Перше мраз, вец одкупйоваче

автор Вл. Дїтко
748 Опатрене

Док ше оберало яблука, одкупна цена им була нїзка, од 18 по 20 динари по кили, тераз яблука драгши, алє направени значни трошки чуваня у хладзальнї.

Овоц порихтана за нови урожаї у числених овоцнїкох, та подобно и у овоцнїкох познатого продукователя Звонка Гнатка, дипломованого инженєра овоцарства зоз Шиду чийо овоцнїки на подручу Бикичу. Гнатково овоцнїки на час орезани, алє вон донєдавна мал бриґи з предаваньом прешлорочних яблукох. Яки проблеми у тей продукциї було прешлей сезони, праве нам вон и потолковал.

Памета 19. април прешлого року кед бул моцнєйши мраз хтори залапел овоцнїк и спричинєл значни чкоди.

– Мам шейсц сорти яблукох, а три сорти – Айдаред, Червени делишес и Ред Йоана Принц ми змарзли коло 90 одсто на трох гектарох. Урожай бул лєм штири тони по гектаре, односно мал сом 12 тони зоз тих трох гектарох. На двох гектарох дзе Ґрени смит, Златни делишес и Фуджи нїч нє змарзло и урожай бул 100 тони – гвари Гнатко и додава же чкоди спричинєни у овоцнїкох хтори на надморскей висини од 120 по 150 метери.

Наш собешеднїк гвари же предаванє яблукох було досц очежане ище док ше оберало яблука, теди одкупйоваче понукали цену од 18 по 20 динари по кили. Гнатко уж роками ма свою хладзальню у хторей донєдавна, скоро по конєц марца, чувал яблука у бокс-палетох до хторих ше змесци по 300 кили. Яблука були шейсц мешаци у хладзальнї и през тот час калирали од 3 по 5 одсто, а тиж мал и значни трошки за електричну енерґию.

– Яблука сом предал по 27 динари, алє кед бим зраховал трошки хтори сом мал през тоти шейсц мешаци, вец на концу випаднє же сом яблука предал по даякей просековей цени од 15 по 18 динари за килу. Знам досц дробнєйших овоцарох хтори нє маю свою хладзальню, та пре таки обставини повиберали овоцнїки. Од новей продукцийней сезони  нє обчекуєм же будзе лєпша, думам же будзе як предходна або аж и чежша – гвари Звонко Гнатко.

У дальшей розгварки предлужує же уж даскельо роки єст можебуц лєм 18 фирми хтори овласцени за вивоз овоци, а скорей их було скоро 200. Додава же з Уредбу Влади Сербиї за вивоз овоци овласцени лєм тоти хтори маю хладзальню чий капацитет 500 тони, и то на єдним месце, односно под єдним закрицом. То по його словох виволало же би дробнєйши вивознїки мушели виступиц з тей роботи, а моцнєйши потим одредзую цени.

Гнатко на концу гвари же прешлого року успишно попредал брескинї, грушки и чершнї и же ше нaздава же так будзе и того року.

ПРЕ ВОЙНУ ВЕКШИ ТРОШКИ ПРЕВОЗУ

Од прешлого року проблем зоз вивозом овоци до Русиї спричинєла и война у України. Превозки транспортую овоц доокола, а нє як пред тим цо виволало векши трошки за превоженє. Тиж, подрагшело обовязне осиґуранє транспорту, а тоти трошки падаю на терху продукователя, односно овоцара.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ