Там дзе брег облапя город

автор М. Надь
141 Опатрене

На початку фебруара сом була на кратшим путованю у Чарней Гори и нащивела сом товаришки зоз хторима сом студирала. Тиж, зоз єдну од нїх сом була у Америки, дзе зме вєдно препровадзели цале лєто 2023. року на програми Work and travel. Потераз маме числени памятки котри будземе завше паметац, а нательо зме ше зблїжели як кед бизме ше одвше познали.

През цале школованє ме волали же бим пошла до нїх, алє понеже сом вше мала обовязки, нє удало ше ми. Тераз, накадзи сом обачела же мам даскельо днї шлєбодного часу, волала сом их и догварели зме ше же пойдзем до нїх. Нє требало ше вельо рихтац, важне ми було лєм сцигнуц, а за шицко друге ше остарали мойо домашнї котри наисце госцолюбиви. Знала сом же гоч цо най надумаме, то зме годни и витвориц док ше подогваряме.

Найинтересантнєйше на зацагнутих плажох

До Чарней Гори, точнєйше до Никшичу, сом путовала на автобусу зоз Вербасу. Рушела сом вечар и рано ме дочекала товаришка. Такой зме пошли до єй квартелю на фриштик, прави по їх мири – домашня шунка и сир. Потим зме ище дакус одспали и коло поладня зме ше пошли шпацирац и на кафу. Були зме тиж и на озеру Крупац, дзе ше жителє Никшичу купаю през лєто и, углавним, кажде з нїх там научи плївац. Озеро Крупац иншак и єдно з найоблюбенших местох за одпочивок у тим краю, вода у нїм криштально бистра, нєстварно красней белавей фарби през цали рок, а гваря же найкрасшу фарбу ма вяри. Коло озера природа прекрасна и рижнодна. Озеро штучне и повязане є зоз околнима озерами Слано и Вртац. Направене є 1950. року за потреби гидроелектрарнї Перучица.

Од 2011. року у першей половки авґуста на Крупцу ше отримує и тридньови рок музични фестивал ,,Лейк фест”. През лєто на озеру єст вельо ушорени плажи за купанє, алє, як гваря домашнї, найинтересантнєйше на плажох котри зацагнути у нєдотхнутей природи и урядово су нє пририхтани за купачох. Велї домашнї ше опредзелєю свой лєтни одпочивок препровадзиц праве ту.

През приповедку и розпатранє городу сом дознала же Општина Никшич найвекша општина у дакедишнєй Югославиї, гоч ми нє випатрало же є така велька на перши попатрунок док зме остатнї дзень нє пошли на брег Требєса зоз хторого видно цалу општину. Никшич и други город по велькосци, у нам сушедней Чарней гори, а його история приповеда приповедки ище зоз античного часу. На його просторох ше находзело римске населєнє Анаґастум, чийо остатки мож видзиц и нєшка. У штреднїм вику його територия припадала сербским державом, познєйше, скоро штири вики, бул под окупацию Османского царства. По ошлєбодзованю постал часц Князовини Чарней Гори и так ше розвивал Никшич, котри по нєшка постал тарґовецки, туристични и економски штредок. Нєшка є познати по металурґиї, рударскей и, вшелїяк, пиварскей индустриї.

Як сом дознала, Никшичанє ше цеша же у їх месце и єдна зоз найпознатших пиварох на тих просторох, и же праве главни продукт ноши назву по їх городу – Никшичке пиво. Пивара настала концом 19. вику як мала локална продукция, котра по нєшка преросла до правого ґиґанта.

Ритем води котра заплюскує стини
Ютредзень зме видзели часц Бококоторского залїву, и прешли през Биєлу, Баошичи и други повязани места котри ше шорую по Ядранским приморю у тей часци. На концу зме нащивели Герцеґ Нови, дзе зме зохабели авто и зишли ґу морю. Як зме зиходзели ґу морю, так ше вше баржей чувствовало опущуюци морйови пах. Гоч жима прекрила копно зоз нїзкима температурами, шивима хмарами, побережє моря праве теди указало свой мирни ритем. Шейтанє коло моря було цалком иншаке як влєце, место галайку, моцних габох, моцного слунка зме тераз мали нагоду слухац лєм ритем води котра помали заплюсковала стини и каменьча на плажох. На празних плажох була лєм нєдотхнута природа, котра скоро як кед би забула же лєто дораз приходзи, а з нїм и полно туристи. Чайки нєпреривно лєцели коло моря и вирно чували свою територию. Морйо нє напущую анї рибаре, котри през цали рок виходза на своїх ладьох, а и тераз прикрашовали Ядран.

Шедли зме до кафичу попиц кафу, припатрали зме ше на морйо, слухали звук габох, одпочивали очи и уживали у безконєчним поглядзе до далєкосци. Морйо вжиме наисце специфичне, прето же нєт тельо туристох, и, гоч ше нє мож купац, заш лєм, ше мож одпочинуц.

Потим зме плановали пойсц до Босней до Требиня, медзитим, кед зме сцигли на гранїцу, там спаднул систем и затримали бизме ше вецей на гранїци як у городу, та зме рушели назад на авту.


Треци дзень зме пошли на брег Требєса (спомнути на початку текста), зоз хторого видно цалу општину Никшич и панораму околїска. Находзи ше такой при городзе, а брег и свойофайтови симбол того краю. На самим брегу ше находзи готел и ресторан зоз исту назву як и брег, парк за дзеци, а доокола сами древа и прекрасна природа. Тоти краї, точнєйше брег Требєса, тиж бул населєни ище у праисториї. Нєшка ту барз красни предїли за одпочивок, єст часц за рекреацию, ушорени бициґлистични дражки и дражки за горякох. Праве место за одпочивок гоч кеди, без огляду на часц рока. Пополадню зме преславели родзени дзень, помали сом почала паковац куфри и врацела ше назад до Сербиї.

Таки кратки путованя наисце приємни, мож ше одпочинуц и ,,наполнїц батериї”. Понеже сом ше зоз товаришками длуго нє видзела, през лєто вони обидва були у Америки, потим такой пошли до Чарней Гори, та зме ше през тото кратке стретнуце набешедовали, здогадли студентских часох и дожицох, а плануєме вєдно даґдзе и одпутовац.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ