Музика и креативни идеї

автор Я. Дюранїн
309 Опатрене

Гоч ше велї дзеци любя бавиц на телефонох и рахункарох, Кристина Гарвильчак зоз Руского Керестура ришела же свой час препровадзи на иншаки способ. Одмалючка люби музику и физичну активносц, а отамаль єй вец приходзи и вельо креативносци, та дзечнє рисує и вискладує рижни ствари зоз паперу

Як школярка трецей класи Основней школи „Петро Кузмяк”, Кристина Гарвильчак свойо школски обовязки патри цо скорей поробиц, же би єй остало часу за други активносци. А хтори то активносци? Нє лєгко их начишлїц, алє кажду єдну люби.

Любов ґу музики

Понеже Кристинова мама професорка у Школи за основне музичне образованє, у їх обисцу ше одпочатку шицко круцело коло музики. Старши брат Теодор грає на гармоники, а Кристини ше перше попачела тамбура, бо єй мац стално кончела зоз тамбурами. Но, кед ше уписала до Музичней школи, заш ше лєм опредзелєла за клавир.

–На интернету сом видзела як людзе граю на клавиру и то ше ми барз попачело. Кед сом ше уписала и вибрала клавир, такой сом полюбела тот инструмент. Мам наставнїка котри нам трима годзини два раз до тижня. Вежбаме композициї, вежбаме як их точно треба одграц и так ше пририхтуєме за наступи – приповеда Кристина.

Затераз ище нє грала у оркестру, та ше єй пачи кед сама наступа, гоч ма вельку трему, алє шицко прейдзе кед почнє грац. А и у школи єй лєгчейше, бо на годзинох музичней култури зна пречитац ноти и научиц цо треба напамнят. Вшелїяк же зме Кристину нє раз видзели и у хору „Шкорванчки” котри провадзи шпивачох на манифестациї „Червене пупче”.

Любов ґу музики указує и през танєц, бо тиж у першей класи почала ходзиц на фолклор.

–Пайташки ше шицким випитовали хто будзе ходзиц на фолклор, та сом надумала пойсц на єдну пробу. Було ми барз интересантне, та сом предлужела ходзиц. Там ми ше пачи хореоґрафия, же шицки танцуєме исти крочаї на исту музику. У априлу будземе участвовац и на смотри – здогадла ше.

До єй фолклорней ґрупи ходза углавним дзивчата, єст мало хлапцох, цо Кристини нє барз ясне же чом то так. Но, тото цо сиґурно зна, то же шицким людзом музика помага у живоце.

–Думам же музика шицким може помогнуц. У ствари, завиши хтора файта музики. Кед є весела, та саме цело почувствує тоту музику и будзе веселше – заключує Кристина.

Перше карате, тераз столни тенис

Вельо медалї Кристина освоєла у каратеу котри тренирала три роки. Ходзела на велї змаганя и научела вельо кати, алє єдного дня ю брат поволал же би пошли до Спортскей гали опатриц цо то столни тенис и як други дзеци тренираю. Так ше случело же го почала и тренирац, цалком случайно. Поволала и єдну пайташку, алє вона нєодлуга престала ходзиц.

–На столним тенису єст мало дзивчата, у ствари, я єдине дзивче и то ми вообще нє завадза. Змагаме ше поєдинєчно, бави ше по сетох, а победзи тот хто перши вежнє 11 поени. Од опреми треба мац лєм обуй и воду, и обични рекет – задовольно приповеда Кристина.

Шлєбодни час служи за опущованє

Попри тих активносцох, Кристина люби и рецитовац, алє и ґлумиц. Праве тераз ше пририхтую за наступ на Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї, а участвовала и у драмскей роботнї „Цо пожадам тото можем буц”.

Од школских предметох найволї подобове и физичне, а потим и руски язик и математику. Так повесц – шицко. Заш лєм, кед ма шлєбодного часу, нє бере такой телефон до рукох бо, як гвари, волї час препровадзиц так же будзе дацо рисовац, лєбо правиц рижни предмети зоз паперу.

Влєце ше зоз пайташками бави у парку, лєбо на драже, вожи ше на ролерох, а вжиме ходза єдни до других и так ше дружа.

Кристина на концу гвари же єй нїч нє чежко, бо ма часу за шицко цо люби.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ