Будучносц почала вельо скорей як цо зме тераз, або нашо предки у їх чаше, могли и задумац. Така яка нам є понуктута, остава нам ю прилапиц, лєбо у нєй участвовац пасивно, а активно можу лєм тоти котри образовно порихтани провадзиц найновши технолоґийни досяги. Поставя ше вец питанє яка нам то стратеґия потребна же бизме затримали здобути права. Яка була потераз, то добре знаме, бо зме пошвидшано прилагодзени политичней стратеґиї на рижни способи, напросто, нєставали числено.
Познате, з нашей историї и историї векшинского народу у окруженю, же ше Руснаци на тих просторох отримали 270 роки. Дакеди ту Руснацох и други национални заєднїци було два трецини, а терашнього, векшинского народу лєм єдна. Нєшка то обратно. Зоз худобства зме виходзели на рижни способи. А чи зме вишли? Тих, котрим ше удало мож лєгко начишлїц, а и то лєм огранїчено и дочасово. Роками творени нашо материялни и духовни добра вше швидше щезую, прето же нас будучносц, медзи иншим, як таких нє препознава достаточно.
Тоти цо ше виселюю и одходза на други континенти звичайно нє припадаю, як цо було дакеди, материялно найхудобнєйшим. У ствари, з найвекшей часци одходзи младши швет, котри на час спознал терашньосц, а свою будучносц ту нє видзи так як ю задумує. Звичайно им держави до котрих одходза даваю можлївосц зоз свою стратеґию лєгчейше витвориц жаданя, окреме зоз указаним талантом. Єдно сиґурне, тото цо ту предходни ґенерациї творели 270 роки у наиходзацих 27 рокох будзе нательо мало же будзе чежко зачувац и витвориц здобути права и през саму политику котра ше будзе меняц. У тим процесу зме годни жиц лєм так у заєднїци котра будзе знац препознац будучносц. Прето треба саму стратеґию прилагодзиц ґенерацийом хтори тераз приходза и дозреваю же би ше наш материялни, духовни и образовни, та и историйни идентитет цалком нє страцел, пред тим як цо велї потераз оптимистично задумовали.
Потераз ше указало же кельо зме порихтани потримац стратеґию власци, тельо и вона нам, у тим чишлє кельо нас єст, процентуално и помага. Сами зме шведкове кельо потримани тоти котрим ше число зведло на 5 000, та и менєй. По стратеґиї и сценарию, котри вельки держави задумали, хтори сцу овладац зоз енерґию, поживу и другима природнима богатствами, ми на тих просторох маме нєбарз вельки шанси зоз свою стратеґию очувац здобути права. Приноша ше закони котри за свой интерес можу вихасновац лєм вибрани поєдини заєднїци и ґрупи, а другим остава же би були оптимисти без причини, з надїю же їх наївни оптимизем прерошнє до задовольства богатей будучносци котру би им други мали витвориц.
Наша будучносц би требала, насампредз, завишиц од нас самих и од нашей схопносци и знаня препознац понукнути способи справованя ґу власци. Нови технолоґиї, таки яки су, можу нам вельо помогнуц и у самей нашей афирмациї же бизме, як таки образовани, лєгчейше ше уключовали до шветовей ґлобализациї з нашим идентитетом. Маме ми за тото и моци, и знаня, и фахови кадри зоз шветовей науки. Доказали зме то потераз на рижни способи, а єден з нїх бул презентовани под час тогорочного означованя нашого Националного швета.
Тераз швидше приходзи час кед и ми Руснаци можеме ровноправно участвовац у твореню своєй заєднїцкей будучносци. Ми ю можеме аж и през проєкти понукнуц и другим заинтересованим у нашим окруженю, на чим нашо млади уж и робя. У тим подняцу, можеме витвориц амбиєнт знаня и духовносци у котрим можеме вериц и себе и другим.
Модерне руснацтво вшелїяк муши мац фундамент на котрим тераз будуєме нашу добру и щешлїву терашньосц и проєктуєме на тим фундаменту лєпшу будучносц за нашу заєднїцу. Так як зме ше отримали у вири и образоваю, потераз найдлужей, так бизме тераз требали лапац крочай з другима у новим способу живота, алє здумано и шмело крачайме и опрез других, котри нас гамую у нашей опредзелєносци, на драги котра нам найпознатша. Зробме то на час, скорей як наша национална заєднїца постанє технолоґийни звишок у еволуцийним процесу нового шветового порядку, та и у самим окруженю даскельо дзешатки странкох котри ше о хасну Руснацох барз старали лєм у своїх предвиберанкових кампаньох.
Пред нами виберанки на котрих наша присутносц будзе тельо кельо зме сами освидомени кед спрам своєй совисци даваме глас гевтим котри свойо проєкти понукли и другим националним заєднїцом, а котри ми мушиме препознац же чи допринєшу нашим задуманим проєктом. Руснацом, котри од пред даскельо роки маю и мадярске державянство, оможлївене же би мали окрем вибору и можлївосц же би истого дня два раз вишли на виберанки. У шицким тим, мушиме мац на розуме же векшинска заєднїца вше преконтролує и зна у котрим зме проценту вишли на гласанє, та аж и кому зме дали свойо довириє.
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.