Роздумуєм – кеди постало „нормалне” буц доступни ровно єднак? Чи нам то помага, або ище лєпше, кельо нам одмага?
Розвила ше телекомуникация, интернет и технолоґия и ми зоз шицкого вжали шицко. Забули зме, одрекли зме ше єдноставнєйших часох кед нас дахто могол достац лєм на фиксни телефон – дома або у канцелариї. Кед би ше то нє случело, окреме кед слово о роботи, углавним, нє бул конєц швета. Постало нам нормалне буц доступни тераз и такой. Як приватно, так и на роботи.
Одвитовац на порученє енки, гоч 22 годзин, явиц ше на телефон кед це дахто вола, гоч ши по локци у рихтаню кури за полудзенок. То ше обчекує од велїх, алє велї себе сами то накладаме.
Було нам интересантно буц доступни кед ше то зявело и затримали зме то.
Нашо потреби углавним нє таки. Велїм людзом праве тота константна доступносц приноши анксиозносц, та и поремеценє у уваги.
Шицки ви цо хаснуєце телефон, обачели сце, концентрация вам иста як и скорей? Чи тераз з часу на час претаргуєце тото цо робице же бисце опатрели телефон, чи вам нє вискочела нотификация?
Тунї и швидки допамин хтори нам сцигує до мозґу кед зме на телефону на длугши период и нє випада таки тунї. Наплацує нам и то досц добре (исто як и социялни мрежи або апликациї хтори нїби безплатни, а вельки пенєжи ше обрацаю у тарґовини зоз нашима податками хтори ше праве на нїх позбераю).
Наплацую нам го так же нам увага опада, або так же нам вше менєй интересантни способи хтори нам нє даваю тот инстант допамин, як цо читанє кнїжки, розгварка або бавенє зоз блїзкима особа, шедзенє на жеми и патренє до древох, хмарох, рисованє… Шицко то способи хтори нас орозположа. Лєм ше треба кус баржей потрудзиц.
Кед же вам шлїдуюца реплика: „Нє мам я часу за таке!”
Вецка роздумайце кельо часу сце на телефону, на социялних мрежох або опрез телевизора.
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.