Традиция продукциї ґереґох у Дюрдьове длугокa. Дакеди ше у валалє садзело штиристо–пейцсто гольти бостану, а того року ше обчекує же будзе засадзене лєм двацец гольти. Велї фамелиї престали садзиц бостан, прето же укладаня вше векши, а заробок вше менши.
Дакеди кажде друге обисце у валалє садзело ґереґи и динї, а нєшка тото число спадло лєм на штири-пейц фамелиї. Єдна з тих фамелийох у Дюрдьове то и фамелия Раґайова. Оцец Йоаким бостан садзи уж трицец осем роки, а понеже ше тота робота преноши зоз колєна на колєно, нашлїдзел го його син Александар.
Того року Раґайово зменшали число рошлїнох хтори буду садзиц и порадзели ше же бостан посадза лєм на ланц и пол и же буду садзиц три файти ґереґох – Саманту, Ґризли и Носталґию и єдну файту диньох – Ананас.
– Потераз зме роботу починали так же зме по два-три днї полнєли лєм мещки, алє того року зме ше опредзелєли за контейнери. Робота идзе вельо швидше и за єден дзень поставиме пластенїк, наполнїме контейнери и посадзиме ґереґи и динї. О даскельо годзини закончена шицка робота хтору зме дакеди робели до тижня.
Штучни гной зме уж руцели на полю, та нам остало ище лєм розцагнуц фолию и положиц черева за систему капка по капка. По пресадзованю ше прейґ системи капка по капка рошлїном пуща водорозпущуюци штучни гной – гварел Александар.
Дакеди тото пририхтованє випатрало иншак. Людзе ше од Нового року починали рихтац за садзенє бостану. Требало пойсц прицагнуц коч, або два глїни и гною. Познєйше тоту глїну требало мишац же би ше мещки могло добре наполнїц, а тераз треба пойсц купиц мех, або два, субстрату и наполнїц контейнери. Єдна з предносцох контейнерох то же у субстрат нєт коровча и хороти барз ридко нападаю пресаду.
ДАКЕДИ ПРЕСАДУ КЛАДЛИ ПОД ТУНЕЛИ
– Бостан на польо почнєме виношиц концом того мешаца, або на початку мая. Шицко завиши од хвилї. Дакеди зме пресаду пресадзовали под тунели, алє того року то нє будземе робиц. Инвестициї барз вельки, треба и наднїчарох досц, а нє велька розлика у сцигованю бостану кед ґереґи посадзени под тунелами и кед су посадзени без тунелох. Раховал сом, влонї нам требало прейґ тисяч штиристо евра лєм за укладаня, а ґереґи прешлого року були двацец и пейц динари, у найлєпшим случаю. Дзешец кили предам за двасто пейдзешат динари, а же бим заробел дзешец евра мушим предац наисце вельо ґереґи – гварел Йоаким.
Укладаня по єдним гольту коло тисяч евра. Субвенциї цо ше доставаю по єдним гектаре барз мали. Шицок репроматериял пошол горе, од двацец по трицец одсто, штучни гной у поровнаню зоз прешлима роками драгши и до тристо одсто, а тиж так и цена нашеня подрагшела. Наднїци уж подрагшели, а обчекує ше же пойду ище горе.
Раґайово прешлого року осиґурали бостан, алє чи буду и того року осиґуровац, ище вше нє знаю.
– Влонї зме шицко осиґурали, и кукурицу, и сою, и бостан и паприґу, бо єдного року ляд барз побил урожай. Прешли рок бул досц подли, нє було ляду, а осиґуранє досц драге, та зме сами себе ускочели до бруха, цо би ше поведло. Менши трошки бизме мали кед би нам ляд побил, а поля нє були осиґурани, яґод цо зме шицко осиґурали, а нє було чкоди.
Того року паприґу сиґурно осиґураме и евентуално бостан, понеже их садзиме на истим полю – приповеда Александар.
ОБЧЕКУЄ ШЕ ЖЕ ЦЕНА ТОГО РОКУ БУДЗЕ ЛЄПША
Раґайово бостан предаваю и намало и навелько на драги Нови Сад –Зренянин. Прешлого року цена бостану на початку сезони намало була пейдзешат динари по кили, а навелько двацец пейц динари по кили. Цена намало барз швидко спадла, перше на трицец динари, а о даскельо днї и на двацец динари по кили. Навелько ше бостан предавал по петнац динари по кили, а даґдзе аж и туньше.
– Ґенерално зме нєзадовольни зоз цену хтора була прешлого року, бо барз швидко спадла. Даяка реална цена би требала буц трицец динари, бо укладаня були барз вельки. З оглядом на тото же шицко подрагшело, обчекуєме же би цена ґереґох того року була векша як прешлого року – закончує нашу розгварку Йоаким.
