїчка. Ми часто през ню преходзиме. Вше кед ше найдземе у тей часци варошу, тато обовязно тамаль вожи – приповеда Катарина.
На концу розгварки опитали зме ше єй же цо вона дума, яка мушиш буц особа же биш написала правопис руского язика, ґраматику, кнїжку приповедкох и шицко тото цо поробел єй прадїдо. Вона нам одвитовала:
– Треба досц учиц и крашнє писац, мушим буц образована и маштовита кед сцем обдумац дацо цо будзем писац у кнїжки. Прето думам же мойому прадїдови нє було барз лєгко – закончує Катарина Кочиш.