Армаґедон пред дзверми

автор Є. Перкович
254 Опатрене

Каждодньово подїї нас прешевечую же анї терашня, анї скорейши етапи цивилизациї, а рахуєме же тирваю уж вецей як дванац тисячи роки, нє сполнєли еволуцийни проєкт, або проєкт  „висшей сили”, же би чловек  бул верх иснованя живей материї на планети.

Швет прилапел конвенциї, декларациї о основних людских правох, културних и вирских шлєбодох, економских правох, права на розличносц, котри менєй-вецей рамик-основа за приношенє законох у каждей держави. Як то же зме ше и як поєдинци и як дружтво  21. вику  нє оддалєли од часу кед настала фраза Homo homini lupus (Чловек чловекови вовк), котра ше приписує Томасови Гобсови (народзеному 1588.), а мало хто зна же  ю перши  хасновал познати римски комедиоґраф Плаут (народзени коло 250 роки пред Христом). 

Випатра же терашнї швет и  естаблишмент котри го водзи   нє  може провадзиц  шицки досяги котри диктира технолоґия. Тераз ше цалком добре видзи же знанє и пенєж котри ше уклада до пошвидшаного усовершованя науки, мотивовани з цильом же  би принєсол на першим месце  профит и  доминацию сили  каждей файти (воєней и политичней), цо у реалним живоце чловечества продукує  насилство, страх, чувство колективней и индивидуалней нєбезпечносци и нєизвесней будучносци. А як ше манифестує вяза медзи профитом, мнє омерженим ростом бруто дружтвеного продукту, просековим заробком по глави жительства, и  числом  лансираних смертельних проєктилох и  насилствами медзи младима, котри вше частейше прерастаю до масовних забойствох.

Индоктринация  (на силу уводзенє становискох, идейох)  котра  ше нєшка запровадзує ширцом швета, праве дзекуюци розвитей технолоґиї, нє ма вецей нїяки гранїци. Анї териториялни, анї  дружтвени, анї ґенерацийни. О правних, законских огранїченьох  (зло)хаснованя индоктринациї и технолоґиї  ище нїхто нє поднїма озбильни диялоґ. Индоктринация вше исновала, алє  донєдавна вона мала голєм яки-таки гранїци. Мала  свойо нєписани, политични, най повем, дипломатски гранїци. Мала свой протокол и гиєрархию, словнїк. Ношителє шветовей и локалней  власци и моци ше ґу явносци обрацали з виберанима словами, часто замервенима виреченями котри розумели лєм тоти котри то требали розумиц. Нєшка то ширцом швета оголєни, примитивни явни наступи менталного насилства силнїкох,  доступни у каждей минути прейґ мас медийох. Така бешеда  доступна и младим особом котри ю нєкритично  упиваю и прилапюю як єдини можлїви швет и рамик за їх будучносц. У тей бешеди-индоктринациї нєт места за обичного чловека, то бешеда о интересох и потребох узкого круга богатих  поєдинцох здружених до вельких корпорацийох котри швет видза лєм як можлївосц за звекшанє свойого богатства (цена їх богатсва срозмирна злодїйством котри правя планети и людзом).

Я нє процив технолоґиї, бо ме телефон повязує зоз цалим шветом, текст котри читаце написани дзекуюци науки, напредовала медицина, физика, хемия. Лєм нє напредовала чловекова свидомосц. Бависка котри ше як мас медий понукаю младим  цалого швета, без  даякей одвичательносци нємилосердно окончую вецей раз спомнуту индоктринацию о насилстве. Зоз такима бависками дзецом и  младим ше пласує дружтвени контекст идейох, идеолоґия же ше без пошлїдкох може забиц чловек, ясно у тей фази виртуални, же важне посцигнуц цо векше число забитих и  освоїц цо векше число якишик бодох. Же ше поступнє нєстварни диґитални швет у дзецинских главкох и главох младих прелїва до моделу реалного швета, мало кого то застарює. Ясне же таки диґитални бависка правя  програмере, чийошик оцове  и мацери, верим под будним оком, индоктринанта. Индустрия  диґиталних бавискох приноши, так гваря, милиярди профиту. Власнїки тей файти  продукту, нє одуставаю, понукаю нови насилни и ище бруталнєйши змисти. Одрастаю ґенерациї котрим чловеков  живот нїч нє значи, и кед  дорошню до даякого места дзе ше одлучує,  а може то буц и обична-каждодньова  ситуация, цо мож очековац? 

Дефиниция Гобсового часу нє лєм же жиє и нєшка, вона „суптилно еволуировала”, бо технолоґия котра ше хаснує як алат медзисобного масовного або поєдинєчного забиваня напредовала. У Гобсовим и Плаутовим чаше  з нєприятельом сце ше мушели найсц єден наспрам другого, а нєт информациї же дзеци окончовали масовни забойства, но, правда и то же животна  гранїца за бранє меча до рукох у тедишнїм чаше була  од 14 по 16 роки. Перфидносц нєшкайшого часу у тим же ше забиванє на тисячи людзох, дзецох, може окончиц на далєкосц од дзешатки, та и стотки километери. З єдну руку  на типки  компютера и шольку кафи у другей руки. Процивсловносци  цивлизациї, котрей  менєй або вецей припадаме, уж тераз нєподношлїви. Розмервенє ситуациї у котрей ше припаднїки єдней файти забиваю пре  отримованє свойого богатства, за котре анї сами нє знаю нач им, а ище горше, же ше  забиваю прето же  су научени же живот нє  вредзи, ище нє на горизонту. Найновши вистки, док пишем тот текст,  дефинитивно наявюю цмоту.         

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ