Пестованє желєняви у защиценим просторе оможлївює продукцию цали рок, а таки стан звекшує економичносц и профитабилносц. Медзитим, до тей роботи укладаня вельки, та и ризичнєйши, ґу тому, репроматериял вше драгши, цена желєняви иста, або подобна уж петнац роки, а и увоз желєняви очежує предаванє домашнїх заградкарских продуктох
У Дюрдьове жем вигодна за пестованє желєняви, тот конар польопривредни у тим нашим месце вше бул заступени, нє вше зоз истим интензитетом, а остатнї дзешец роки пестованє желєняви заступенше. Кельо є заступене, вше диктовали пласман и цена. Желєняву найчастейше садза валачанє котри ше одлучели одпитац од найдлугшей традициї у валалє, точнєйше садзеня житаркох на полю и карменю швиньох, прашаткох и прашачкох. Медзи нїма и Наташа и Янко Салонски зоз Дюрдьова. Желєняву пестую петнасти рок. Прилапели же кажди рок приповедка за себе, а вона найвецей завиши од хвилї и цени желєняви. Важне мац и добри пласман и стаємних купцох, та Салонсково нє шпорую же би мали квалитет, вше садза зоз квалитетного нашеня, як и на шицко друге цо потребне же би желєнява дала свой максимум.
– Перше зме направели розсаднїк, подкопали зме го на вецей як метер под жем же би природа робела на хасен розсади, як и менши, так повесц, инпровизовани пластенїк, и то нам було досц за початок. Уж о рок зме направели ище єден, алє вельки пластенїк. За дзешец роки зме направели шейсц вельки пластенїки у котрих и нєшка пестуєме желєняву. Поставели зме их у наших заградох и у сушедских, понеже требне часто надпатрац и допатрац – гварел Янко Салонски зоз Дюрдьова котри вєдно зоз свою супругу Наташу водзи тоту роботу. Кед им потребна помоци найчастейше анґажую сушедох, як и наднїчарох, алє их у Дюрдьове, одкеди почало масовнєйше пестованє желєняви, нєт достаточно, окреме кед сезона.
УВОЗ ЗМЕНШУЄ ЗАРОБОК ДОМАШНЇМ ПРОДУКОВАТЕЛЬОМ
Салонсково одпочатку продукую вчасну желєняву, алє пре увоз желєняви и пре їх польопривредну статеґию їх желєнява туньша пре средства котри доставаю од своєй держави за пестованє. Прето часто нашо продукователє нє можу наплациц уложене. Салонсковим нє проблем робиц, проблем им же огурки зоз Албаниї и Турскей того мешаца могло купиц по сто динари, а нашо домашнї котри ше починаю предавац кед ше у нїх закончує сезона маю цену од двасто пейдзешат. Понеже у тих державох вигоднєйша клима, нє муша зогривац пластенїки, та анї нє чудне же, наприклад, цала Шпания под пластенїками. Ґу тому субстрат, хемия за третированє, препарати, та и гориво и други репроматериял котри потребни за пестованє желєняви барз подрагшели, а цена продуктох остала иста. Дацо подрагшело и за сто одсто, а окреме материял за пластенїки. Вчас наяр мали пейц пластенїки полни з блитву, а тераз маю обичну и чери парадичу.
– Шпинат и блитва, так повесц, повязани кед слово о предаваю. Кед цена шпинату висока, блитва ше добре предева, бо є вше туньша, а кед є туньша блитва ше слабше предава. Здрава є за орґанизем, а часто ше хаснує у ресторанох и пекарньох за пити – гвари Янко, котри потолковал прецо чери парадича вше драгша – бо нашенє вельо драгше. Пейцсто зарна чери парадичи ма цену сто шейдзешат пейц еври, док исто тельо зарна класичней парадичи наприклад файти Амати ма цену медзи два и пол и три тисячи динари. Того року буду мац и червену длугоку паприґу, горки папрички и огурки корнишони. Прешлого року мали и белаву парадичу, а планую ю и нарок пестовац. Нє предаваю розсаду, лєм готови продукти. Коло пресади паприґи кладу тачки, латки, а парадичи повязую зоз шпарґу за циву од пластенїку понеже вона рошнє високо, гоч того року пре нєдостаток слунка рошнє баржей до широка як до висока. Янко гвари же за пестованє желєняви у пластенїкох барз значне же би ше почитовало одстоянє медзи пресадзену желєняву же би мала достаточно шветлосци и оксиґену. У тим року мали проблеми зоз малим инсектом трипси котри прави вельку чкоду, цица сок зоз желєняви и так ю можу цаклом знїщиц.
– Найлєпша дезинфекция пластенїку слунко, алє воно нам уж длугши час хиби. Завар сом пластенїк на длугши час, алє трипси вишли вонка, мудри су и чежко их ше ришиц. Нє мож их знїщиц цалком, лєм зменшац їх число. Препарати за їх терированє ше нє указали як добри, ефекти барз слаби. Окрем того, лозу парадичи и огурки часто зна знїщовац и била мотилькаста уши – гварел Янко.
smart
ЖЕЛЄНЯВА ГОДНА ПОЖНЇЦ МЕШАЦ
Жима у тим року була вигодна, нє були минуси, температура була умерена, алє у априлу и маю нє було досц слунка. Салонсково нє паметаю таку длугу жиму, понеже ше у обисцу топи и у маю.
– Пре тоти остатнї два мешаци желєнява нє напредує як би требало, жимно єй, хиби єй слунка. Лоза парадичи иншак рошнє до горе, а тей яри идзе до жбуну. Превентивно зме хасновали аминоквашнїни на лози, а кельо будзе ефекту увидзиме. Пре таку яр, оберанє будзе пожнїц мешац. Алє нє останєме гладни – гварел нашмеяно Янко котри углавним садзи гибриди, хаснує субстрат бо розсада желєняви барз важна, як фундамент роботи, а твердзи же найтуньше купиц квалитетне нашенє, як улог за добри род.
Шицко садза зоз нашеня. У розсаднїку починаю робиц штредком януара, же би розсаду могли пресадзиц першого априла. Остатнє цо розсадзели були огурки, штредком того мешаца, а його плоди буду перши за оберанє, потим парадича, и паприґа штредком юния. Желєняву залїва зоз систему капка по капку, шицко садзи под фолию, а у пастенїкох ма натриюмски шветла. Пре жимну хвилю, зоз плодами будзе пожнїц и бостан котри тей сезони у дюрдьовским хотаре посадзени аж штредком мая, а у тим периодзе дакеди на полю уж було длугши лози бостану.
ПРТЕШЛИ РОК БУЛ НЄВИГОДНИ ЗА ВЕЛЇХ ПРОДУКОВАТЕЛЬОХ ЖЕЛЄНЯВИ
У прешлим року було менєй увозу желєняви, алє пре пандемию корона вирусу пияци ше заверало на вецей заводи и на длугши час. Прето ше продукователє желєняви котра нє може длуго стац мушели знаходзиц и предавац ю на яки способ могли або знали.
– Мнє ше удало шицко предац, алє знам велїх котри руцели свою випродуковану желєняву. Углавним сом предавал дутяндїийошом, а дакеди и опрез Кванташкого пияцу. Щесце, желєнява була добра, квалитетна, алє зме мали вельо. Познам продукователя хтори одруцел даскельо пластенїки ретхви, бо вона нє може длуго стац, велї поруцали и желєну шалату. Нє шицко єдно анї чуц таке – гварел Янко, котри як и велї у прешлим року бул у страху, бо ше нашол у новей ситуациї, алє ше предавац мушело, нє мали вибору бо им тота робота главне жридло приходу.
НЄЗАПАМЕТАНА ЖИМА
Року 2012. жима була специфична, алє на щесце праве того року Салонсково видвоєли дзешец тисячи еври за оперму и пец од сто пейдзешат киловати за зогриванє двох пластенїкох. Купели штерацец метери древа, порихтал сойову сламу, брикети, алє кед зажимнєло 2. фебруара, два тижнї, дньова температура була петнац у минусу, а вноци до минус двацец осем. Теди, же би було достаточно цепло у пластенїку трошели два метери древа за ноц. За тоти три тижнї потрошели седемдзешат метери древа и скоро тисяч осемсто бали. Комплетни трошок бул 4 тисячи еври.
– Нє було анї лєгко найсц древа у штред сезони топеня. Правда же зме цали рок робели, мож повесц задармо, алє голєм нам пресада нє препадла. Були зме на нули, алє нє у минусу – гварел Янко Салонски з Дюрдьова.
НАЙЛЄПШИ ПЛАСАМАН НА ЛИМАНСКИМ ПИЯЦУ
За рентабилносц и економичносц пластенїкох, значна и змена желєняви у цеку рока, цо Салонсково почитую. Главна сезона им вчасна яр и єшень, а влєце нє маю вельо желєняви, бо теди цена нїзша. Свойо продукти предаваю на Лиманским пияцу, тезґа число 24, нєдалєко од других Дюрдьовчанох, блїзко при уходу коло пошти.
– У Новим Садзе єст вецей людзох, та ше и вецей преда. З початку зме предавали у Дюрдьове на пияцу, алє нє мож предац количество. На пияцу уж познаю нашо продкути, зна ше же яке долу таке и горе. Та вше предаме шицко цо ше однєше – гвари Янко.