„Класична уметносц остава популарна, углавним, при людзох з висшим економским статусом. У Сербиї є доступна шицким, док у европских державох и Швайцарскей нє кажди чловек може пойсц до театру, понеже уходнїци у даєдних вельких театрох коштаю вецей як 100 евра.ˮ
Концом септембра, оперска шпивачка Люпка Рац, котра народзена у Руским Керестуре, наступела у Сербским народним театре у Новим Садзе, зоз оперу „Демонˮ русийского композитора Антона Рубинштайна, у улоги Тамари. То бул єй перши наступ пред сербску публику, та з тей нагоди була идеални хвилька упознац ше зоз крочаями, хтори ю з єдного малого валалу як Керестур одведли по театрални сцени рижних европских державох.
Люпка Рацова, уж петнац роки жиє у Швайцарскей. Основну музичну школу, оддїл за клавир, закончела у Руским Керестуре. З початку, рок путовала сама до Кули на автобусу, а потим ю наставнїца клавира Иринка Олеярова премесцела до Керестура, кед ше ошлєбодзело место.
Кед ше требало опредзелїц за штредню школу, Люпка паралелно покладала два примаци испити, за керестурску Ґимназию и за музичну школу у Суботици. Як гвари, вибор бул чежки понеже исту страсц як цо мала ґу музики, мала и ґу математики, хтору при нєй розвила длугорочна наставнїца того предмету у керестурскей школи, Мария Лазорова.
Пре свойо схопносци, роботни звикнуца и упартосц, Люпка прията до обидвох штреднїх школох, но на концу ше, заш лєм, одлучела за музичну школу, клавирски оддїл. Нєодлуга, такой по законченю першого року, Люпка покладала и примаци испит за соло шпиванє. През школованє ходзела на рижни змаганя дзе була вецей раз наградзована, а понеже є авантуриста, та жадала упознац и други култури, а драга ю одведла до України.
– У лєтней школи сом ше упознала зоз особу хтора теди студирала у Києве на Музичней акадамиї П. И. Чайковского. Вон студирал прейґ руско-українского товаришства, та ше и я сцела опробовац у тим – приповеда наша собешеднїца о тим як випатрали студиї на початку и далєй предлужує:
– Вше сом була авантуриста. Путовала сом вельо и була сом порихтана упознавац културу и други язики. Познала сом у Києве и фамелию, хтора ми барз вельо помагала и потримовала у шицким. Українски язик сом научела од нїх, гоч ше теди на академиї барз хасновало русийски. Ту сом ше и опредзелєла за соло шпиванє и познєйше за оперу. Мала сом щесца учиц од вельких оперских уметнїкох и музичарох – гвари вона.
После Києва – Цирих
После усипишного дипломованя у Києве, нє було єй, як гвари, досц авантурох, та пошла до Цириху дзе ше уписала на Мастер студиї на Музичней академиї (Zürcher Hochschule der Künste). Прията є до оперского студию при Оперским театру „Biel Solothurnˮ, дзе шейсц роки була анґажована на вельких улогох.
– Наступала сом по цалей Швайцарскей, у Италиї, Мадярскей… вельо сом путовала пред тим и на аудициї и змаганя, алє тераз пре фамелию и дзеци путуєм менєй, гоч сом и далєй активна. Мала сом вельо щесца же сом здобула искуство у таким театру у ансамблу. Тераз мож таку стаємну роботу найсц лєм у даєдних жемох, и то найдлужей на даскельо роки бо ше, углавним, роби по контрактох и проєктох – наглашує Люпка, додаваюци же тераз роби як фриленсер, а здобуте искуство єй помага остац на уметнїцкей драги и мотивує ю далєй розвивац ше.
Кед слово о наступаню, анґажована є, алє менєй як пред пандемию, гоч єй вецей знача наступи и вецей ужива у самим процесу роботи кед ше може пошвециц и концентровац на єден проєкт, а нє на вецей источашнє. Теди ше достава и лєпши квалитет, гвари вона.
– Рихтам ше досц одвичательно за улоги, окреме кед мам часу. Перше пречитам историю, либрето, опатрим кельо и яки нумери, ариї, дуети, терзети ма улога, яки одношеня и конфликти ма зоз другима, як ше розвива характер од початку по конєц, вец читам музични материял. Кед улога на иножемним язику, односно, на даяким хтори нє бешедуєм, прекладам кажде слово, преверюєм як ше вигваря и подобне.
У Сербиї класична уметносц доступна шицким
Гоч од зявеня опери прешло вецей як штири вики, присуствовац тей музичней форми у оперских хижох ше и дзень нєшка перципує як ствар престижу. По велїх европских державох уходнїца за оперу вельо кошта и звичайно ю можу купиц лєм поєдинци з длугорочним роботним стажом.
– Класична уметносц остава популарна углавним при интелиґеницї дружтва. У Сербиї є доступна шицким, док у европских державох и Швайцарскей нє кажди човек може пойсц до театру, понеже уходнїци до даєдних вельких театрох коштаю вецей як 100 евра. Публика то звичайно людзе старши од 60 рокох, док ше младши ґенерациї опредзелюю за туньши вариянти културного живота. У театрох ше намагаю предкладац интересантни опери за дзеци, концерти за дзеци и даяки проєкти, у хторих дзеци сами можу участвовац и так ше пробує ришиц проблем нєдостатку публики у будучносци. То проєкт културного воспитованя ґенерацийох – закончує наша собешеднїца.
Перше виводзенє пред сербску публику
Концом септембра Люпка Рацова наступела у Сербским народним театре у Новим Садзе, зоз оперу „Демонˮ руского композитора Антона Рубинштайна, у улоги Тамари. Бул єй то перши наступ пред сербску публику, та нам преноши упечатки:
– Тото искуство ми вельо значи и останє ми у красним паметаню. Мило ми же публика позитивно оценєла нашу роботу, же нам ше удало пренєсц емоцию на слухача и же ше и после представи длуго дебатовало о вичней борби шветла и цмоти – кратко гварела вона, а ми єй жадаме вельо успиху же би реализовала цилї и преширела репертоар зоз драматичнима улогами.
