Чуваме тото цо зме и дзе припадаме (7)

автор С. Фейса
168 Опатрене

Операюци ше на „Руски новини” хторим у тим року означуєме вельки ювилей, предлужуєме о розвою наших новинох, „Руске слово”, хторе ма осем децениї и хторе за цали тот час прешло през вецей фази, остало и обстало.

Кед ше нєшка опитаце рускословским новинаром хтори у пензиї, або ше до нєй помали рихтаю, хтори то период у „Руским слове” бул найлєпши, кажде з нїх пове же то були осемдзешати роки прешлого вику, або и сам початок дзеведзешатих. То тоти златни часи нашого писаного и друкованого слова о хторих нам колеґове бешедовали, кед у бувшей Югославиї створени условия же новинаре могли часто одходзиц на терен гоч дзе, по цалей жеми од Вардара по Триґлав, кед було о чим писац, а було и пенєжи. Правда, то период проґресу у цалей держави, та ше „Руске слово” звекшовало нє лєм по обсягу виданьох, алє и по числу занятих. Року 1990.  роботни колектив мал 44 заняти особи! Теди, точнєйше 1987. року, наша Установа купела просториї у Новим Садзе, як кед би тедишнє руководство пред вецей як трицец роками напредок видзело же раз придзе тот час кед ше  „Руске слово” заш лєм будзе мушиц виселїц з „Дневнику”, и же ше му власни капитал добре зда. Праве так и було.

Прегирмени чежки период

Тото цо ше случовало у дружтве и держави, вше ше одражовало и на нашу Новинско-видавательну хижу, та и у периодзе од 1991. по октобер 2000. року. И гоч ше теди  прешло на компютерски обробок текстох, новинох и часописох, у тим периодзе дотациї зменшани, дзепоєдни виданя нє виходзели и були на рубе гашеня, а кед вишли новини у зменшаниим обсягу (92. и 93. рок), нє мож було знац чи виду и о тидзень. На щесце, то ше заш лєм нє случело. То и роки розпаду держави, гиперинфлациї, кризи, санкцийох и бомбардованя, алє и подзелєного колективу, роки хтори заняти паметаю и по тим же у Установи  медзи колеґами нєраз виостала людскосц.  И тот чежки период прегирмени.

Нове „Руске

З нову ушорйовацку концепцию „Руске”  почало од октобра 2000. року кед почало правиц „Нове Руске слово” и нове руководство мало нє лєгки задаток – консолидовац колектив, помириц розлични опциї нє лєм у фирми, алє воообще у нашим народзе, новини почали буц у фарбох, гоч сущносц и змист були важнєйши од вонкашнього випатрунку. Покраїна видвойовала  вецей средства за нашу хижу, и  гоч и у тим периодзе нє ишло шицко як по лою, финансийно ше фирма помали стабилизовала.

Од 2005. року ше водзело рахунку же би „Руске” нє було билтен анї єдней опциї у рускей заєднїци, же би ше примирело тензиї спроцивених бокох у руским живоце, а тото цо револуцийни поцаг  нє лєм медзи медиями по руски, алє и меншинскима медиями, то вшелїяк же зажил Рутенпрес, перша информативна аґенция. Дзвигнута латка у новинарстве. У редакциї новини ґрафично пририхтую нашо колеґинї, цо по тамаль нє бул случай, а попри „Руского” и „Заградка” виходзи у фарбoх, видавательна звекшала наслови. Року 2014. пременєни формат и змист новинох. Тот период, период диґитализациї, кед нашо новини осучаснєни и модернизовани, кед виходза до швета и кед рубрики окрем вонкашнїх сотруднїкох гонорарцох автентичного пирка, ошвижели млади людзе. Нажаль, кед слово о младих, велї пришли до „Руского”, добре сотрудзовали и виучели ремесло, алє после одредзеного часу пошли там дзе перспективнєйше, дзе векша плаца и сиґурносц. Менєй-вецей так и нєшка.

Прейґ интернета „Руске” нєшка читаю у цалим швеце, дружтвено политична отвореносц вельо векша як цо була дакеди, диґитализация ма свою вельку предносц.  А як будзе далєй, и як будзе „Руске” випатрац о пейц, дзешец, або двацец роки, чежко же мож точно знац. Дружтвени мрежи и интернет, штучна интелиґенция нєшка вельки бавяче попри шицких пременкох и иновацийох хтори уж зажили.

„Руске слово” за останї два децениї нєодлуга остава без добрей часци колектива, искусних новинарох хтори пре роки  пойду до пензиї. Будзе требац иншак ше орґанизовац, хто зна, можебуц иншак и робиц. И гоч ше и далєй вельо того годно пременїц, чежко же ше пременї тото цо тирва, так повесц, скоро осемдзешат роки, односно цали вик. Свидомосц же пишеме нашим людзом о наших людзох на руским язику,  же чуваме наш язик и културу, нашу традицию,  тото цо зме и дзе припадаме.

ЧОЛНИ ЛЮДЗЕ У РУСКИМ СЛОВЕ 1945–1993.

Штефан Чакан (1945–1947, и 1948–1950). Дюра Варґа (1947–1948), и Любомир Такач (1950–1951). Од 1951. року кед уж Руске слово конституоване як окремне подприємство, Любомир Такач бул директор и главни и одвичательни редактор новинох (1951–1955).

Дюра Варґа (1955–1963), директор и главни и одичательни редактор новинох, а (1963–1965) лєм директор. Дюра Латяк (1963–1965), главни и одвичательни редактор новинох, а од (1965–1970) и директор подприємства. Микола Москаль (1970–1974), директор и главни и одвичательни редактор новинох. Дюра Когут (1974–1979), директор подприємства. Ирина Гарди Ковачевич (1983–1987), главна и одвичательна редакторка новинох. Любомир Медєши (1986–1993), директор НВП Руске слово.

ДИРЕКТОРЕ 1993–2024.

Наталия Дудаш (1993–2000), директорка НВП/НВУ Руске слово, Микола Шанта (2000–2005), директор НВУ Руске слово, Владимир Паланчанин (2005–2010), Мартица Тамаш (2010–2018), др Борис Варґа од 2018. року по нєшка.

ГЛАВНИ И ОДВИЧАТЕЛЬНИ РЕДАКТОРЕ 1993–2024.

Любомир Рамач (1974–1983), (1987–1993) и (2001–2005).  Од 1979–1983. Любомир Рамач бул и директор у Руским слове. Юлиян Каменїцки о.д. (1993–1998). Мр Гелена Медєши (1998–2000), Єлена Перкович (2005–2009), Дюра Винаї (2009–2013), др Борис Варґа (2013–2017), Иван Сабадош (2017–2021) и Олена Планчак-Сакач од 2021.року по нєшка.

(Конєц)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ