Павле витворел свой сон

автор Л. Сивч
572 Опатрене

Павле Венчельовски зоз Руского Керестура заняти у компаниї „Ер Сербия”, у тей хвильки роби як стюард, алє шмело крача по своєй драги, же би пошвидко постал и пилот на путнїцких авионох. У своїм валалє є уж давно познати як любитель авионох пред котрим будучносц на отвореним нєбе.

Вон уж прешол одредзени ступнї пририхтованя за пилотох и длугши час командує и управя з меншима авионами, а у шлїдуюцих шорикох нам подробнєйше опише як то часточнє випатра робота у авиону и зоз авионом, алє и сам процес доходзеня до дозволи за пилотованє, котри анї кус нє лєгки и длуго тирва. Дознаме як випатрал його початок.

– Лєценє або авиони ми постали наисце цикави у периодзе медзи основну и штредню школу. Гваря же векшина котри робя и лєца з авионами одмалючка розвию любов ґу тому, алє при мнє то пришло вельо познєйше. Ходзел сом часто на беоґрадски Аеродром припатрац ше як авиони злєцую и полєцую и бул сом одушевени зоз силами котри отримовали нос авиона же би патрел на горе, док ше источашнє авион спущoвал на писту – толкує Павле.

– На 17 роки сом ше уписал до Школи за лєценє у Суботици, ту сом здобул перши ступень дозволи за пилота, котра ше ище вола PPL (Private Pilot License). Цале школованє за пилота ше состої зоз трох часцох. У тей школи сом препровадзел 6 мешаци, од хторих сом перши два виучовал теорию о лєценю, а гевти штири сом лєцел у авиону.  Було потребне одробиц 45 годзини лєценя, од хторих сом 25 лєцел самостойно.

Авиоклуб зоз Суботици

Так Павле започал свою пилотску кариєру. Потим як положел за першу ППЛ дозволу, на 18 роки почал и робиц у суботицким Авио-клубу так же у авиону превожел даскельо особи, а то часто були людзе з валалу, котри ше жадали зоз хмарох припатрац на Руски Керестур.

– Прешол сом наисце вельо тури, котри часто були праве по Руски Керестур и назад. Людзом то була одлична нагода уживац у своїм приватним лєценю на авиону, а за мнє то було и друга фаза дальшого школованя – Time Building. У тей фази важне здобуц цо вецей самостойного искуства у лєценю, так же ми людзе, котри мали дзеку лєциц зо мну, вельо помогли же бим ше далєй усовершел. Гоч зоз часом лєценє постава єдна рутина, чувство ознова окремне. З Аеродрому у Суботици по Беоґрад ше за пол годзини сцигнє и на менших авионох. Наисце нєвироятне, а вец и тото чувство же горе у воздуху нєт нїкого коло тебе и ти маш подполну контролу над тим же цо авион будзе робиц – толкує наш собешеднїк.

Роби у националней авиокомпаниї

По законченю другей фази обуки, Павле здобул право и на трецу фазу школованя, котра го водзи по драги ґу пилотскому занїманю. Так  почал робиц у националней авиокомпаниї „Ер Сербия”, у тей хвильки роби як ст’юард и сиґурно крача ґу законченю школованя за пилота. Источашнє роби и школує ше. Потераз, за барз кратки час, препутовал вельо жеми на розличних концох швета, його дзень часто почина у Америки, а закончує ше у Китаю, и подобнє. Робота му принєсла авантуристични дожица, числени красоти, алє и у тей роботи єст дзепоєдни нєдостатки.

– Потераз сом обишол цалу Европу, медзитим, при кратших дестинацийох ми найчастейше анї нє виходзиме зоз авиона, алє ше досц швидко врацаме назад до Беоґраду. З вонка Европи сом потераз бул у Каиру у Єгипту, Тунису, Китаю, Ню Йорку и Чикаґу. Єст вельо красни места, алє видвоєл бим Аеродром у Тивту у Чарней Гори, котри окружени з прекраснима предїлами, а тиж и Аеродром у Ослу (Норвежска), котри ше находзи такой за горами над котрима лєциме з авионом.

Розпорядок роботи нїґда нє флексибилни

– Но, вшелїяк же у тей роботи єст и нєдостатки. Гоч нам розпорядок дати за цали мешац напредок, часто ше случує же мушиме ставац вчас рано, гоч зме нєдавно пред тим сцигли з прешлодньовей роботи. Розпорядок у тей бранши нїяк нє флексибилни, алє то просто так. Мушиме ше вше прилагодзовац ґу роботи. Длугоки путованя зоз собу приноша и вельку пременку у часових зонох, та ше часто, ми заняти, на таких роботох найдземе у стану Jet Lag-а, и вец нам проблем привикнуц ше на порядне спанє  – гвари Павле.

Вєдно з предносцами и нєдостатками, єст и опасносци котри тота робота приноши зоз собу. По статистики, авион єдна з найбезпечнєйших превозкох, медзитим, вше постоя даяки мири предосторожносци же би шицко цекло поряднє. О тим нам ище, на концу, потолкує Павле и дава порученє будуцим пилотом, младим котри би ше можебуц зацикавели за таке занїманє.

– Авион барз комплексна машина и кажде чувствує одредзени страх док ше вожи, окреме у тих критичних фазох, як цо злєцованє и полєцованє. Тот страх цалком нормални, и нє було би у шоре кед би дахто бул  ровнодушни. Пилоти хасную и симулатори котри им прейґ рахункара оможлївюю лєциц и командовац з авионом на екрану, зоз чим тиж мож здобуц драгоцине искуство, аж и дожиц дацо цо би у правим швеце було нєбезпечне. Найвисши ступень до котрого мож дойсц зоз роками искуства и знаня то капетан, а за таке треба наисце вельо искуства, а кажда авио-компания ма иншаки критериюми по котрих би дахто требал постац капетан. Вшелїяк, кажде хто сце буц пилот и порихтани є учиц ше цалого живота, чека го красна професия.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ