Фолклор – окремна любов

автор Л. Вереш
259 Опатрене

Же фолклор єдна з найвекших любовох хтора ше преноши ,,з колєна на колєно” потвердзує нам Мария Хромиш, уметнїцка руководителька Младшей дзецинскей фолклорней ґрупи КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Вона ище як мала, пред вецей як двацец роками, направела свойо перши крочаї у танцу.

– Добре ше здогадуєм моїх перших початкох у фолклору. Паметам же сом ше на фолклор уписала кед сом почала ходзиц до основней школи, а од теди прешло вецей як двацец роки. Теди нас було барз вельо. Шицко нам було нове, та зме барз любели ходзиц на проби. На початку нам фахови руководитель бул Звонко Салаґ, а после, як зме одрастали, преходзели зме з єдней до другей ґрупи, же бим на концу прешла до виводзацкей ґрупи, у хторей и нєшка танцуєм – започина Мария нашу розгварку, хтора по фаху фахови воспитач.

За нашу собешеднїцу фолклор то уметносц, хтору кажде иншак дожиє и єдна окремна любов. Як нам гварела, фолклор нє лєм танцованє, алє и активносц през хтору ше поєдинєц, танцош, розвива на рижни способи. Учи ше виражовац, як през танєц, так и през шпиванку, упознава ше зоз власну културу и обичаями, алє и зоз културу и обичаями других народох.

– Пред пейцома роками сом почала тримац дзецом проби фолклору, вєдно зоз Тамару Балоґову, а тераз, уж трецу сезону, тримам проби Младшей дзецинскей фолклорней ґрупи. Тераз их у ґрупи єст аж двацец осмеро. Як воспитачка, знам же младши дзеци треба же би були активни пре здравє, поєдинєц ше виражує през рушанє, а фолклор дава дзецом и чувство припадносци, и же су часц ґрупи. Тиж, так ше при дзецох розвива координация у просторе, моторика, ритмичносц, як и правилне триманє, а шведкове зме же у нєшкайшим чаше велї маю проблем праве зоз триманьом.

Проби маме два раз до тижня, вовторок и штварток. Проба нам тирва годзину, а ми ше за тот час побавиме, зогреєме, повториме, лєбо научиме нови крочаї, хтори нам нєобходни за хореоґрафию, повториме стари хореоґрафиї и учиме нови, а на концу проби дзеци вше даяк наградзени. Дакеди их одведзем дакус до парку же би ше бавели, лєбо ше бавиме у Матки, а дакеди ше почасциме зоз лакотками. Так им подзекуєм же були добри на проби, а вони то наисце знаю ценїц – приповеда нам Хромишова.

При самим концу нашей розгварки зме ше питали Мариї чи дзеци любя ходзиц на фолклор, а вона нам, зоз вельким ошмихом на твари, одвитовала же барз любя. Єдно з найвекших потвердзеньох же то наисце так, то же ше єй дзеци щиро обрадую кед ю стретню у валалє, алє и вельке число уписаних дзецох на фолклор.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ