На студиї медицини Наташа Рускаї ше уписала 2017. року кед, после основного школованя у Вербаше, и Стреднєй медицинскей школи у Зомборе, пошла пре науку до Нового Саду. Студиї успишно закончела, и уж єден час млада дохторкa роби у Домe здравя у Сримскей Митровици, у сектору наглей медицинскей помоци.
Наташа народзена 1999. року у Вербаше, у хторим одрастала з мацеру Миряну и старшим братом Любомиром. Медицина ше єй попачела ище у основней школи на годзинох биолоґиї, хтори запаметала по интересантних викладаньох єй наставнїци, алє як и велї єй парняки, нє знала ше дзе уписац кед закончовала осму класу. Понеже вше була єдна з найлєпших школярох, нє бул єй проблем уписац ше гоч дзе, та вибрала Стредню медицинску школу у Зомборе. Теди конєчно одлучела же ше пошвеци медицини. Року 2017. Наташа постала студентка на Медицинским факултету у Новим Садзе. Испити давала рок за роком, док у кризних хвилькох мацерова потримовка нїґда нє виостала.
–Нє було вше лєгко анї през живот, бо ше мац о нас старала же бизме ше з братом вишколєли, и лєгчейше жили. Знам же ше натрапела, бо нє мала помоц, а, заш лєм, верим же конєчно могла оддихнуц кед брат и я позакончовали факултети, и кед ше шицко якош добре понамесцало. Припознавам же сом дакеди була така вичерпана и вистата, же сом думала же тоти студиї вообще нє за мнє. Та, заш лєм, вше сом на концу мала моци предлужиц далєй. Вельку дзеку сом мала и при професорки з ґинеколоґиї и акушерства, хтора ме нательо заинтересовала за тот напрям же сом почала иншак роздумовац. З єдним словом, жадала сом положиц точку на основни студиї, а вец єдного дня док тому придзе час, вироятно же предлужим далєй. Думам же ше през живот нєпреривно учи, и то ме якош цага напредок – гвари Наташа.
Фахово усовершованє
На студийох Наташа була винїмково вредна, одвичательна и дисциплинована студентка. Єй жаданє нєпреривно учиц и напредовац велї замерковали, окреме кед робела на науково-виглєдовацкей роботи з обласци ґинеколоґиї. Роботу презентовала на Конґресу студентох Медицинского факултету у Новим Садзе, а потим и на Конґресу студентох биомедицинских наукох на Копаонику.
При концу студийох наша собешеднїца ше приявела за фахову черанку студентох, та була у Єгипту и робела у шпиталю. По бешеди видно же зохабела моцни упечаток на своїх колеґох и менторох, но, тото цо найважнєйше, то, як цо и сама припознава, огромне и драгоцине искуство хторе здобула през роботу.
– Перше сом требала пойсц до Боливиї, алє до конца сом пошла до Єгипту. Нєшка кед ше огляднєм, то наисце искуство хторе треба дожиц. Нє мала сом при себе нїкого зоз Сербиї, а були зме у месце Асют, на рики Нил, змесцени на Универзитету. Тото цо можем повесц то же там условия нє найлєпши, гиґиєна нє на уровню, и наисце сом вельо того видзела у шпиталю у хторим зме були на пракси. Там здравство на держаних яшльох, нєт приватней пракси, та велї пациєнти барз длуго чекаю же би пришли на шор. Пред тим як сом одпутовала, презнавала сом ше же чи безпечне там пребувац пре нилску горучку. Потвердзене ми же можем буц на мире, же епидемиолоґийна ситуация у шоре, а вец сом ше до того и доисцела. Там други хороти частейши, а то гепатитис Б и Ц, праве пре условия хтори сом спомла, а окреме пре нєчисту воду. И гоч зме шицки мерковали цо єме и цо пиєме, на концу сом мала трованє, и лєдво сом ше врацела з тей драги. Но, мнє швидко було лєпше, а тото цо барз добре, то же ше и я, а и мойо цимерки мушели знайсц у велїх ситуацийох, хтори у нашей жеми нє мож анї задумац – гвари дохторка Наташа.
Вєдно лєгчейше
Док студирала, читальнї були Наташов други дом. Там ше у мире и цихосци могла сконцентровац на испити. У читальнї студенского дому ше упознала и зоз терашнїм леґиньом, студента Фармациї зоз Сримскей Миртровици. Их познанство з часом преросло до вязи и моцней потримовки єдно другому, а Митровица варош хтори пошвидко постал место дзе ше Наташа застановела. Шицко при Наташи мало якиш свой шор. После законченого Факултету почала стажовац, а вец пришол на шор державни испит после хторого ше почала розпитовац о роботи. Нє чекала длуго, бо єй було понукнуте робиц у Дому здравя у Сримскей Митровици, точнєйше, на Oддзелєню наглей медицинскей помоци. Дохторка Наташа нєшка праве там роби и задовольна є, гоч муши буц одвичательна и зна єй буц напарто, алє робота динамична и кажди дзень иншака.
– Полюбела сом тоту роботу, окреме же робиц у наглей помоци то нє лєм пойсц на роботу, бо нїґда нє мож знац цо ше случи. А случує ше шицко. Дакеди дзень таки же швидко треба преценїц и одлучиц цо робиц з пациєнтом, алє сом на мире кед знам же и мой тим и я вєдно з нїм дали шицко од себе. Сама бим нє могла вельо, но можем повесц же мам щесце же робим з добрима колеґами, дзе шицку терху алє и потримовку подзелїме – гвари вона.
И попри тим же є пошвецена роботи, вше найдзе часу за тото цо люби. Чита криминалистични романи, путує, а однєдавна почала учиц грац на ґитари – то єй давни сон з дзецинста. Барз єй було мило кед дознала же и єй давно упокоєни оцец тиж грал на ґитари, так як и вона, за свою душу. Наташа ше рихта покладац тести, а любела би пошвидко гонїц и авто. Гвари же єй вец будзе вельо лєгчейше пойсц до Вербасу до мацери, до брата хтори оженєти и ма малу Катю, з хтору ше вше чежше розисц.
А з науку, гвари, нє става. Док придзе тому час, наздава ше же ше предлужи фахово усовершовац з обласцох хтори ю прицагую. Заинтересована є за специялизацию, алє гвари же ище єст часу, и же єй робота тераз на першим месце. За тераз наша млада дохторка остава у Сриме, пошвецена медицини хтору вибрала, вше порихтана помогнуц тим хторим помоц найпотребнєйша.
Любим же так
Наташа мала лєм штири мешаци кед остала без оца Славка Руская, дакедишнього новинара у рускей редакциї Радия у Новим Садзе. Гвари же о свойому оцови дознавала през приповедки других, окреме мацери, алє и оцовей шестри Мариї Павлович з Руского Керестура, хтора любела кед крашнє по руски бешедовали.
– Док зме з братом одрастали, окрем мацери, тета ше наисце старала же бизме вше по руски точно бешедовали, часто нас виправяла єднак так як и наша кума, а позната учителька Славица Малийова, хтора ше оддавна стара же би дзеци у Вербаше нє забули на наш язик културу и обичаї. Наисце сом им подзековна – гвари млада дохторка.