Кед Сандра Лїкарова з Миклошевцох 2008. року дипломовала на Економским факултету у Осєку, анї нє шнїла же ю живот раз однєше на морйо, на поля жовтого лїковитого квеца, познатого як смилє. У Бришеву, нєдалєко од Задру, нєшка жиє зоз супругом и троїма дзецми. Приповеда о живоце, о тим цо робя, и же ше часто здогадує одрастаня на валалє.
А у Миклошевцох єй младосц випатрала так як и єй парнякох. Танцовала у фолклорней секциї КУД-а „Яким Ґовля”, путовала и дружела ше з фолклорашами…
– Тоти часи ми у барз красних памяткох. Були зме млади, складали зме ше медзи собу, а наступало ше нє лєм у жеми, алє и у иножемстве. Ходзели зме до Словацкей, до Войводини, и були зме наисце права екипа. И дзень нєшка сом з дзепоєднима у каждодньовим контакту, гоч нас живот розошал по цалим швеце – почина Сандра бешеду о приятельох и младих рокох у Миклошевцох.
По законченим факултету, єден рок стажирала у жупаниї у оддзелєню за медзинародне сотруднїцтво, же би познєйше могла покладац державни фахови испит. Наша собешеднїца толкує же студентох теди було вельо, а роботни места мало, и наисце було чежко дойсц до роботи.
Нєодлуга упознала свойого будуцого супруга Ивана.
ОДХОД НА МОРЙО
– Любов ме одведла 650 километри далєй од Миклошевцох и найблїзших, брата Деяна и мацери Блаженки – предлужує Сандра.
Млади людзе полни сцелосци, а з добрима идеями, вше найду способ започац дацо нове, дацо свойо. Так и Сандра и Иван вошли до роботи зоз лїковиту рошлїну у народзе познату як смилє.
– Супруг мал свою фирму за електроинсталациї, алє була велька криза у держави, та фирма нє робела так як би требало. Иван бул вредни, жадал нам осиґурац лєпши живот и паметам як єдного дня пришол дому и розприповедал ше о смилю хторе видзел на єдним острове. Мали зме дакус жеми, та зме пробовали сами посадзиц тоту рошлїну. Були зме початнїки хтори нїч о тим цо сцели робиц нє знали, та зме ше о шицким информовали прейґ интернету – приповеда Сандра.
Шестаново предавали желєну масу смиля и добре зарабяли, алє пошвидко велї почали тоту рошлїну садзиц, та цена спадла.
У фамелиї Шестан ше перше народзела Маґдалена, у медзичаше народзел ше Лука, нє прешло анї два роки, а на швет пришла и Марта, та Сандра остала дома з дзецми, гоч припознава же у нєй ище вше „кучал” економиста. Часто роздумовала як би требало робиц и мац вецей хасну.
– Надумала сом же би було барз добре кед би зме мали заокружену продукцию, а супруг ше зоз тим зложел. Одлучели зме дестиловац смилє и правиц з нього олєй. Тот олєй барз драги и барз го людзе ценя, а за литру олєю потребне коло 600-700 кили желєней маси, гутори вона.
– Обдумали зме робну марку под хтору будземе робиц и наволали зме ю „Dalnature”, а идея пришла од словох „далматинска природа”. Отворели зме свой фейсбук профил, а и на инстаґраму зме за шицких тих хтори би сцели набавиц нашо продукти, з єдним словом – отворени зме и за шицки файти сотруднїцтва.
ПЛАНИ ЗА ДАЛЄЙ
– Почали зме дестиловац и олєй з розмариї хтори тиж хасновити за здравє, а плануєме посадзиц лимунову траву (матичняк) и лаванду. Плануєме дестиловац и рижни други лїковити рошлїни – приповеда наша собешеднїца о фамелийних планох.
Попри тим, Сандра ше повязала з єдну ароматерапеутка хтора источашнє и туристични водич, та у планє же будзе приводзиц туристох най видза як ше дестилує олєй зоз рошлїнох, а туристи так годни и купиц шицки продукти у Шестановей фамелиї. Попри успишней дїловней жени, Сандра и мац троїм дзецом, а шицки тройо розумя по руски.
– Супругови барз добре иду странски язики, та му и по руски було лєгко научиц. Мам щесце же вон барз потримує же би нашо дзеци научели и мой язик, бо знам же єст вшелїяки искуства. Дзецом часто и шпивам по руски, и сцела бим же би знали и нашо шпиванки, и нашо обичаї, так як и супругово. Вецей раз рочнє одходзиме и до баби до Миклошевцох, а маме и прабабу. Дзеци барз любя буц на валалє. У Миклошевцох баби з нїма приповедаю лєм по руски, та и то щесце же маю ище дакого з ким можу бешедовац по руски, а нє лєм з мацеру – з ошмихом приповеда Сандра.
Сандра фамелию свойого супруга научела вариц парадичову мачанку, бо у Бришеву, гвари, ґу вареному месу ґаздинї рихтаю шалату, а нє мачанки як у нас. Тераз, гвари Сандра, кед маю на столє варене месо, нє гуторя же варя умак, алє мачанку.
– Могла бим ище вельо того виприповедац о кухнї и краю дзе сом ше одала. Насправди є прекрасни, алє можебуц вас драга нанєше тадзи, до Бришева, та будзеце мац нагоду видзиц як и цо робиме, и як ту жиєме. Можебуц дахто придзе на идею робиц з нами, та будземе сотрудзовац – з ошмихом закончує розгварку Сандра Шестан.
ХАСНОВИТИ ПОРАДИ
– Етерични олєй смиля (Helichrysum italicum, або златноквиткова трава) барз хасновити як перша помоц кед ше опечеме або кед нпр. дзецко спаднє и вдери ше. Досц з капку олєю намасциц вдерене место, и нє зяви ше хематом – гутори Сандра.
– Олєй смиля реґенеративно дїйствує, та го прето велї хасную за рижни очкодованя на скори, а старши людзе гваря же обачели же скора после хаснованя того олєю одмладнута – гвари Сандра предлужуюци же ше олєй хаснує и процив печарочкох.
ЗЛОЖНИ И ВРЕДНИ
– Мала сом щесце же сом з одаванку вошла до добрей фамелиї. Шицки вредни, та часто помагаме єдни другим. Мой супруг ма ище брата и шестру, а як мали остали без оца, та их одховала мац. Мойо приємне нєсподзиванє було кед сом чула же моя швекра родом зоз Томповцох. Вона давно пошла до Бришева, та заш лєм, народзена є у моїм краю, бо Томповци такой обок при Миклошевцох.
