Наша польопривреда медзи ґеополитику и Желєну аґенду

автор М. Тамаш
193 Опатрене

При концу зме єдного, за польопривреду и польопривреднїкох, чежкого року. Нїзки одкупни цени польопривредних продуктох, насампредз кукурици, жита и сої и високи цени минералних гнойох, шаца, защитних средствох и горива причини же у тим року мале число польопривредних продуковательох витвори профит. Ясне же кед ше рок закончи з утрату, або з нула заробку, же то барз страшне бо приводзи до питаня цалу дальшу роботу, а ясне же польопривреднїки нє шму постац социялна катеґория.

Праве пре чежке положенє польопривреднїкох здруженя польопривреднїкох од пондзелку, 13. новембра, орґанизую протести у цалей Сербиї и од Министерства польопривреди, лєсарства и водопривреди вимагаю же би принєсло вецей мири хтори олєгчаю стан у тей, за цалу державу, важней обласци.

У польопривреди шицко пошло горебздом после прешлорочней забрани вивоза хтору, правда, мали и други европски жеми, а пре хтору у нас у залихох остало вельке количество житаркох и олєяркох, цо загартушело тарґовище. Єст озбильна опасносц же диспаритет ценох знїщи нашу польопривреду, направи ю зависну од увозу и же нашо продукователє нє буду мац капиталу за укладанє до новей продукциї.

Влонї коло 20. новембра жито ше на берзи предавало по коло 40 динари, а тераз му цена коло 19-20 динари за килу. Кукурица у исти час була по 37 динари, а тераз ше предава по 16-17 динари… Тей єшенї шаце жита драгше за 20 одсто, алє минерални гной потуньшел зоз коло 1 000 на 600 евра по тони. Шатва жита при концу и фаховци гваря же буду зашати за 15 до 20 одсто менши поверхносци як прешлей єшенї, а зоз цену лоньского жита закрити коло 70 одсто укладаньох до новей шатви жита. У медзичаше традицийни купци нашого зарна зоз жемох членїцох Европскей униї, найвецей ше спомина Италию, по нїзших ценох купели жито з України, гоч у складзе зоз Шветову програму поживи 700 милиони тони українского жита требали буц випоручени жемом Африки.

Аґроекономисти спозорюю и же пре войну Израела и Хамаса на Блїзким востоку єст потенциялна опасносц од завераня Суецкого каналу, цо би блокирало Европу и онєможлївело виход на цепли моря и морски транспорт зоз Китайом и Далєким востоком. Так би ше з Европи направело єдно вельке складзиско польопривредних продуктох, и нєфункционалне и стерилне тарґовище.

Аґенция Зєдинєних нацийох, Орґанизация за єдзенє и польопривреду або ФАО (Food and Agriculture Organization), ма три основни цилї, а то розполаганє и доступносц цени єдзеня и защита доходку польопривредних продуковательох. Познате же ше рочно у швеце виродукує коло 3 милиярди тони єдзеня, а трецина, коло 900 милиони тони ше руца. З другого боку гладних у швеце єст вецей як 800 милиони, або кажди 10-ти житель. То обласци о хторих би нє лєм держави, алє и ФАО мала водзиц рахунка. Кед у питаню защита доходку продуковательох, ту присутни рижни политики. Так Европска уния заєднїцку аґрарну политику розвива з акцентом на Желєну аґенду, за хтору ше рахує же у смислу еколоґиї и здравя вироятно будзе барз хасновита, алє ше зна же урожаї и доходок буду на чкоду польопривредних продуковательох. По доступних податкох, Европска комисия порихтала буджет же би своїм польопривреднїком надополнєла утрати. Наша польопривреда идзе у тим напряму, жадаме войсц до Европскей униї и намагаме ше же би нас респектовала, шлїдзиме їх препоруки и рахуєме на субвенциї з їх фондох. Од 9. новембра у нас забранєне хаснованє 109 хемийних препаратох за защиту рошлїнох. Поцагнути 9 активни материї хтори зопераю дїйствованє виволовачох хоротох и 8 активни материї хтори наменєни за онєможлївйованє дїйства чкодлївцох. Поцагованє препаратох у вязи зоз Желєну анґенду по хторей ше до 2030. року муши преполовиц хаснованє пестицидох, а будзе за пошлїдки, менши урожай и подлєйши квалитет наших продуктох.

Того року у польопривреди маме два барз важни роботи. Перша же уведзена ситема еАґрар, хтора поєдноставює конкурованє за субвенциї, провадзенє и вименки стану ґаздовства. Друга Попис польопривреди, хтори тирва од 1. октобра по 15. децембер, за хтори зоз Предприступних фондох Европскей униї ИПА обезпечени 20 милиони еври.

Кажди польопривреднїк себе жада же би тото цо випродукує могол и цо лєпше предац, же би заробел и мал за дальши укладаня. Остатнї рок нажаль нє бул таки, а покля будзе таки нєвигодни стан, за тераз ше нє зна. Рахуйме же ше представнїки здруженьох польопривреднїкох и Министерства польопривреди зиду и же през розгварку найду вигодни ришеня, хтори даю длугорочни добри ришеня.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ