Справди, у нашей жеми ше продукує тельо историї же нормални чловек тото нє може претровиц. Поготов кед ше прецагнє през домашнє медийне блато и муль, вец то постава ещи блютавше. Тот котри ше звикнул кармиц з информациями прейґ тих преробйовачох стварносци, його жалудок и глава можу шицко прияц.
Я, поправдзе, гоч сом у новинарстве 29 роки, нє мам анї главу, анї жалудок же бим ше информовал прейґ наших „мейнстрим” медийох. Бо, правда же правда так нє випатра. То лєм преробена верзия правди за особни хасен власци, по дзепоєдней интересней групи. Гоч кельо най ше пробуєм од того зачувац, заш лєм нє можем буц виключени зоз шицкого. И вец ми налєци опрез оч конкурс за вибор памятнїка за 16 жертви новосадскей траґедиї 1. новембра 2024. року, кед спадла стреха на реконструованей Гайзибанскей станїци. На конкурсу за памятнїк котри розписани на инициятиву городоначальнїка Нового Саду Жарка Мичина участвовали 8 проєкти, а змагали ше 6, прето же два нє сполнєли пропозициї. Комисия вибрала идейне ришенє академского уметнїка Ґорана Чпаяка и инжинєра архитектури Зорана Туцича. Памятнїк плановани же будзе зоз билого каменя, димензийох 5 зоз 5 метери и висини 138 центиметри. На бокох памятнїка буду виписани мена тих цо настрадали, а на штредку плочи будзе датум траґедиї. Памятнїк би ше требал находзиц на площи медзи Гайзибанску и Автобуску станїцу. Авторе достали и награду од два милиони динари.
И то би було шицко у шоре кед би за тоти рок и пол од траґедиї були загарештовани одвичательни за тоту траґедию, дзе ше на олтаре корупциї жертвовало 16 души. Место того у гарештох людзе, студенти, активисти котри вишли на улїчки глєдац правду. Єдни одпущени з роботи, други малтретовани, претлучени, ґажени з автами, наздзивани з рижнима менами. Найпотентнєйша, и найперспективнєйша часц дружтва – студенти, постали канцер дружтва, а з другого боку стоя людзе з криминалну прешлосцу и терашњосцу, подкупени, уценєни и погубени, котри ше представяю як „пристойна Сербия” и браня державу. И у такей ситуациї нє чежко вибрац бок. Бо ту нє треба вельо роздумовац. То єдноставни вибор медзи добром и злом.
Памятнїк траґедиї маме. А то праве тота гайзибанска станїца, на чиїх мурох би могло виписац на дзешатки афери тей власци котри остали без епилоґу. Нє будзем их чишлїц, бо би ше до цалого змисту Руского нє змесцело. Кед ше нє можеце здогаднуц анї єдней, лєбо ше информуєце з погришних медийох, лєбо вам праве тота продукция историї замуцела увагу.
И док пишем тоти шорики, нє знам чи сце даґдзе замерковали же ше жем, котра, як твердзи предсидатель, ма найпотентнєйши привредни рост, задлужела за додатни 3 милиярди еври, з камату 136 милиони евра рочнє. Нач, кед нам так добре идзе? А вонкашнє длуство нам прешло 30 милиярди евра, а пред новим кредитом, наша власц одложела врацанє кредиту Емиратом 2 милиярди евра. Чом?
На тоти питаня нє да одвит памятнїк. Алє же би ше прави одвити достало, за початок муша гражданє дац одвит – на виберанкох. Потамаль остава нам шицким добре роздумац котри бок вибереме.

