Польопривредне ґаздовство Боґданов зоз Дюрдьова вецей як петнац роки продукує орґански лїсковци, штири файти пасулї, билу кукурицу, бамию, алє и шпарґлу.
Гоч шпарґла ище вше нє таке часте єдзенє на столох людзох ширцом по Сербиї, вше вецей єст тих хтори препознаваю єй квалитети – од поживних вредносцох по деликатни смак. Єден з тих цо препознал потенциял тей култури и одлучел ше єй пошвециц на природни способ то Сима Боґданов, продукователь орґанскей поживи зоз Дюрдьова. У своєй загради, без хаснованя хемийних средствох, уж пейц роки успишно садзи шпарґлу.
У нашей розгварки зме од Боґданового дознали чом праве шпарґла постала його вибор, чи вельке виволанє орґанска продукция и як випатра драга од садзеня по перши швижи младнїки.
Шпарґла (лат. Asparagus officinalis) то вецейрочна рошлїна, котра позната по своїх длуговастих и меснатих младнїкох. Трима ше за єдну з найстарших желєнявох хтору хасновали и стари Єгиптянє, Греки и Римянє, нє лєм як поживу, алє и як лїк. Богата є зоз А, Ц, Е и К витаминами, зоз фолну квашнїну, желєзом и влакнами.
Постої желєна, била и лилова файта шпарґли, а їх фарба завиши од способу продукциї и виложеносци шветлосци.
Нїч нє случайне
– Велї ми ше питаю же чом продукуєм праве шпарґлу, лєбо чом праве бамию? Випадло же случайно, алє, у ствари, знам же нїч нє случайне. Я ше одмалючка занїмал зоз спортом и теди сом и научел же костиранє, попри рушаня, барз значне за нашо обще здравє. Кед сом остал без роботи, роздумовал сом о тим же би було добре почац продуковац орґанску поживу. Мал сом жеми хтори нїґда нє були опирскани, понеже мой оцец нїґа нє бул за тото, та сом перше там посадзел лїсковци, а вец сом почал продуковац пасулю, бамию, та и шпарґлу – започина нашу розгварку Сима Боґданов и предлужує далєй:
– Упознал сом ше зоз єдним чловеком зоз Банатского Карловцу хтори уж роками продукує шпарґлу, и од нього сом и дознал дацо вецей о шпарґли и о самей продукциї. Мнє ше то барз попачело, та сом купел од ньго кореньчки за шпарґлу, бо ю мож садзиц зоз нашеня и зоз кореньчка – гварел нам.
Рок бул идеални
Од Боґданового зме дознали же ридко хто зна же шпарґли треба од два до три роки, у зависносци од того як ше ю садзи и яка хвиля, же би дала перши младнїки. Як нам гварел, то рошлїна за сцерпезлївих людзох.
– Тот рок бул наисце идеални за шпарґлу. Нє одвитовали єй лєм температури коло нули у периодзе кед вона уж рушела. Теди ше позмарзовали шицки младнїки хтори вибили. Пейц роки садзим шпарґлу и нїґда сом нє мал даяки проблеми цо ше дотика здравственого стану самей рошлїни. Нє нападали ю печарочки, лїсцово пши, лєбо ардза – гварел Боґданов.
Шпарґла рошлїна хтора вимага же би коло нєй шицко було чисте, без трави и коровча. З оглядом на тото же наш собешеднїк продукує орґанску шпарґлу, нє хаснує рижни хемийни защитни средства, та гвари же у такей ситуациї найволї поробиц малч. Малчованє то аґротехнїчна мира хтора уплївує на звекшанє температури жеми и так доприноши лєпшому зачуваню влаги у жеми. Так ше зопера и зявйованє коровчох, а шицко тото доприноши векшей продуктивносци рошлїни.
Предава на Рибовим пияцу
Боґданово свойо продукти предаваю у Новим Садзе на Рибовим пияцу, на хторим маю свойо место.
– Ище вше нашо людзе нє упознати нательо зоз шпарґлу як поживу, алє сом ше приємно нєсподзивал кед сом видзел же ю людзе, у ствари, часто купую. Шпарґли, углавним, позпредам шицки, а вельо раз ше случело же ми захибели, та сом их познєйше розношел купцом по варошу. Шпарґлу, тиж так, предаваме и рестораном. Нє питанє чи ше ю преда, алє кельо будзе коштац. Гоч у хторим ресторану кед ше ю понукнє, преда ше ю – приповеда наш собешеднїк.
На концу нашей розгварки, док преходзиме през шори шпарґли, питали зме ше Симови же яки його плани за убудуце, кед слово о продукциї других културох, алє и продукциї шпарґли. Гварел нам же планує зменшац продукцию бамиї на пейц до шейсц шори на полю, а посадзиц вецей шпарґли, бо ю тераз ма посадзено лєм на пол загради. Роздумовал о тим же би могол посадзиц и аронию, алє увидзи ище. Цо ше дотика шпарґли, планує ю посадзиц до цалей загради и наглашел же тераз зна же ю нє треба садзиц барз на густо.
– Кед сом починал продуковац шпарґлу, нє знал сом же ше сама рошлїна барз шири, а вєдно з ню и єй корень. Проблем настава кед преходзим помедзи, бо вец случайно станєм на рошлїну и зламем ю. Тераз кед ю будзем садзиц, знам же треба направиц векши розмак медзи двома хижками, голєм метер, а нє трицец центиметери як цо є тераз – закончел Боґданов нашу розгварку.
