Ґарадичу по ґарадичу, по докторат

автор а. балатинац
621 Опатрене

Доц. др сц. Славица Дудаш, у културним швеце рускей заєднїци у Горватскей найпознатша по барз успишних наступох зоз Дружтвом „Калїна” зоз Риєки, алє єй професийна кариєра вельо упечатлївша.  О тей  драги, од Миклошевцох, прейґ Нового Саду по Берлин, а вец заш по Риєку, вона приповеда…

Дудашова народзена у фамелиї Олґици и Дюри Рамачових з Миклошевцох. Зоз шестру, тиж Олґицу, росла у мирним сримским валалє дзе активносци найчастейше вязани за церкву, фамелию, културу и спорт.

– Моя перша учителька була моя сушеда Мария Папуґа, хтора ме почала учиц 1974. року, а факултативну наставу мацеринского язика преподавал ми учитель Дюра Лїкар. Ище як дзецко, любела сом ше на бициґли спущовац з брегох спрам Томповцох, скакац на ґумох, бавиц ше на вибивачки, а мали зме и свойо „бази”, односно, кажде свой конар на сушедовим ореху. Було нам крашнє одрастац у Миклошевцох – гвари вона.

З ВАЛАЛУ ДО ВАЛАЛУ

Други  штири класи Славица ходзела до школи у Чаковцох, а потим ше уписала до стреднєй польопривредней школи до Руского Керестура, по шестриних шлїдох, алє и других Миклошевчаньох и Петровчаньох хтори ше уж там школєли.

– У стреднєй школи польопривредного напряму моя професорка и класна була ми Емилия Планчак. У штвартей класи часто приповедала з нами о будуцим унапряменю, випитовала нам ше о наших прихильносцох, преценьовала чи бизме, и дзе бизме ше могли уписац на студиї. И нєшка ше здогадуєм єй словох и перших информацийох о студийних програмох и упису на Польопривредни факултет дзе и сама студирала. Приявела сом ше на напрям Землєдїлство зоз заградкарством. Покладала сом три примаци испити, а спомедзи 490 приявених студентох, я прията як єденаста на лїстини од 190 будуцих студентох хтори прияти – здогадує ше початкох своєй академскей драги и єдней новей фази у єй живоце хтору наволала „нїґда нє одустац”.

Кед була абсолвент (пияти рок студийох) почала война на просторох бувшей Югославиї, а з Нового Саду до Миклошевцох теди нє мож було путовац. По словох нашей собешеднїци нє мож було анї студирац як спада. Єден час з родичами вообще нє мала контакт.

– Праве теди сом мала дипломовац, алє видзела сом же з того нє будзе нїч, та сом претаргла студиї у Новим Садзе и пошла до Нємецкей. Там сом перше була вибеженєц, учела сом нємецки язик,  а у медзичаше сом народзела и сина. Понеже  сом видзела же без дипломи будзе чежко, почала сом студирац и робиц. Попри шицким тим, траґично сом страцела и оца. Були то насправди чежки часи у моїм живоце хтори нє прешли без пошлїдкох – памета Славица.

Дудашова студирала на универзитету Гумболд (Humboldt) у Берлину и як гвари, нє було лєгко студирац на странским язику, алє за розлику од Нового Саду, дзе знало буц коло 400 студентох у амфитеатру на базичних преподаваньох, там то були мали ґрупи дзе ше шицки познали по мену и презвиску, и знали хто одкадз приходзи.

ПЕРШЕ ҐЕНЕРАЦИЯ ПО БОЛОНЬСКИМ ПРОЦЕСУ

– У Берлину сом нє була єдина странкиня на студийох. Упознала сом нових людзох хтори ми постали добри приятелє и з хторима сом и нєшка у контакту. Зо мну студирали Луа зоз Виєтнаму, Фаустас з Литви, Паул з Кениї…  Од шицких испитох хтори сом положела у Новим Садзе припознали ми лєм три семестри, та сом ше преруцела на гортикултуру, дипломовала и постала инженєр аґрономиї  – приповеда Славица, хтора була  перша ґенерация студентох Болоньского процесу. На тим ше нє застановела, уписала ше и на докторски студиї.

– На постдипломских студийох сом достала трирочну стипендию самостойней держави Берлин, а при концу докторских студийох ми ше поспишело достац ище два шейсцмешачни стипендиї, єдну од самого унуверзитету Гумболд, а другу прейґ єдней фондациї за помоц странцом. Професор Böhme, мой ментор, мал добри искуства у роботи зоз странцами, та попри фаховей потримовки, давал потримовку и у пренаходзеню стипендийох за своїх докторандох.

Славица ше на докторски студиї уписала 1999. року, а закончела  их на початку 2005. Докторовала з обласци гортикултури, точнєйше, ароматичних и лїковитих рошлїнох на тему: Випитованє вплїву вибраних факторох на етерични олєй тимияну.

БЛЇЖЕЙ ҐУ СВОЇМ

После Нємєцкей Славица одходзи до Риєки и 2006. року достава роботу на Универзитету у тим месце, точнєйше на Польопривредним оддзелєню у Поречу. За 17 роки роботи напредовала у своїм фаху, напредовала од асистента по професора фахових студийох, нєшка є доктор зоз науковей обласци биотехнолоґиї, обласци аґрономиї (польопривреди).

Доц. др сц. Славица Дудаш преподава на даскелїх студийних програмох, напрямох: на фахових трирочних студийох Медитеранска польопривреда и Винарство у Поречу и на нових студийох аґротуризма у Риєки. Преподава  заградкарство, ароматични и лїковити рошлїни и заградкарство у защицених просторох, у пластенїкох.

Робота професора, як гвари, з боку часто випатра лєгка, окреме кед ше споминаю длугши одпочивки, алє други бок тей медалї же чловек насправди муши любиц свою роботу, бо зоз законченима студиями, наука нє престава.

– Моя робота, попри спомнутого, подрозумює и цалого живота ше усовершовац, провадзиц фахову литературу,  велї  други преподаваня и робота на проєктох, медзинародна черанка знаньох и искуствох, робота зоз студентами хтори нам приходза прейґ Еразмус плус програми…

Ниа, у тей хвильки мам пецерих студентох з Портуґалиї на предмету ароматични и лїковити рошлїни. Сатисфакция за шицок тот труд, толкує Славица, кед вас припознаваю и почитую, а тото цо научице, дава додатну вредносц вашому академскому животу. 

У єй роботней кнїжочки попри шицкого цо скорей посцигла, уписане и тото: Водитель европских проєктох, Ароматерапеут и Фитотерапеут.

Остатнї 17 роки була ментор коло 80 дипломцом, а того року будзе мац пецерих студентох хтори дипломску роботу одлучели писац праве при нєй.

З лїва на право: Ґабриєла Ткалец, Желька Комленац, Дияна Сорич Дупор, Драґица Церовац, Ален Полич и Славица Дудаш
Фото: Sergej Drechsler

ШПИВАЦКИ УСПИХИ У ДРУЖТВЕ КАЛЇНА

– Бул то период од 2007. по 2019.рок. Наступали зме на велїх наших, алє и других манифестацийох. Вше зме ше намагали буц цо успишнєйши, а то вимага велї проби и вельки труд. Шпивали зме найчастейше руски и українски шпиванки. Замерковал нас познати истарски шпивач Ален Полич и поволал же бизме з нїм наступели, а нам то була велька чесц. Було то 2011. року на фестивалу „Мелодиї Истри и Кварнеру” и освоєли зме перше место. А вец ушлїдзели и други наступи. Було то барз цикаве искуство, велька бина, вельки оркестер, професионалци кед нас рихтаю за наступ, рефлектори, овациї публики… Каждому з нас  якош мило, були зме занєшени зоз шицку тоту популарносцу, обчаровало нас, алє моя професия ми була важнєйша, а и шицким моїм колеґиньом зоз тей шпивацкей ґрупи – приповеда Славица и предлужує о наступу на барз познатим сериялу „Лиєпом нашом” хтори ше длугши час приказовал на першей програми горватскей телевизиї.

Славицов син Иґор, з початку того тексту, нєшка одроснути чловек, жиє у Берлину, дзе закончел студиї физики на Технїчним универзитету, а у тей хвильки є на трирочних студийох права.  Мац Славица ше у нїм барз цеши,  вона у Риєки, алє часто ю мож видзиц и у Миклошевцох кед приходзи обисц свою мацер.

ПОПУЛАРНА ТЕРАПИЯ

– Ароматерапия по самей назви гутори же слово о терапиї з етеричнима и рошлїнскима олєями. Ароматерапеут нє меня преписану терапию од дохтора, лєм ю надополнює.

Мой совит будуцим ароматерапеутом же би нашли даяку озбильну и квалитетну школу ароматерапиї, а насампредз же би любели тоту роботу, а вец най преглїбя и комбиную свойо основни знаня зоз другима технїками. Єдна з цикавших терапийох то Raindrop технїка – совитує Дудашова.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ