Лєм щира потримовка помага у ришованю табу темох

автор а. бучко 6. април 2021

Насилство над женми тема хтора тих дньох у фокусу. Млади ґлумици припознали же були жертви силованя з боку особох познатих ширшей явносци. Медиї и дружтвени мрежи ше розжирячели, и днями ше о тим дискутує. Явносц подзелєна. И праве ту видно вельки розлики у системи вредносцох хтори стоя споза виповедзених словох, виражених становискох, або прешвеченьох. 

Ґрупа „Новинарки процив насилства над женами” публиковала „Напрямки за медийне информованє о насилству над женами”. Но, тоти напрямки випатра треба промововац и у смислу писаня на социялних мрежох, прето же праве там, у медийох, алє и од обичних гражданох мож пречитац зоз шицкого: од осудзованя по обвиньованя, прейґ потримовкох до постох хтори маю за циль потримовку, а у сущносци су цалком викривени.

Же сексуалне насилство ґлобални проблем – то знаме. Же думаме же розвитши дружтва од нашого, сензибилизованши по тим питаню – думаме,  поготов кед слово о случайох у хторих жертви або оподозривени и виновнїки познати особи з явного живота. Правда же ше у велїх правилнїкох дискутовало и дошло до заключеня же познатим особом „зменшане право на приватносц”, но мушиме ше сами себе опитац покля то, у ствари, идзе и кеди преходзиме линию од роздумованя, шлєбоди бешеди, по бешеду мержнї и уквильованя, або и  физичного калїченя других, и хто,  або цо нам то дава за право же бизме то и зробели?

РЕТОРИКА И УПЛЇВ НА АТМОСФЕРУ ПОХОПЙОВАНЯ

О тим яки проблем то представя у ЗАД писала писателька и феминистка Роксане Ґей у своїм есею „Як трациме” (How we all lose), у кнїжки „Подла феминистка” 2012. року. У есею, хтори ше одноши на доживйованє феминистичней борби, Ґей спомина даскелїх политичарох (углавним сенаторох, представительох рижних союзних державох), хтори бешедую о дзивчатох хторих „лєгко силовац”, потим о „леґитимним силованю”, „щирим силованю”, як и оксиморону „присилююцого силованя”, та и же у своїх бешедох упознаваю поняца як цо  „emergеncy rape” – односно „нєодложне силованє”…  Слова политичарох хтори викривюю цошка цо барз страшне, як цо то силованє, уплївую на формованє атмосфери ґу тому дїлу сексуалного напаствованя. Тото уплївує и на формованє похопйованя людзох того дїла и його чежини. И прето би медиї требали осторожно приступиц ґу информованю,  окреме кед тема – сексуални нападаня на жени, и то зоз вецей бокох. З боку реторики, потим и найбаржей пре уплїв словох хтори пласирую до явносци, а хтори ище як можу очкодовац саму жертву, алє и єй интеґритет.

Медзитим, цо ше случує? Случує ше же на дружтвених мрежох, хтори ширя поняце информованя, та и новинарох, настава цошка цо ше вола гражданске новинарство. Поняце шлєбоди бешеди ше, нїби, шири, бо шицки маю нагоду повесц тото цо сцу. Но, забуваме на барз важне питанє з початку того тексту: Чи ше шлєбода бешеди преширела, чи викривела? Друге питанє, a повязане зоз тим – прецо ше особи чувствую п(ре)оволано же би коментаровали або виражовали свойо думанє и становиско у вязи зоз случаями насилства? Тото сом ше опитала Ивани Перич, психолоґинї и координаторки СОС женского центру у Новим Садзе. Вона толкує же шицки дружтвени феномени виволую реакцию явносци, бо то у основи дефинициї становиска.

Становиско то одношенє, здобуте або научене, ґу зявеньом у нас и коло нас хторе нас наганя на реакцию, окреме кед слово о феномену хтори емотивно барз офарбени и хтори нас застрашує.

Ивана Перич

Кед становиска часц системи вредносцох, а вредносци часц идеолоґиї, ясне чом ше доминантно виражує нєпорозуменє феномена сексуалного насилства, бо зме глїбоко зачирени у култури и дружтве хторе ище вше нормализує сексуалне, алє и други форми насилства над женами. Система вредносци и идеолоґия хтора нас окружує патриярхална, а знаме же у таким „милєу” вреднованє женох на другим месце. Жена  обвинєна же провокує и виволує насилство, же насилство фалсификує же би витворела даяки свой циль… – толкує Ивана Перич нє лєм о чувстве особох же би виражовали свойо становиска, алє и о одношеню дружтва ґу жертвом.

ПРИЦИСОК НА ЖЕРТВИ

Виражованє становискох найчастейше видзиме на дружтвених мрежох. Доступни су велькому числу людзох и там мож написац скоро шицко цо ше сце. З другого боку, у медийох тоту привилеґию маю лєм подаєдни.

Тоти становиска нє лєм же уплївую на формованє атмосфери у дружтве и колективного розумованя,  вони сиґурно уплївую и на жертви.

Психолоґиня Перич толкує же вельки уплїв ма тото же яки становиска превладую у дружтве. Кед су позитивни и кед ше жертва чувствує прилапено и потримано з боку явносци и социялней заєднїци – лєгчейше прежиє свойо искуства. Алє кед єст осудзованя, знєважованя, та и увредзованя хтори часто видно на дружтвених мрежох, та аж и отворени гроженя – то ище баржей трауматизує особу, ґура ю до посттрауматскей реакциї и зопера процес виздравеня.

ДРУЖТВЕНИ МРЕЖИ СЛАБО ФИЛТРОВАНИ ПРОСТОР

До проблематики виражованя становискох на дружтвених мрежох  хтори можу уплївовац на жертви, уключуєме и Владимиру Дорчову Валтнер, новинарку и менаджерку дружтвених мрежох.

– Нє лєм же то потенциялно може уплївовац на жертви, алє така файта „потримовки” и „вирализациї” тей подїї ище як уплївує на жертви сексуалного насилства. Бо, ви вше на дружтвених мрежох можеце достац потримовку – през даяки статус, алє на ньго ше вше можу наквачиц людзе хтори увредзую, стиґматизую жертву, окреме кед слово о жени у смислу „сама тото питала” або слова „чом же потераз була цихо?”. Таки коментари нє можу охабиц ровнодушного нїкого хто ма у себе голєм дакус людскосци, а дзе ище жертву. Можебуц вона такой нє одреаґує на токсични коментари, алє така файта нарациї на мрежох уходзи до клїтинкох и на концу до менталного коду жертви – гвари Дорчова Валтнер.

Кед обачиме нєпредвидлївосц наших словох, односно постох на социялних мрежох, чи вони вообще маю уплїв? Дорчова Валтнер гвари же одвит у нас самих и же нам нє потребни совити фаховцох.

-Обуйме ципели жертвох силованя, або даякого другого насилства, окреме физичного. Чи би нам як жертви одвитовало кед би шицки на дружтвених мрежох дзелєли статуси, фотоґрафиї або ґрафики потримовки? Мнє особнє би то ище баржей звекшало чувство нєлагодносци, депресиї, болю. З другого боку, дакеди добре кед особи од интеґритету подзеля тоту файту потримовки, окреме у дружтвох хтори глїбоко патриярхални, як цо то случай у Сербиї.

ТРЕБА ПОТРИМАЦ, АЛЄ ВИБРАЦ СПОСОБ

Ивана Перич гвари же даванє потримовки може мац вельки уплїв праве прето же посиламе порученє жертви же є нє сама, же єй вериме, же прилапюєме єй искуство, же ю потримуєме и то барз важне за змоцньованє жертви.

-Анї єдна жертва нє може сама висц зоз изолациї хтору траума насилства принєше, потримовка нєобходна и у процесу приявйованя насилства, розбиваня цихосци, явного викладаня тому, а потримовка поготов барз важна у процесу вилїченя – гвари вона и толкує же теди кед жени през феминистични рух почали бешедовац о виковно уфундаментованей култури силованя, того моменту почала револуция.

Дорчова Валтнер преширює свой одвит о потримовки зоз прикладами на яки способ потримовка може буц ефикаснєйша:

Владимира Дорчова Валтнер

-Кед бизме место обявох на социялних мрежох послали особне порученє або мейл жертви – кед же маме даяку файту особнєйшого одношеня и контакту зоз ню – гвари вона и  предклада и же кед то явна особа, можеме пренайсц мейл адресу орґанизациї, установи або институциї дзе роби, и послац єй порученє потримовки на тоту официйну адресу, же би знала же є нє сама. Нє гварим же нє треба подзелїц обяву потримовки, алє ше треба опитац – „цо зоз тим я посцигуєм?  Я ридко кеди подзелїм таки обяви, а то нє значи же их нє потримуєм – толкує значенє и способ потримовки Дорчова Валтнер. Перичова додава же кед нє розумиме феномен насилства, лєпше нє писац нїч.

Потримовка прейґ дружтвених мрежох важна, алє кед то наисце щира потримовка. На тот способ можеме помогнуц и другим, часто нєвидлївим жертвом же би почали бешедовац о своїх искуствох, або же би поглєдали потримовку и защтиту.

 КОЛЕКТИВНА СВИДОМОСЦ МУШИ БУЦ ИНШАКА

Перичова толкує же у дружтве у хторим жиєме нєпреривно зме виложени черанки тезох у хторей чуваме погришно укоренєну систему вредносцох, а праве константна черанка тезох, нєзнанє и иґнорантносц хтори окружую феномен сексуалного насилства онєможлївюю нам можлївосц спратриц ствари на прави способ, розумиц же за насилство одвичательни тот хто го зроби, же насилство каждодньовосц и же на ньго треба реаґовац зоз нулту толеранцию. А же бизме то могли зробиц, потребне системске дїйствованє на полю пременки колективней свидомосци.

(Опатрене 77 раз, нєшка 1)