Виполнєти дзецински сон

автор Л. Вереш
386 Опатрене

Знанє хторе здобула през школованє єй барз значи, и намага ше го пренєсц дзецом хтори учи. Дума же муши ище вельо учиц и напредовац. Традицию вше мож виглєдовац, и вше ше дацо нове научи.

Андрея Штефанко родом з Руского Керестура и по фаху є фахови руководитель народних танцох. Три роки є занята як хореоґраф у Доме култури Руски Керестур, и подзелєла з нами свойо думанє о тим як єй робиц у тей институциї.

– Паметам же кед сом була мала, мойо товарише патрели на видеокасетох рисовани филми, а я по цали дзень дома патрела на касетох свадзби и танцовала опрез телевизора. Так сом и научела танцовац валцер, чардаш, коло и подобне. Паметам же сом ше на фолклор уписала кед сом почала ходзиц до основней школи. То було, тераз уж давного, 2001. року, цо значи же сом у Доме култури шицко вєдно двацец и три роки. Кед роздумам, то наисце вельо роки, алє єст вельо и памятки. Як сом росла дома, так сом росла и зоз Домом култури. То мой други дом. И нєшка кед идзем на роботу, нїґда нє повем же идзем на роботу, алє идзем до Култури. Єдноставно, я тото нє доживюєм як роботу, алє идзем робиц тото цо любим цали живот и нє чежко ми – започина Андрея нашу розгварку.

Штредня балетска школа була єй вибор

По законченю основней школи, наша собешеднїца ше уписала до Штреднєй балетскей школи у Новим Садзе, напрям Народни танци. Вона ище у пиятей, лєбо шестей, класи знала же танєц будзе єй животна драга. Теди нє було ище познате же у Новим Садзе єст така школа, та ше Андрея, вєдно зоз єй родичами, почала розпитовац чи єст даґдзе у Сербиї школа хтора ма вязи зоз танцом. Перше ше презнали же єст така школа у Беоґрадзе, а потим дознали же єст и у Новим Садзе, та ше, заш лєм, опредзелєла за школу у Новим Садзе. У тим периодзе, т.є. кед була у штреднєй школи, велька потримовка єй були родичи, алє и тедишнї хореоґраф у Доме култури, Йоаким Рац.

– После законченей Балетскей школи сом ше уписала до Висшей школи фахових студийох у Кикидни, напрям Фахови руководитель за традицийни танци. Нажаль, по законченю студийох, напрям за специялизацию и мастер студиї загашели, та сом там нє могла предлужиц школованє. Но, я ше сцела и далєй школовац и усовершовац свойо знанє о дзецох, односно з педаґоґиї и психолоґиї дзецка, та сом ше у Суботици уписала на мастер студиї, напрям Фахови воспитач. Тот напрям нє ма тельо вязи зоз самим фолклором, алє сом барз вељо научела о розвою дзецка, през крочай, музику, координацию цела и кельо то значне за дзеци.

Знанє хторе сом здобула през школованє ми барз значи, и намагам ше го пренєсц и дзецом хторих учим. Думам же мушим ище вельо учиц и напредовац, же бим могла повесц же преношим дзецом шицко цо знам. Традицию вше мож виглєдовац и вше мож дацо нове научиц – толкує наша собешеднїца.

Танци прилагодзени возросту

Штефанкова у Доме култури Руски Керестур водзи аж штири фолклорни ґрупи – наймладшу, старшу, штредню и виводзацку фолклорну ґрупу, а вкупно у нїх єст коло сто аматерох. На пробох вше перше зогриваю цале цело, а после того танцую лєгчейши танци, же би до конца проби танцовали и чежши танци, а Андрея так роби зоз шицкима ґрупами. Як нам гварела, цо старша ґрупа, то и чежши танци, односно, танци прилагодзує возросту.

– Кед ше роби зоз младшима дзецми, барз значне буц добри и педаґоґ, знац яки можлївосци дзецка, а тиж им треба дац и даяке виволанє, хторе треба же би витворели. Дзеци треба слухац, бо вони маю цо указац и повесц, и мож вельо того од нїх научиц, алє муши постояц авторитет. Вони ми часто дацо предкладаю, а я кед можем та им то и витворим. Кед слово о старших, ту треба буц и авторитет, хореоґраф, и товариш. Вельо улоги хореоґраф муши мац, же би покончел шицко як треба – приповеда Андрея, и предлужує бешедовац о тим прецо фолклор значни за дзеци и їх правилне розвиванє.

– Дакеди роздумуєм чи наисце шицки знаю, алє и похопюю, кельо фолклор значни дзецом, поготов тим наймладшим. Дзекуюци танцу, дзецку ше розвива и моторика, координация цела, визуелно-моторна координация, швидкосц рушаня, та так дзецко розвива емоцийну и социялну схопносц, думанє, роздумованє, слуханє, паметанє. Шицко то барз значне, прето же кед дзецко танцує и сце направиц крочай, воно роздумує зоз хтору ногу ма рушиц, же би то було так як идзе и музика. Ище кед ше муши шпивац, бенефити векши. Думам же ше през танєц дзецко найбаржей може правилно розвиц – закончує Штефанкова нашу розгварку.

На смотрох фолклорней творчосци зоз трома ґрупами

Штефанкова того року участвовала зоз младшу, старшу и виводзацку фолклорну ґрупу на смотрох фолклорней творчости. Младша фолклорна ґрупа ше нє пласовала далєй, старша фолклорна ґрупа сцигла по Зонску смотру, алє нє прешла далєй, а виводзацка фолклорна ґрупа тиж так сцигла по Зонску смоту и тераз чекаю же би бул обявени датум кеди ше ю отрима. По словох нашей собешеднїци, участвовац на смотрох барз значне як за самого хореоґрафа, так и за танцошох, понеже так видза яки маю гришки, и цо шицко муша виправиц же би були ище лєпши.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ