Яки ти знаш же єст дуйни инструменти? Ми чули за трубу, кларинет, саксофон, а тераз зме од Мартини Фейдийовей зоз Нового Саду дознали вецей и о флаути, отменим инструменту на хторим вона зна барз крашнє грац. Одгадла нам и яки ище нєзвичайни гобиї ма.
Мартина школярка седмей класи, а на флаути почала грац у трецей класи, кед ше уписала до Музичней школи „Исидор Баїч” у Новим Садзе. Дахто би ше можебуц опредзелєл за инструмент хтори частейше можеме видзиц на интернету, телевизиї, лєбо на даяких програмох, як цо то, поведзме, клавир, тамбура, ґитара, лєбо гармоника, алє Мартина заш лєм вибрала флауту. Прецо?
– Oдвше сом знала же будзем грац на флаути. Моя терашня наставнїца пайташка мойому оцови и кед сом ше народзела, накадзи ме видзела, гварела же ґу нєй будзем ходзиц на годзини флаути, та так и було – приповеда нам Мартина и далєй нам толкує яки то флаута инструмент.
– То як длугша палїчка, хтора ма клапни и до нєй ше дує. Поведла бим же флаута як даяки кральовски, отмени инструмент, ма фини звук, нїжна є и високо грає. Початок ми бул чежши, бо сом у другей и трецей класи пре корону ходзела онлайн. На перших годзинох сом найбаржей учела як правилно дихац. Єст вежби хтори нам помагаю же бизме то лєпше робели – потолковала нам Мартина же флаута спада до дуйних инструментох, та прето барз важне мац добри плюца.
Волї грац швидки и длугоки композициї, як тоти цо иду помали, а на годзини флаути барз люби ходзиц, док на солфедьо, гвари, дакус менєй.
– Два раз тижньово мам флауту, два раз солфедьо и раз оркестер. Кажди дзень и дома вежбам грац. Мой тато грає на кларинету и саксофону, та дакеди вєдно граєме и кед ми даєдни композициї нєясни, вон ми може розтолковац. Видзи ше ми же тераз єст досц дзеци хтори граю на флаути. Пре корону сом затераз наступи мала лєм у школи на явних годзинох. Роздумовала сом предлужиц и штреднє музичне образованє, алє ище вше сом нєсиґурна – гвари нам Мартина, хтора попри шицких тих обовязкох старчи ходзиц и на годзини руского язика, а два раз освоєла и перше место на медзиокружним змаганю.
Думали зме же нам пове же у школи найволї музичне, алє нас нєсподзивала кед нам гварела же єй заш лєм хемия облюбени предмет.
– Интересантна ми тота наука, любим раховац атоми, як ше миша субстанци – додава вона, а спомла нам и же донєдавна мала єден наисце нєкаждодньови гоби, алє тераз нє сцигує ходзиц ище и на ньго.
– Ходзела сом на секцию циркузу. Анї я скорей нє знала же постої така секция, алє мойо пайташки з класи ходзели, та вец там часто орґанизовали и родзени днї, так же ше и я заинтересовала. У циркузу барз важни баланс. Вишали зме ше по трапезу, ринґу, гадвабу, жонґлирали, єст куля по хторей чежко ходзиц. Трапез ми бул найинтересантнєйши. То єдна палїца заквачена за два штранґи и по нєй ше пендраш, окруцаш и таке. Часто сом падала зоз трапезу, алє сом ше нє бала, бо долу єст струнячи, та ше спаднє на мегке. Наздавам ше же пошвидко будзем мац лєпши розпорядок же бим ознова могла ходзиц – припознала нам Мартина, хтора скорей ходзела и на балет.
Дознали зме и же Мартина у шлєбодним чаше люби рисовац и правиц рижни дробнїци як, наприклад, мендюши, алє и макраме, а то, як нам потолковала, технїка плєценя. Ми ше наздаваме же пошвидко будземе мац нагоду пойсц на єй наступ на флаути лєбо, хто зна, можебуц и у даєдним циркузу.