Пост або после правди синтаґма котра ше одноши на тото же обєктивни факти маю меншу виродостойносц або уплїв як чувства и прешвеченя поєдинцох при формованю явного думаня. Интерпретация подполно шлєбодна, а факти вецей нє важни, цо значи же жиєме у швеце пост або после правди. То нови приступ дзе ше правду нє оспорює, алє вона ма секундарне значенє. Нєшка у комуникациї важнєйши чувства як факти.
По Оксфордским словнїку термин „пост-правда” перши похасновал уж покойни сербско-америцки драмски писатель, сценариста и романописатель, добитнїк Оскара – Стив Тешич. Исную и докази же ше тот неолоґизем хасновал и пред Тешичом, алє теди му значенє було ясне, понеже ше правда дознала, а нє як нєшка же правда постала нєважна.
У тим пост правдивим чаше у котрим жиєме емоциї маю вельо векшу чежину од фактох, стварносци и числох. То драма нашого часу, а вона би ше могола описац и так же нє читаме же бизме розумели, алє же бизме нашли потвердзенє своєй правди и так пост-правда постава монолоґ.
Правда дацо цалком инше. Вона вимага диялоґ медзи нами и стварносцу. Тоти цо правду глєдаю, находза ю у одношеню зоз шветом, у контактох з другима людзми, у историї… Же бизме ше вимкли з тих проблемох, хтори нам надрилює пост-правда, потребни векши уплїв науковей заєднїци хтора би требала превжац часц своєй одвичательносци.
Чи наисце жиєме у чаше пост-правди, то шлєбодна интерпретация и оцена. Полуправди и спреводзки вше були часц нашого живота и нашей комуникациї и у тим смислу тот феномен нїч нє нове „под слунком”. Алє тот феномен у сучасним швеце указує же иснує криза традицийних вредносцох и же вецей нє мож застановиц ширенє фалшивих фактох.
Америцки линґвиста и филозоф Ноам Чомски пост-правду видзи як феномен котрому би дружтво требало пошвециц вельо векшу увагу. Розчарованє до институцийох и авторитетох приведло до того же людзе нє веря фактом, та ше так зявює озбильни проблем, кед нїкому нє верице, як вец вериц до фактох?
Пореканє пост-правди заш лєм иснує и то охабя надїю, бо указує же ше часц гражданства нє да виманипуловац. Мушиме припознац же пост-правда цошка цалком абсурдне, а права реакция на абсурд то глєданє гевтого найважнєйшого – власного идентитету. Кед го пренайдземе, ми нєподкуплїви и нєзнїщиви. Аж теди можеме свойо вредносци подзелїц з другима и так мобилизовац дружтво на правих людских вредносцох.
ruske.redaktorka@gmail.com