Мед зоз Фрушкей гори

автор М. Тамаш
968 Опатрене

Пчоларство у нашей жеми остатнїх рокох вше популарнєйше, влонї пчоли направели вецей як 7 000 тони меду, а лєм у Войводини єст вецей як 150 000 кошнїци.

Пчоларство хасновити привредни конар, бо пчоли опращковюю 82 одсто рошлїнох хтори квитню и так звекшую профит у польопривреди, а 7 основни продукти пчолох – мед, полен, матицов млєч, восок, прополис и пчолов отров барз важни за костиранє и за здравє людзох и треба их конзумовац кажди дзень. У пчоларстве ше углавним почина з меншим числом кошнїцох, а з часом, кед ше назбера знанє, звекшує ше число кошнїцох и предаванє меду и других пчолових продуктох приноши озбильни приходи.

Мирослав и Драґана Новаково з Вербасу робя у розсаднїку „Севеплант” у Кули, а пред тим вецей як двацец роки тримали крави и предавали млєко у Вербаше. Пчоли тримаю уж треци рок, робота им добре идзе и гваря же маю ище вельо учиц з тей обласци.

ПРЕДАВАЛИ МЛЄКО

– Ми нови у пчоларстве, тераз треци рок як маме пчоли, а пред тим зме 21 рок тримали крави. Рихтали им єдзенє, намиряли, доєли их и розношели млєко и рано и вечар. То велька обовязка и уж нам було чежко робиц. Углавним супруга и я шицко поробели и на полю и дома, аж зме сами кошели и зберали шено. Нє мали зме своєй жеми, шицко зме под аренду брали. Ми нє мали бриґу коло нїзкей одкупней цени, бо зме шицко млєко предавали нашим стаємним купцом. Кед зме подоєли, спаковали зме млєко до фляшох и вец зме го порозношели муштерийом до обисцох. При концу, кед зме предавали млєко, литра була 60 динари. Мали зме тельо муштериї же дакеди и хибело млєка, а кед зме гварели же нє будземе вецей тримац крави, даєдни муштериї и плакали. И нам було жаль за кравами, и ми за нїма плакали – гутори Мирослав и додава же им нє було лєгко, алє и же ше з млєкарства могло жиц и же з тей роботи виховали штверо дзеци хтори тераз свойо людзе. Мирослав гвари же вистали од тей каждодньовей роботи и обовязки, а и же им и дзеци совитовали же би дакус зачували здравє.

Драґана такой после того як предали крави почала робиц у Севепланту, а Мирослав там роби од децембра прешлого року. Вон од младосци роби и рижни майсторски роботи, мурує, малтерує, лїпи цегелки и вше мал надосц роботи.

– През жиму нє мож робиц мулярски роботи, а и коло пчолох нєт вельо роботи, та сом почал робиц у Севепланту. Там зме нє заняти, алє робиме прейґ ґруповодителя. Так нам баржей одвитує, дакус менши заробок, алє ше вше можеме одпитац и нє пойсц на роботу кед маме роботи коло пчолох – толкує Мирослав.

ЗАТЕРАЗ МАЮ ТРИЦЕЦ КОШНЇЦИ

Новаково маю 30 кошнїци и пчоли през жиму тримаю дома у загради, а през рок на Фрушкей гори у Ердевику.

– Коло пчолох нам досц помогнул наш сушед ту у Вербаше, хтори познати пчолар, а вельо информациї мож дознац и на интернету. Купели зме нови кошнїци, а у Ердевику зме купели рої з пчолами и ушорену викендицу при хторей єст и 15 ари жеми под овоцу. Єст грушки, яблука, кайси, орехи. Чловек од хторого зме купели викендицу жиє у Ердевику и порадзели зме ше з нїм же би обиходзел пчоли и вон кажди дзень, або кажди други дзень пойдзе, поопатра… Там у околїску єст вецей викендици и єст людзох, а кед квитнє лїпа, єст вельо пчоли, бо велї пчоларе прицагню свойо кошнїци на прикочох – гутори Мирослав.

Як и у живоце, та так и коло пчолох Драґана роби вєдно з Мирославом. Опатраю кошнїци, преверюю чи пчоли здрави, кеди их треба розроїц, чи матка лягнє…

– Мам научиц зберац полен же бим правела прополис и виберац млєч. Першого року сом розройовала, а прешлого року сом купела готови матки, хтори кед ше положи до кошнїци, уж треци дзень лягню нови ваїчка за нови рой, так же ше то указало як лєпше – гутори Драґана. 

През жиму Новаково докармйовали пчоли, а перши тогорочни мед пчоли направя у Вербаше, буду исц на пашу на олєйов репчень.

– Олєйового репченю єст ту при нас у хотаре и док ше винє тот мед, одселїме их до Ердевику пред тим як цо будзе квитнуц баґрен, же би ше адаптовали и рахуєме же будзе красна хвиля и же будземе мац и баґренового меду. Пчоли потим буду зберац мед з лїпи, а вец зоз слунечнїку. Кед бизме цали рок охабели пчоли у Ердевику, мали бизме и такволани лєсови мед (медлїка). То квалитетни мед, а пчоли го назбераю кед високи температури у авґусту кед квитнє лєс – по древох, окреме на дубу, лїпи и баґрену єст лїпкаци сладки сируп хтори пчоли збераю  – гутори Мирослав.

Новаково мед предаваю дома, єден час мали и оглашку на интернету, а єдну часц меду охабяю у Ердевику у чловека од хторого купели викендицу, та им го вон предава. Планую звекшац число кошнїцох и прешириц роботу, а з нїма коло пчолох будзе робиц и їх найстарши син хтори тераз роби у Немецкей, так же то будзе права фамелийна робота. Новаково гваря же любя роботу коло пчолох и же дзечнє буду робиц покля годни.

НАША ЛЇПА ДАВА НАЙВЕЦЕЙ ПОЛЕНУ

Фаховци гваря же лїпов мед зоз лїпових лєсох на Фрушкей гори прави уникат у Европи, ма од 65 до 92 одсто поленово заренка по чим є барз драгоцини, а драгоцини и лїпово лєси и треба их зачувац.  Слунечнїков мед барз добри мед, бо ма барз здрави масни квашнїни.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ