Паприґа, главна економска основа Руского Керестура – пресадзена, а упутенши гваря же под паприґу єст скоро два раз вецей поверхносци як влонї, та тераз на паприґарох же би ю пестовали и охранєли. Ту и наздаванє же ю нє побиє каменєц, поламе витор, лєбо придзе даяка друга нєпогода. Указало ше же найсиґурнєйша охрана – осиґуранє шацох.
Керестурци ше, нажаль, нє раз прешвечели до нєсиґурносци под отвореним нєбом, та остатнї роки, вєдно з преходзеньом на сучаснєйшу и вше векшу продукцию паприґи, рошнє и свидомосц о потреби єй осиґураня од нєпогодох.
У Здруженю паприґарох Руского Керестура гваря же праве нє шицка, алє скоро 90 одсто поверхносцох под паприґу уж, лєбо будзе осиґурана, а попри паприґи, кажди рок ше звекшує осиґуранє и других польопривредних културох – жита, слунечнїку, сої, овоци, а найменєй кукурици. Як гваря, кед польо осиґуране и после даякей нєпогоди ше, заш лєм, вицагнє одредзени хасен, а без того – нїяки.
ПОЛИСИ ПОНУКАЮ ПЕЙЦ ОСИҐУРУЮЦИ ХИЖИ
Зоз звекшованьом поверхносцох под паприґу, алє и самоорґанизованьом паприґарох, їх контактами з набавячами репроматерялу и одкупйовачами, рошнє и число осиґуруюцих хижох котри Керестурцом понукаю можлївосци за осиґуранє. По наших спознаньох, тераз аж у пейцох домашнїх и иножемних осиґуруюцих хижох у Керестуре мож осиґурац як паприґу, так и шицки други заградкарски и польодїлски култури. А лєм пред 12 роками була єдна.
Так своїх представительох, заступнїкох, поштреднїкох, менєй и лиценцованих аквизитерох маю ДДОР осиґуранє, „Дженерали осиґуранє”, „Дунай осиґуранє”, а остатнї час то и „Винер осиґуранє” и осиґуруюца хижа „Триґлав”. Кажде ма даяки свойо предносци и вигодносци при подписованю контрактох, но вони подобни и премию, та вец и суму за очкодованє, рахую по предвидзеним урожаю и штреднєй цени паприґи.
У шицких ше премию нє муши плациц такой, алє лєм обовязни 5 одсто порциї, а цалу суму по знїманю урожаю, на єшень. Шицким заєднїцке же осиґуранє почина з „кладзеньом” паприґи до жеми, та по конєц продукциї, а розликую ше у проценту такволаней „франшизи”.
Даґдзе то од 5 до 10 одсто, даґдзе 10 одсто, цо значи же власнїк участвує з тим у контракту з одредзеним процентом и за ньго ше зменшує суму очкодованя. Поведзме, кед чкода стоодстотна, будзе виплацена 90 одсто кед франшиза 10 одсто.
Окрем каменцу, грому и огня, остатнї час шаца и паприґу мож осиґурац и од бурї (понеже було роки кед моцни витри направели барз вельки чкоди на паприґи). Но, з нїм осиґуранє и драгше, та за тото „дополнююце осиґуранє” затераз, ище нєт барз вельо заинтересованих, за розлику од стандардного. Од витру дзепоєдни Керестурци паприґу на полю храня з опасованьом з моцну манилу, чи даяку шпарґу.
ЦО ОДРЕДЗУЄ ВИСИНУ ПРЕМИЇ
Елемир Рамач
Овласцени и лиценцовани аквизитер ДДОР Нови Сад Елемир Рамач, хторе у Керестуре и з найдлугшим, 12-рочним стажом (мож повесц же прейґ нього польопривреднїки у новшим чаше и упознати з можлївосцами и предносцами осиґураня шацох), гвари же дотераз ма осиґурани коло 100 гектари лєм под паприґу, а тото основне осиґуранє ту кошта од коло 43 000 до 70 000 динари. Завиши хто яки вибере урожай, а килу паприґи рахую по 35 динари, на основи прешлорочней штреднєй цени и з франшизу од 5 до 10 одсто (на 10 одсто идзе и одредзени попуст).
ДДОР, як найстарше и у пракси доказане осиґуранє, бо виплацовало и чкоду, та „Дженерали”, хторе у валалє присутне пейц роки и роби у рамикох подприємства „Т-пам” Павла Малацка, затераз маю и найвецей клиєнтох. У „Дженерали осиґураню” паприґу дотераз осиґурали коло 150 паприґаре, обидва спомнути осиґурую и други шаца, а надпоминаю же треба осиґуровац и хижи, вообще – маєток.
У „Дженерали осиґураню” штредня премия за паприґу (з одредзеним штреднїм урожайом) за основне осиґуранє виноши коло 38 000 динари, з дополнююцим од бурї то и до коло 70 000 динари. За други шаца премия од 1 600 до 4 500 динари, зависно од култури и урожаю.
Павле Малацко
Мож повесц же „Т-пам” заградкаром понука цалосне опреманє за продукцию, осиґуранє, а на концу и одкуп паприґи, а подобно роби и познати керестурски паприґар Малюш Чуни, прейґ котрого, вєдно з Владимиром Варґом з „Юарбису”, паприґу мож осиґурац у словенским „Триґлав осиґураню”. Ту визначую предносц же при плаценю премиї нараз – попуст 12 одсто, а заинтересованих маю надосц – паприґарох при Чунийови, а польодїлцох при Варґови.
И у „Винер осиґураню”, за хтори єден зоз заступнїкох Желько Орос, найвецей заинтересованих єст за осиґуранє паприґи, тераз маю коло 30 клиєнтох з валалу и других местох, а визначели зменшанє премиї. Як нам гварела Душица Орос з управи Здруженя паприґарох, о можлївосцох и условийох яки понукаю шицки осиґуруюци хижи мож ше поинформовац у Здруженю, а шицки спомнути хижи осиґурюю и други шаца.
Собешеднїки гваря же им конкуренция нє завадза, у конєчним случаю то на хасен продуковательох паприґи пре вигодносци и цену, а шицки наглашели опредзельованє вше векшого числа Керестурцох за осиґуранє паприґи. Бо, ту и укладаня барз вельки, а з тим и обчекованя. Кажда чесц и процивкаменцовей ракетней защити, алє, як то визначую фаховци и у нашей жеми и у иножемстве – осуґуранє шацох заш лєм найсиґурнєйша охрана.
ПОПОНАГЛЯЦ З ПРИДАВАНЬОМ ВИМОГОХ ЗА ВРАЦАНЄ ПЕНЄЖУ
При одредзованю премиї за осиґуранє (того цо плаци паприґар), бере ше штреднї урожай и штредню цену, та и висина премиї завиши од опредзелєня чи ше осиґура векши, чи менши урожай. У векшини случайох ше вибера штреднї урожай од 4 ваґони по гектаре и штредню цену од 35 динари, лєбо 45 динари за килограм.
Поведзме, кед ше осиґура 4 ваґони паприґи по 45 дин/кг, у єдней зоз спомнутих осиґуруюцих хижох премия 74 758 динари, а у случаю стоодстотней чкоди ше достанє 1,8 милони динари.
За осиґуранє шацох держава враца пенєж у висини 40 одсто (без порциї), а Владимир Варґа з „Юарбису” шицким польопривреднїком котри уж осиґурали, лєбо думаю осиґурац свойо шаца, надпомина же од 15. юния до Управи за трезор почина придаванє вимогох за врацанє того пенєжу, та най попонагляю.