Трицец роки од першого Стретнуца руских школох

автор В. Вуячич
90 Опатрене

Руснаци у своїм, скоро тривиковним пребуваню на тих просторох охабели глїбоки коляї и ище вше ше нє даю и чесно ше тримаю своєй традициї и своєй рускосци. Вельки рочнїци хтори зме почали означовац и хторих єст вше вецей, бо нє жадаме забуц на нашо предки и на тото цо нам вони охабели же бизме чували, пестовали и будовали.

Влонї означена 270-рочнїца образованя по руски, того року ше означує 100 роки новинох и вообще информованя на нашим язику. Лєм на тогорочним републичним змаганю з руского язика участвовали 30 школяре, а одличне знанє у ришованю задаткох и освоєнима максималнима бодами указали вецей школяре, зоз чим ше можеме пишиц же нєшкайши ґенерациї успишно крачаю напредок и предлужую чувац и пестовац мацеринску бешеду.

Означени ище єден красни ювилей, а то 30 роки од першого Стретнуца руских школох. Почало шицко кед обновене ученє руского язика у Шидзе и Бачинцох, та на концу школского рока, 4. юния 1994. року, кед порихтана програма на хторей були, попри школярох зоз Бачинцох и Шиду и їх родичох, и госци школяре зоз Нового Саду и Вербасу зоз своїма наставнїцами Славку Сабадош и Славицу Мали.

Стрeтнуца иницировали члени Дружтва за руски язик, литературу и културу Ирина Папуґа и Василь Мудри и наставнїк зоз Шиду Мирослав Бульчик, хтори школского 1993/1994. року орґанизовал годзини руского язика у Шидзе и Бачинцох.

Од першого Стретнуца руских школох хторе отримане 1994. року школяре зоз школох у хторих ше отримує наставу на руским язику поряднє ше стретали, дружели, отримовали пригодни програми, рижни роботнї и интересантни змисти кажди рок (окрем 1999. року кед було бомбардованє) по 2019. рок кед отримане 25. Стретнуце у Новим Орахове и Бачкей Тополї. Орґанизованє шлїдуюцих Стретнуцох було плановане у школи у хторей школяре маю предмет Руски язик и култура у Републики Горватскей, алє шицко претаргла пандемия корона вирусу. И тераз ше витворели условия и ознова ше стретли руски школяре, роздвоєни з державну гранїцу. Знова ше зоз рижних школох зишли школяре и побешедовали на мацеринскей бешеди и, як и велї пред нїма, почувствовали же су нє сами и нє єдини хтори знаю  язик їх родичох и їх предкох и кед го вони нє зачуваю, нїхто други за ньго нє будзе дзбац.

Стретнуце руских школох значне и прето же отримани Актив наставнїкох, кед мож побешедовац, випоносовац ше и порадзиц о искуствох у настави и о нових трендох у образованю, алє и о конкретних ситуацийох зоз хторима ше стрета наставни кадер у каждодньовей настави.

Здогаднуц би ше и местох и школох хтори були потримовка Стретнуцом руских школох: так у Бачинцох у Основней школи „Бранко Радичевич” отримане перше стретнуце 4. юния 1994. року, шлїдуюце було у Руским Керестуре 1995. року у рамикох 250-рочнїци од приселєня Руснацох до тих крайох, а о рок було знова у Руским Керестуре и теди формовани Актив наставнїкох руского язика. Штварте стретнуце було у Шидзе, пияте було у Бачкей Тополї и Новим Орахове 1998. року, а теди отримана и етно-вистава. У Коцуре 2000. року отримане шесте стретнуце, a седме було у Дюрдьове 2001. року у Основней школи „Йован Йованович Змай”. У Кули, 2002. року у школох „Петефи бриґада” и „Иса Баїч” було осме стретнуце, а були присутни учашнїки зоз 15 руских стредкох. Дзевяте було у Руским Керестуре 2003. року у рамикох означованя 250-рочнїци образованя на руским язику, а ювилейне, 10. стретнуце, отримане у Бачинцох 2004. року. У Ґосподїнцох 2005. року у ОШ „Жарко Зренянин” на стретнуцох отримана и подобова колония „Стретнуце у Боднарова”. У Миклошевцох у Републики Горватскей 2006. року отримане 12. стретнуце зоз схадзку Активу наставнїкох и литературну роботню за школярох. Тринасте стретнуце було у Новим Садзе 2007. року, у Вербаше 2008. року стретнуце отримане у ОШ „Светозар Милетич” и нащивело ше вербаску ґимназию и КПД „Карпати”. Петнасте було у Бачкей Тополї и Новим Орахове 2009. року. Учашнїки на шлїдуюцим, шеснастим привитани у Сримскей Митровици 2010. року у ОШ „Йован Попович” и теди ше нащивело Парохиялни дом и Музей Сриму. У Суботици, 2011. року стретнуца отримани у ОШ „Соня Маринкович”, у Савиним Селу 2012. року стретнуца були у ОШ „Бранко Радичевич”, а нащивело ше и Косанчич, церкву и библиотеку. Дзеветнасти стретнуца отримани 2013. року у школи у Крущичу. У Бачинцох и Шидзе отримане 20. ювилейне стетнуце 2014. року и теди ше нащивело етно хижу и церкву. Шлїдуюце, 21. було у Миклошевцох, 2015. року зоз подобову роботню дзецох и схадзку Активу наставнїкох кед видати и фото каталоґ Стретнуцох руских школох. У Бачким Петровцу 2016. року була лєм схадзка наставнїкох руского и словацкого язика и нащива културним институцийом, а 23. стретнуца були у Бикичу и Шиду, 2017. року зоз програму у ОШ „Сримски фронт”, а пошло ше и ґу памятнїку Сримски фронт. У Руским Керестуре 2018. року отримани 24. стретнуца як схадзка наставнїкох руского язика з нащиву Етноґрафскей збирки, а 25. стретнуца були у Новим Орахове и Бачкей Тополї 2019. року.  Теди нащивена етно хижа и спортска академия, а вец пандемия застановела явни сходи и аж того року ше витворели шицки условия же би ше наставнїки и школяре хтори пестую руски язик у настави стретли у вуковарскей Школи Антуна Бауера и Подручней петровскей школи.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ