Цала фамелия участвує у роботи

автор Л. Вереш
185 Опатрене

Кашовскова фамелия зоз Дюрдьова вельо роки продукує желєняву. Того року садзели гращок, паприґу, парадичу, огурки и бостан Же ше продукованє желєняви, гоч яке було мале, може виплациц кед ше у шицким витирва и уложи труду, шведочи и польопривредни продукователь Ґоран Кашовски зоз Дюрдьова. Нєшка є успишни продукователь даскельо файтох желєняви на отворених поверхносцох, а тота любов ше претворела и до фамелийней роботи.

Того року вон и його фамелия на пейцох ланцох продукую паприґу, парадичу, огурки, бостан и гращок, хтори уж прешол.

– Дакеди Дюрдьов бул надалєко познати по продукованю желєняви, насампредз, гращку, а потим и по бостану. Остатнї роки ше вше вецей продукує паприґа, парадича и огурки. Понеже фамелийно робиме тоту роботу, вєдно зме ше и догваряли хтору желєнаву того року будземе садзиц. Окрем мнє, у роботи участвую ище моя супруга и двойо дзеци, як и моя мац и мой брат. Того року садзиме пейц култури, односно гращок, паприґу, парадичу, огурки и ґереґи – започина Ґоран нашу розгварку.

Робиц ше почалo у марцу

По словох нашого собешеднїка, вони перше рихтаю розсаду, хтору познєйше ноша на польо. Дакеди пририхтованє розсади випатрало цалком иншак як нєшка. Лєм ше до тижня полнєли мещки. Кашовсково ше опредзелєли за контейнери, та прето и робота идзе швидше. За єден дзень поставя пластенїк, наполня контейнери и посадза рошлїни.

– Як и за други польопривредни култури, так и за желєнаву, треба вельо труду и роботи пред тим як ше почнє зоз зрезованьом плодох. Барз важне добре порихтац польо, пред тим як ше посадза рошлїни на ньго. Починаме ше ище вєшенї пририхтовац за бостан. Теди зме руцели гной и глїбоко поорали. Початком яри зме прешли по полю зоз шатвопририхтовачом, же би нам жем була цо мегчейша и же бизме могли добре розцагнуц фолию и цо квалитетнєйше положиц черева за систему капка по капка, прейґ хторей рошлїни буду доставац водорозпущуюци штучни гной – толкує наш собешеднїк и предлужує бешедовац о тим як тераз випатраю роботи.

– Гращок нам перша култура хтора прешла, алє ту роботом нє конєц. Прешлого тижня зме посадзели на польо парадичу и бостан. Гоч у валалє уж почали садзиц и паприґу на польо, ми ю почнєме пресадзовац концом мешаца, лєбо початком шлїдуюцого. По тераз зме нє мали бриґи зоз чкодлївцами, а и зоз розсаду зме задовольни – гварел Кашовски.

Дакеди бостану було вецей

Традиция продукциї бостану у Дюрдьове длуга. Дакеди ше у валалє садзело штиристо, пейцсто гольти бостану, а того року ше обчекує же будзе засадзене лєм коло двацец гольти. Тиж, велї у валалє садзели ґереґи и динї, а нєшка уж лєм даскельо фамелиї. Велї престали садзиц бостан прето же треба вше вецей укладац, а заробок вше менши.

Кашовсково того року бостан розсадзели на єдним ланцу жеми, а опредзелєли ше за три файти ґереґох – Колосео (Coloseo), Фарао и Констелейшн (Constellation).

Єден з векших проблемох хтори каждого року маю польопривреднїки то и цена репроматериялу, без хторого нєт анї тей роботи.

– Укладаня по єдним ланцу коло тисяч евра. Шицок репроматериял подрагшел, од двацец по трицец одсто, штучни гной у одношеню на прешли роки драгши и до тристо одсто, а тиж так, и цена нашеня висша. Гоч ми по тераз робели шицко сами, у єдней хвильки нам буду требац и наднїчаре, а наднїци драги, а обчекує ше же буду ище драгши. Сиуґурно же вельо обчекуєме, понеже нїхто нє жада робиц себе на чкоду. Наздаваме ше же цена того року будзе така же ше голєм враци тото цо уложене. Вельо нам помага тото же ше шицко находзи у валалє. Поля барз блїзко при нашей хижи, такой коло валалу. Було би иншак кед би поля були на концу хотара, та би ше их вец мушело чувац од животиньох, алє и од крадошох, а и за тото би ше мушело дакому заплациц – закончує Ґоран нашу розгварку.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ