Якошик, векшина наших фодбалских клубох оформени пред сто, лєбо кус вецей як сто роками. Таку длугу историю и традицию, окрем керестурского „Русина” маю и ФК „Искра” зоз Коцура и ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова.
Зачаток фодбалу, лєбо єдного бависка хторе випатра так як нєшкайши фодбал, як записане у пренайдзених документох, походзи зоз Китаю у периодзе од 255. – 206. рок пред нову еру. Бависко ше як „чума” швидко ширело и меняло. Перше сцигло по Япон, Римску империю… Перши фодбалски клуби на Старим континенту основани 1855. року у Шефилду и Кембриджу (Зєдинєне Кральовство). Пред тим утвердзени и правила бависка и почали ше отримовац перши стретнуца.
Кед ше вежню до огляду и други историйни факти, нє прешло вельо часу же би тот спорт зажил и на тих просторох – нєполни седемдзешат роки. Якошик, векшина наших клубох оформени после Першей шветовей войни, пред сто, лєбо кус вецей як сто роками. Таку длугу историю и традицию маю и ФК „Искра” зоз Коцура и ФК „Бачка 1923” зоз Дюрдьова.
Як прилог у визначованю того велького ювилею ФК „Русин” треба спомнуц ище дзепоєдни факти, насампредз кед слово и о других ювилейох и подїйох у историї Руснацох. Шицки, на своєродни способ указую на цек розвою и напредованя нашей малей рускей грудки.
На тих просторох зме скоро 280 роки, а прешли лєм дзешец роки од нашого приселєня и мали зме основани два нашо парохиї – у Руским Керестуре и у Коцуре. Важне надпомнуц же вєдно зоз снованьом парохийох сновало ше и нашо школи, а того року означуєме и 100 роки од кеди Гавриїл Костельник написал першу у историї Руснацох Ґраматику… У прешлосци зме означели ище велї ювилеї, у будучносци их тиж так будземе означовац, як цо и тот – 100-рочнїцу ФК „Русин”.
Русинова спортска авантура рушела пред сто роками зоз Артового чардаку, места дзе ше сходзели тедишнї фодбалере. Ище теди принєшена одлука же би ше клуб волал ФК „Русин”, а предклад дал Владо Сабо Ситкар.
Перше урядове стретнуце одбавене на домашнїм терену, Ярашу, зоз екипу фодбалерох сушедного валалу Вепровачу (Крущич). Було то вельке дожице и за тедишнїх фодбалерох, а и за малочислену публику. На стретнуцу судзел вепровацки судия Штрауб, а у екипи ФК „Русин” теди бавели: Владо Сабо Ситкар, Кароль Арт, Шандор Гарди, Янко Афич, инжинєр Юлин Малацко, Андри Ґовля, Яким Провчи, Владо Грубеня, Дюра Микловш, Елемир Бучко и др Елемир Полївка.
За цали вик кельо иуснує Клуб одбавени ище велї стретнуца. У составе Русина пременєли ше велї ґенерациї бавячох хтори гордо и шмело бранєли фарби (чарно-били) Русина.
Було успишни и менєй успишни сезони, вельо добри посцигнути ґоли, а числени фодбалере зоз Ярашу свой талант за бависко предлужовали у векших и познатших клубох.
Нєшка, як и вецей роки назадок, екипа зоз Ярашу бави у Подручней лиґи Зомбор. На вецей заводи екипа мала нагоду прейсц на висши уровень змаганя. Но, найлєпши роки за ФК „Русин” були од конца штерацетих по конєц пейдзешатих рокох прешлого столїтия, а тиж так и у периодзе од 1966. по 1973. рок. Медзитим, чи хибело дакус фодбалского щесца, чи проблем бул у судийских мерадлох и преценьованю, нє удало им ше призначиц ище векши успих.
Преслава велького ювилея – 100-рочнїци ФК „Русина”, тирва од початку 2023. року, алє кулминує тей єшенї.
Состої ше зоз манифестацийней и змагательней часци. У змагательней часци, як заплановане, уключени шицки екипи, од сениорох по ветеранох ФК „Русина”. Кед слово о пригодних манифестацийох заплановани Шветочна скупштина ФК „Русин”, вистава документох, фотоґрафийох и трофейох Русина од снованя по нєшка.
З нагоди ювилею 100 роки од снованя ФК „Русин” будзе видата и моноґрафия у хторей буду обєдинєни шицки факти з длугокей фодбалскей историї, а тиж так и историї шицких других Клубох хтори постоя у Руским Керестуре у рамикох Спортского дружтва „Русин”. Вредносц кнїжки у тим же у єй твореню участвовали фодбалере, спортисти, хтори були директно уключени у виписованю клубских историйох.