Папаґаї, файти мали александар, барз любопитлїви, интелиґентни и ґрациозни, вязани су за своїх власнїкох, нє барз су бояжлїви и ганьблїви, нє барз гласни и идеални су за триманє у обисцу, а попри желєней, птици можу мац и белаво-билу, жовто-билу, билу або жовту фарбу пиря.
Членїца Здруженя за защиту и пестованє дробних животиньох зоз Кули, Саня Сакач з Коцура, концом прешлого року зоз своїма папаґаями, файти мали александар, на двох змагательних виставох достала найвисши оцени, 96 поени, дипломи и шампионски погари.
– На 50. Медзигородскей вистави дробних животиньох у Кули, 1. и 2. новембра прешлого року, на хторей було и оценьованє папаґайох, мойо папаґаї, файти мали александар, жири оценєл так же им дал найвисши оцени, односно 96 поени и преглашени су за шампионох, а я достала диплому и шампионски погар у катеґориї А3. Потим сом на вистави дробних животиньох, хтору 1. децембра прешлого року орґанизовало Здруженє одховйовачох дробних животиньох зоз Пиньвиц, виложела мойо птици и ту вони тиж освоєли 96 поени и преглашени су за шампионох, а я достала диплому и шампионски погар – гутори Саня, и предлужує же папаґаї полюбела ище у дзецинстве.
– Мам тото щесце же сом од дзецинства була зоз птицами, з папаґаями, бо их мой оцец Данил вше тримал. Вон их барз любел и бул успишни з нїма. Перше тримал дробни файти папаґайох – тиґрици, фишери, нимфи, розели, а вец и мали александар, од найменших ґу векшим. Оцец 2022. року умар, та их допатрала моя мац Драґана, а вец пошвидко ше я и почала старац о папаґайох, кармиц их и чисциц при нїх. Оцец бул член Здруженя за защиту и пестованє дробних животиньох зоз Кули, а кед умар вец ше и я учленєла. Поволали ме виложиц мойо папаґаї и було ми мило же су оценєти як барз квалитетни и допатрани. Волали ме на вецей места викладац папаґаї, алє нє сцигуєм вшадзи пойсц, бо мам и други обовязки – толкує Саня.
Тераз ма дванац матични пари
У своїм одховйовалїщу за папаґаї Саня тераз ма 12 матични пари файти мали александар, хтори иншак барз любопитлїви, интелиґентни и ґрациозни, вязани за своїх власнїкох, нє пребарз су бояжлїви и ганьблїви, нє барз су гласни, окрем у фази пареня, и идеални за триманє у обисцу.
– Вони штредня файта папаґайох, вельки су од 40 по 42 центиметри зоз пирками хвоста, а штредня чежина им коло 130 ґрами. Маю характеристични червени писк. Любя лєциц, нє барз су гласни, алє у нашим обисцу их вше мож чуц як шпиваю, аж и кед ше прейдзе коло обисца по улїци. Я ше уж звикла на тото же шпиваю и мнє ше то пачи. Основна фарба им желєна зоз шветлєйшу ниянсу желєней на першох, и то звичайна фарба за тоту файту папаґайох. Попри желєного, мам и папаґаї хтори маю жовте пирє (лутино), биле (албино), белаво-биле (пастел), жовто-биле (кремино), лилове (виолет), даєдним жовти лєбо белави лєм хвост або глава, а мам и трифарбово. Од тих хтори я мам, найвецей сом предавала жовти и жовто-били папаґаї – гутори Саня.
Вона гвари же при младих папаґайох чежко розликовац чи є женского чи хлопского полу, бо исто випатраю, алє самец, после того як наполнї два роки, достанє чарне пирє як персцень коло шиї и вец ше зна же тота птица хлопского роду. Самици папаґая и млади обидвох полох нє маю перцень коло шиї.
– Оцец направел одховйовалїще папаґайом, маме волиєри, вельки клїтки котри широки вецей як єден метер, длугоки два метери и високи вецей як два метери. У каждей волиєри ше находзи по єдна пара. Пошвидко им будзем правиц гнїзда, самици папаґая ше буду нєсц, кажда знєше 6-7 вайца и вец их насадзим. Кажда самица папаґая шедзи на вайцох три тижнї, 21 дзень, и вец ше вилягню мали. О младих ше стараю обидвойо родичи од априла по юний, дас пейц-седем тижнї су з родичами, покля нє науча сами єсц и лєциц. Вец их видвоюєм и премесцим до другей волиєри. Кед наполня седем тижнї, млади цалком достаню пирє – гутори Саня и додава же папаґаї поставаю буц самостойни кед наполня два роки.
– При папаґайох интересантне же жию по пари. Нє можем повесц же сами вибераю партнера, або партнерку з хтору вец жию у истим просторе, то я зробим кед наполня два роки и кед видно розлику медзи хлопским и женским полом. Я их спаруєм по випатрунку же би мали папаґаї були витални и красни, же би мали красну фарбу, и то кед маю два роки, односно, кед су у фази за даванє потомства. Рочно самици папаґая знєшу дас до 40 вайца и вец ше ми вилягню коло 30-40 мали – гутори Саня.
Любя єсц зарна, овоц и желєняву
Млади папаґаї, кед ше осамостоя, кед науча лєциц и єсц, Саня предава, алє себе вше зохаби же би мала и даскельо пари у шлїдуюцей сезони.
– Викладам их и предавам на берзох у Новим Садзе, Суботици, Зомбору, Сримскей Митровици, Панчеве, Пожаревцу и Зренянину. Берзи ше отримує од септембра по марец кед млади папаґаї подрошню. Людзе их купую кед сцу мац хижних любимцох, а купую их и кед маю одховйовалїща за папаґаї, та сцу дакус пременїц фарби, або злєпшац виталносц ята – толкує Саня.
Папаґаї мали алексанадр, як дознаваме од Санї, найволя єсц слунечнїк, просо, овес, рижни овоци и желєняву зоз загради, а мархву обожаваю. Тиж любя и орех и сухе грозно.
– Желєняву и овоц им вше швижу купуєм, а зарна на велько, у мехох и, углавним, купим за цали рок нараз од єдного чловека з Вербасу, та им лєм досипуєм же би вше мали єдзенє пред собу, и вони вец джубкаю. Кажди дзень им пременїм воду. Просториї им чисцим раз у тижню, бо вони кед єдза, скоро половку розруцаю, а дас лєм половку поєдза. През жиму заверам отворену часц їх простору, конк хтори опрез волиєрох, а кед оцеплєє шицко поотверам, и лєм дротова мрежа їх чува же би були безпечни и же би нє одлєцели. Вжиме су мирни и барз су задовольни нука у цеплим. Можебуц можу поднєсц кед им жимно, алє зме то нїґда нє допущели, бо зме ше бали же чи нє помаржню. Вше патрим же би им було цепло, а и вони барз любя кед им цепло – приповеда Саня.
У Сакачових на дворе єст волиєра зоз базенчком, та их там Саня пуща през лєто же би уживали.
– Каждого папаґая мушим лапиц зоз лапачку зоз мрежу и вец их єдно по єдно премесцам до того простору. Любя ше купац, там уживаю и шпиваю. Кед сом була мала, вше сом ручно кармела мали папаґаї. До пискох сом им зоз малим шприцом кладла єдзенє, уварене натарте вайцо, помишане з дакус води. То було у фази їх возросту покля ище нє знали сами єсц. Потим оцец предавал тоти папаґаї цо уж були самостойни. Кармела сом єдного по єдного и так сом их и полюбела. Папаґаї любя кед ше их гласка, мили су, даєдним сом, док сом була дзецко, лаґирала нохци, любели єсц торти и лєциц нука по обисцу – приповеда Саня, хтора у остатнї час роби у Нємецкей.
– Закончела сом штредню школу, напрям индустрийна фармация, а робим у Нємецкей як пестунка. Кед сом у иножемстве, помага ми моя родзина Зорица, карми папаґаї и стара ше о нїх. Идзем там на кратши период, шейсц тижнї, а вец сом шейсц тижнї дома. Длуго сом робела з родичами у нашей фамелийней месарнї, алє сом ше у остатнї час осамостоєла, робим у Нємецкей, та кед придзем дому до Коцура допатрам папаґаї, любим робиц коло нїх, а тиж и тот гоби – гутори Саня, хтора єдна з малочислених женох у тим гобию, на виставох и змаганьох.
Кед ше трима папаґаї, треба вельо укладац, алє Саня надополнї трошки так же предава млади и, як гвари, мож дакус и заробиц. Планує их и далєй ховац, а любела би кед би то були даєдни векши файти папаґайох. Тим, хтори тримаю папаґаї нука, у хижи, надпомина же кед папаґай заварти, клїтка треба же би була векша же би могол лєциц, а кед клїтка мала, вец ше го муши пущац же би лєцел по просторийох. Вец будзе здрави и весели, а домашнї буду уживац у його краси и шпиваню.
